З життя господарника

ПАФ «Войславичі» – одне з кращих на Сокальщині

Любити землю – то одне, а от трудитися на ній в поті чола, щоб та земля віддавала сторицею – то зовсім інше. То не всім під силу. Тут потрібна господарська жилка і хліборобське чуття. І цим володіє Ігор Сметана. Ветеринарному лікарю у 36 років повірили люди і довірили досить занедбане господарство, а нині ПАФ «Войславичі» – одне з кращих на Сокальщині.

Про ті нелегкі для агрофірми часи пригадав колишній завідуючий молочно-товарної ферми, а нині головний зоотехнік господарства, Степан Теслюк: «У 1992му, після поділу колгоспу «Більшовик», під час розпаювання утворилося дві селянських спілки – ім. Б. Хмельницького і «Войславичі». Останньою свого часу керували Микола Теренко, Мирослав Масюк. Настав складний час переходу на ринкову економіку, чимало колгоспів «пішло» в небуття. Аби так не сталося й у нас пайовики одноголосно віддали землю та паї в оренду молодому Ігорю Сметані».

Тодішня господарка була занедбана: землі – не засіяні, техніка – понищена. Не вистачало кормів для громадського тваринництва, людям не виплачували заробітну плату. До того ж передали й борги, які треба було віддавати. Не раз доводилося в чомусь собі відмовляти, але пайовики це розуміли і підтримували керівника. Навіть церковна громада позичала гроші на пальне. Аби засіяти…

І праця керівника та колективу дала добрі плоди. Працівники почали вчасно отримувати заробітну плату, а згодом агрофірма придбала потрібну сучасну техніку… Нині тракторний парк господарства налічує два трактори Т170, стільки ж ХТЗ, чотири МТЗ82, бурякозбиральний комбайн, сівалку точного висіву, обприскувачі та інший сільськогосподарський інвентар для якісного обробітку грунту.

Ігор Сметана вважає, що в той час усім було нелегко:

 – Найважливіше те, – каже він, – що мав підтримку і довіру людей. Тоді було велике бажання не розчарувати їх, аби не втратили потягу до хліборобської праці. А ще треба було зуміти зберегти висококваліфіковані кадри. Ми відразу почали застосовувати інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, бо розуміли, що піднімемо тваринницьку галузь тільки тоді, коли матимемо чим нагодувати худобу.

Відтоді минуло 14 років. Нині агрофірма – сучасне сільгосппідприємство, яке широко впроваджує новітні технології ефективного обро•бітку грунту та дбає про оновлення матеріальнотехнічної бази.

Площа земельних угідь агрофірми налічує майже 1000 га ріллі, на якій вирощують зернові та цукрові буряки, технічні культури. Рослинництво є його провідною галуззю. Минулого року зібрали 46 ц/га озимої пшениці, 43 ц/га ячменю. Добре вродили і солодкі корені. Їх врожайність становила 394 центнери з гектара, а цукристість – 16,86 відсотка. Для тваринництва заготовили 2300 тонн силосу, 800 тонн сінажу, 180 тонн сіна, 400 тонн соломи. Цього вистачить для худоби на всю зиму.

Не пасе задніх і тваринницька галузь. Сьогодні агрофірма утримує 200 свиней і 500 голів великої рогатої худоби. Тут ведуть належну•роботу з відтворення стада ВРХ, впроваджують інтенсивні технології відгодівлі свиней.

Господарство у лютому видає щоденно тонну молока, яке закуповує Рожищенський сирзавод. Для підприємства обидві галузі торік були рентабельними.

Багатіє господарство, і людям краще живеться. В цьому велика заслуга доброго господаря Ігоря Сметани, котрий думає і про день прийдешній. Восени хлібороби посіяли 180 га ріпаку, 450 га озимої пшениці, виорали на зяб 345 га. Керівник дбає про оновлення матеріальнотехнічної бази. Придбали новий комбайн «Клас Тикано» і преспідбирач для соломи та сіна «КласРоланд» – 340, транспортери для ферми, обладнання для доїльної установки. Планують при можливості відкрити сучасний доїльний цех.

На ланах агрофірми немає бур`янів. Земля не заростає чагарниками. Все розорано та засіяно. Тут погосподарськи трудяться механізатори, зокрема, брати Козаки та Франци. У господарстві є чимало молодих спеціалістів, які добре зарекомендували себе: головний інженер Роман Киба та завідувач майстернею Віктор Франц. У агрофірмі працює 100 осіб. І зарплата непогана, тож рідко хто виїжджає на заробітки.

– Прикро лише, що хоч більше двадцяти років маємо свою державу, а про наше рідне українське село так ніхто і не дбає, – каже директор ПАФ «Войславичі» Ігор Сметана. – А воно у всі часи було чи не єдиним гарантом стабільності. На жаль, нині селянину бракує впевненості у завтрашньому дні, бо все, що він заробляє важкою працею, мусить знову і знову вкладати у господарку. І так з року в рік…

Ігор Сметана народився і виріс у Войславичах, тут його коріння, тут його родина, тут – односельчани. Тому й вболіває за них, прагне, щоб їм краще жилося. Допомагає місцевим церквам, школі, дитсадку, ФАПу, сільській раді. Селяни цінують свого керівника, приходять до нього за допомогою і порадою.

Словом, ПАФ «Войславичі», якою уже чотирнадцять років вміло керує депутат районної ради Ігор Сметана, працює стабільно і ефективно. І цьому ніщо не стає на перешкоді: ні фінансові та економічні негаразди, ні диспаритет цін, ні погодні умови… В агрофірмі люди працюють, збирають високі врожаї та розбудовують село. Їхня праця є переконливим прикладом для інших: справжній господар той, хто за будьяких умов не зупиняється, не опускає рук, працює й досягає мети.

Любов ПУЗИЧ.

На знімку: директор ПАФ «Войславичі», депутат районної ради Ігор СМЕТАНА (фото з архіву редакції).

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 − eight =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.