Для сільгоспвиробників району сільськогосподарський рік став одним з найважчих за останнє десятиліття, бо крім нестабільності у державі та різних перипетій навколо землі та перспективи розвитку агропромислового комплексу, ще й підвела погода. Важко було посіяти: весна була холодна і дощова, а літо спекотне. Не порадувала селян і осінь, через негоду вони не змогли вчасно зібрати вирощений урожай з поля, посіяти озимі та виорати заплановані площі під зяб. Та хлібороби не звикли опускати рук, важко працювали, а іноді навіть у прямому розумінні слова "вели битву" за врожай. Тож з якими показниками працівники полів та ферм підійшли до професійного свята, як розвиватиметься агропромисловий комплекс району в майбутньому? Своїми думками з читачами газети "Голос з-над Бугу" поділився начальник відділу агропромислового розвитку Сокальської РДА Олег ТАРАСЮК (на фото). В Україні реформування найперше розпочалося в агропромисловому комплексі. Що дало воно селянам та сільгоспвиробникам?
– Реформуванння АПК Сокальщини відбулося у 1995 році. Колгоспи та радгоспи ліквідували, а землі сільськогосподарського призначення та майно розпаювали між членами підприємств. Селяни стали господарями на своїй землі, отримали у власність земельні паї та майнові сертифікати. Дехто з селян працює на власному полі, а хтось здав пай в оренду фермерам чи агропідприємствам, які функціонують на їхній території. Сільське господарство перейшло на ринкові відносини і спонукало селян вести господарство ефективніше, впроваджуючи нові методи господарювання на землі. Якщо раніше середня врожайність становила 2530 центнерів з гектара, а 35 вважалося дуже доброю врожайністю, то сьогодні вона складає 4550 центнерів з гектара, а окремі агропідприємства мають по 70 ц з гектара зернових, 800 ц з гектара цукрових буряків, по 3035 ріпаку.
– Реформування зачепило й ваше управління, яке реорганізували у відділ агропромислового розвитку РДА. Що змінилося від цього?
– Відбулося скорочення працівників, яких лише залишилося 6,5 штатних одиниць. Тож на кожного зросло навантаження, об'єм роботи проти минулих років. У відділі залишилося по одному спеціалісту. Однак прикро інше: ми не готуємо собі зміни, бо у кожної роботи своя специфіка і, щоб вникнути у неї потрібний досвід, а це кілька років роботи.
– Скільки функціонує на Сокальщині агропідприємств?
– На Сокальщині нараховується 118 сільськогосподарських, 18326 господарств населення. На території району функціонує три великі агрохолдинги, які використовують 18298 га ріллі, з них ПП "Західний Буг" 14561 га це 36,9 відсотка від загальної площі ріллі, яку орендують підприємства, ПП "РОТЕН" 3000 га (7,6%), ТзОВ "Агро ЛВ Лімітед" 737 га (1,9%). Вісім великих підприємств (від 100 до 3000 га), які обробляють 13200 га ріллі, 33,5%, 96 середніх і дрібних, які мають до 500 га ріллі, обробляють 5970 га (15,1%).
– Сокальщина – сільськогосподарський район. Скільки жителів зайнято у сільському господарстві, яка у них зарплата?
– Станом на 1 листопада в агропромисловому комплексі району зайнято 2000 осіб, в тому числі в фермерських господарствах та ще індивідуальні селянські господарства, які ведуть господарську діяльність на власних земельних паях. Середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства складає 2434 гривні, що на 600 гривень більше проти минулого року. У сільськогосподарських підприємств району відсутня заборгованість з виплати заробітної плати. За очікуваними фінансовими результати роботи галузь сільського господарства прибуткова, очікується одержати 50,4 млн. грн. прибутку, з рівнем рентабельності 24,5 відсотка.
– З якими показниками завершили хлібороби цей нелегкий господарський рік?
– На Сокальщині рослинництвом займаються 99 сільськогосподарських підприємств, ще 12 рослинництвом і тваринництвом, 7 підприємств ведуть галузь тваринництва. На жаль, жовтень був дощовим, початок листопада також. Такі погодні умови не дозволили вчасно зібрати вирощений врожай. Сільгоспвиробники підбивають підсумки у грудні. Тож зараз можу сказати про очікувані показники. Відтак ми очікуємо виробити 181400 тонн зерна, що 4166 т більше до плану. Цукрових буряків 187270 т, а це на 31318 т більше, ніж торік. Ріпаку 12245 т, що на 1996 т більше до минулого року. Сої 12093 тонн, що на 4142 т більше, ніж в 2015ому. Виростили більше картоплі та овочів. Цього року господарства збільшили посівну площу на 2000 га. Це вдалося зробити через те, що сільськогосподарські підприємства взяли в оренду землі, які роками не використовувалися. Хотів би також відзначити, що проти минулого року зросла на 2 ц/га врожайність зернових, цукрових буряків на 73, сої на 4, картоплі на 26, овочів на 11.
Рослинницька галузь у 2016 р. є прибутковою. Господарства стараються займатися такими культурами, які витребувані на ринку. Кожен фермер чи керівник підприємства сам приймає рішення, що вирощувати та скільки.
Нелегко сьогодні працювати на землі, але лише завдяки наполегливій праці та вмілому господарюванню трударів досягнення у сільському господарстваі останніх років стають вагомими. Рентабельно та ефективно працюють ПП "Західний Буг" (директор Василь Коцупир), ПАФ "Білий Стік" (Олег Іванчина), ПП "Агрофірма ім. Богдана Хмельницького" (Володимир Шмигельський), ТзОВ "Перв'ятичіАгроком" (Роман Вараниця), ПАФ "Войславичі" (Ігор Сметана), ТзОВ "Галичхутро" (Василь Муха), ТзОВ "АгроЛан" (Ігор Кінах), ПП "АФ "Щедрий лан" (Роман Шевчук), фермери Михайло Веклин, Ігор Хом’як, Михайло Батюх, Мирослав Шумило, фермерські господарства "Жужіль" (Мирон Вітик), "Дзвін" (Оксана Сало), "Шанс" (Наталія Шамборовська), "Шпиколоси" (Микола Мельничук). Список можна було б продовжувати і продовжувати… Ці агроформування технологічно ведуть галузь, нарощують виробництво, мають перспективу розвитку.
– Чи закладений фундамент під врожай2017?
– На жаль, через негоду хлібороби не змогли посіяти запланованого. Посіяли лише в повному об’ємі ріпак 4640 га, що складає 136 відсотків до плану. Озимих зернових посіяли 92 відсотки запланованих площ (22600 га). Але це не є проблемою, господарства мають засипано у коморах насіння ярих культур. Тож ті площі, які не вдалося засіяти озимими зерновими, засіють ярими. До того ж багато сільгоспвиробників вирощують кукурудзу на зерно та сою. Думаю, що проблем з врожаєм 2017го не буде
– Які показники у тваринництві?
– У 2016 року сільгосппідприємства Сокальщини, які займаються тваринництвом, очікують виробити 45600 т молока і 10000 т м'яса, на рівні минулого року. Яєць очікується виробити 40 мільйонів штук, що є 108 відсотків до плану та минулого року. Вагому лепту у виробництві тваринницької продукції у районі вносять ПАФ "Білий Стік", ДП "Молочні ріки", які мають високі надої і виробляють відповідно 2542 та 2370 тонн. Розвиває галузь тваринництва і ТзОВ "Галичхутро". До минулого року зросло поголів'я свиней на 20 відсотків. Зокрема, його наростили в ПП "Русинська м'ясна компанія" плюс 300 голів, ТзОВ "Сокальське племпідприємство" 1043, ПАФ "Білий Стік" 344. У цьому році свою діяльність розпочало ТзОВ "Угринів Екоферм", яке займається відгодівлею свиней і утримує 4200 голів, підприємство планує будувати комбікормовий завод. Втричі зросло поголів'я птиці, приватне підприємство "Гові" зайнялося вирощуванням бройлерів. Проте, порівняно з відповідним періодом 2015ого скоротилося на 20,5 відсотка поголів'я ВРХ, корів на 12,8 відсотка. Основним фактором скорочення є висока собівартість його виробництва та вирощування. Рівень рентабельності відгодівлі ВРХ склав мінус 40%. Реалізаційна ціна м'яса ВРХ становить 2202 гривень за центнер, а собівартість 3672 грн. Виходить, що сільгоспвиробник терпить збитки 1470 гривень на центнері яловичини. За такої цінової політики можемо залишитися без вітчизняної яловичини. Ніхто не хоче працювати збитково.
– Чи є районні чи обласні програми для підтримки сільгоспвиробників?
– В цьому році три підприємства (ТзОВ "Галичхутро", ФГ "Шанс", ТзОВ "Перв'ятичіАгроком") взяли участь у державній програмі відшкодування відсотків за отриманими кредитами. Господарствам з державного бюджету відшкодовано 255 тисяч гривень сплачених відсотків за користування кредитами. Крім цього, в області діяла комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 20162020 роки. Фінансовою підтримкою, шляхом компенсації відсотків за кредитами, скористалося ТзОВ "Агротех", яке отримало відшкодування на 13,7 тис. грн. Три підприємства скористалися фінансовою підтримкою у вигляді дотації на площу угідь, на яких проводилися заходи із збереження та відтворення родючості ґрунтів на суму 13760 грн. На жаль кошти, які виділяються у рамках програми, є обмежені і не усі підприємства отримали відшкодування.
На мою думку, необхідно відновити дотацію на посіви сільськогосподарських культур та виробництво м'яса.
– Нині у Верховній Раді дебатують щодо земель сільськогосподарського призначення. Що, на вашу думку, може зупинити рейдерське захоплення земель у дрібних фермерів та селян?
– Якщо буде прийнятий закон про купівлю землі, думаю, що магнати скористаються цим і скуплять її у селян. Проте, на мою думку, краще земельний пай здавати в оренду і щороку отримувати дивіденди за неї. А за декілька десятків літ отримати її вартість в орендній платі, до того ж вона далі працюватиме на вас. Та й хтозна, яка ще складеться ціна і чи вона не змінюватиметься. Земля для українців завжди була годувальницею, її передавали у спадок дітям. Тут потрібно спершу все добре зважити, а потім приймати рішення. У Європі землю чомусь здають в оренду, рідше продають. Але закон ще не прийнятий, тож може його знову відтермінують.
– Що ж чекає на село в майбутньому?
– Якщо ми йтимемо задекларованим шляхом в Євросоюз, то село буде розвиватися і процвітати. Проте спершу потрібно зробити дороги, щоб можна було доїхати в найвіддаленіші села району. Якщо будуть добрі дороги, тоді знайдуться інвестори, які захочуть розвивати бізнес на селі, бо від хліборобської праці значною мірою залежить добробут і процвітання людей. А вони ж у нас працьовиті та мудрі. Українське село не пропаде. Така моя думка.
Розмову вела Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.