З ініціативи начальника управління агропромислового розвитку Сокальської РДА Ігоря Шайноги представники сільгоспвиробників Сокальщини зустрілися з головою Львівської обласної адміністрації Іриною Сех. Зокрема, виробничий директор ПП «Західний Буг» Юрій Одноріг, керівники ПАФ «Білий Стік» і ПП «Агрофірма імені Б. Хмельницького» – Олег Іванчина та Володимир Шмигельський. У зустрічі також взяли участь представники інспекційної екологічної служби, державної реєстраційної служби, головного управління Держземагентства у Львівській області.
Присутні вели мову про наболілі питання, які нині хвилюють сільгоспвиробників. Зокрема про проблеми з реєстрацією договорів оренди в державній реєстраційній службі. Адже цей процес йде надзвичайно мляво. Виконавчий директор ПП «Західний Буг» Юрій Одноріг зауважив, що у Сокальському районі нині неможливо швидко зареєструвати договори оренди. На це потрібно чекати сім років. Це нонсенс, бо дехто з орендарів укладає договори на п’ять років. В державній реєстраційній службі не достатньо спеціалістів, немає технічних можливостей, щоб робити це оперативно. Однак договір оренди землі набирає чинності лише з моменту реєстрації, і якщо він не зареєстрований, то не є законним. До того ж обробляти землю без нього – ризик для орендаря і для орендодавця. З іншого боку нема гарантії, що орендар буде дотримуватися умов договору. А це відбивається на сплаті податків: зареєстрований договір видно у базі даних, і від нарахування орендної плати сплачуються податки. Це велика проблема, яку необхідно нагально вирішити. Сокальські сільгоспвиробники запропонували укладати земельні договори, доки їх зареєструють у державній реєстраційній службі, тимчасово, на певний період часу, реєструвати у сільській раді. Це питання дуже серйозне, бо не дозволяє сільгоспвиробникам ефективно працювати на землі. Вони неодноразово уже зверталися до Кабінету Міністрів і Міністерства аграрної політики з пропозиціями щодо внесення змін до закону України. І нині просять голову Львівської ОДА Ірину Сех підтримати їх у цьому.
Не менш важливим для сільгоспвиробників є й інше питання: про укладання договорів оренди на землі запасу, які розташовані за межами населеного пункту. Про це вів мову начальник управління агропромислового розвитку Сокальської РДА Ігор Шайнога, який акцентував на тому, що існує серйозна проблема з виготовленням технічної документації, яку має робити управління Держземагентства за державні кошти. Сьогодні їх у держави нема. Крім цього, після виготовлення документації потрібно провести аукціон. У ньому, на жаль, не можуть брати участі дрібні сільгоспвиробники, які не мають на це коштів. Тож ми повинні захистити їхні інтереси, бо вони користуються цими землями запасу. Необхідно вносити зміни до закону, щоб землями запасу, розташованими за межами населеного пункту, могла розпоряджатися територіальна громада, тобто місцеві ради, а не головне управління Держземагентства у Львівській області. Вони на місці володіють інформацією і діятимуть в інтересах громади.
А директор ПП «Агрофірма імені. Б. Хмельницького» Володимир Шмигельський розповів про ще одну проблему – це перевірка державної екологічної інспекції щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема отримання спеціальних дозволів на користування надрами – підземними водами. Він обурений, що сільськогосподарських виробників прирівняли до промислових підприємств, які користуються надрами. Виготовити документацію надзвичайно дорого і не всім під силу. Якщо платити за воду, як за надра, то існувати сільгоспвиробнику просто не реально. Інспекційні екологічні служби проводять перевірки і вживають заходів до тих, хто не має спеціального дозволу на користування надрами. Суми штрафів фантастичні. Господарству важко їх сплатити. Це на собі відчуло ПП «Агрофірма ім. Б. Хмельницького», на яке був складений протокол і нарахований штраф – 1,3 млн. гривень за те, що воно використовує воду для виробничих потреб, тобто для напоювання худоби і т. д. Виготовлення документації та штрафи є непосильними для сільськогосподарських підприємств, бо вони не мають таких прибутків, щоб заплатити їх. Це може призвести до банкрутства. Сільгоспвиробники нині і так ледь виживають, бо тваринництво є збитковим. А цього ніхто не врахував.
Після прийняття закону про надра це питання уже неодноразово піднімалося на рівні Міністерства аграрної політики. Зокрема, делегація сільгоспвиробників з Сокальського району в складі семи чоловік була в Києві. Однак досі не прийняли жодного рішення. Чому на рівні держави ніхто не захищає сільгоспвиробника?
– Ці проблеми давно затягнулися, і нині нагально потрібно їх вирішити, щоб сільгоспвиробники могли спокійно працювати, – зазначили керівники агроформувань. З цим погодилася й голова ОДА Ірина Сех, яка дала доручення департаменту агропромислового розвитку та інспекційним службам підготувати пропозиції до Кабінету Міністрів і найближчим часом скерувати їх на розгляд відповідних структур, щоб внести зміни до законів і нормативних документів.
Любов ПУЗИЧ.