На сьогоднішній день страусині ферми стали вигідними і популярними. У кожній області їх налічується до десяти. Одне з таких господарств знаходиться й на Сокальщині у селі Великому, його очолює Мар”ян Пона. Історія цієї птахоферми розпочалася вісім років тому. Ще тоді у поголів’ї налічувалось двадцять страусят, а уже сьогодні – понад тридцять.
– З кожним роком, завдяки чіткому дотриманню технологічного процесу, комплексу ветеринарнопрофілактичних заходів та якісній кормовій базі, кількість цих рідкісних птахів поступово збільшується, – сказав М. Пона. – Особливу увага приділяємо страусам взимку, так як не кожному з них під силу побороти морози. У такому випадку їх тримаємо у приміщенні, яке попри холод не опалюється.
Щодо їжі, то за один день самка з’їдає майже кілограм комбікорму, що допомагає їй нести у рік до 60 яєць. Така продуктивність триває протягом 50 років. Загалом страуси не вибагливі до харчів і у цьому плані майже нічим не поступаються іншим видам птиці. Яйця виводять в інкубаторі, так як вологість повітря повинна бути такою ж, як в Африці. Статева зрілість у самки наступає у віці двадцять місяців, а у самця лише в три роки.
Частину з них вигодовують і ріжуть на м’ясо, виготовляють дієтичні продукти для дітей. Основною рисою страуса є те, що з нього використовують усе. Пір’я – хороший матеріал для дизайнерських виробів, головних уборів, прикрас. З верхньої шкіри шиють одяг, нижньої – взуття, при чому не кожному по кишені бодай щось з цього придбати. Дорогоцінним органом страусів є вічка очей, які часто пересаджують людям. Приживаються вони досить добре, хоча такі операції доволі складні.
Хорошою втіхою для цих рідкісних птахів є вода, особливо в жаркий період. Занурюватись у неї для страусів одне задоволення, хоча при зрості два метри сімдесят сантиметрів не так вже й просто бути мокрим з ніг до голови.
Олег ЧУНИС.
Фото автора.