У "Голосі з-над Бугу" за 19 грудня прочитала про Григорія Шклянку-"Куліша". Грицько був двоюрідним братом мого тата. І описаний епізод в с. Волиця відбувався у нашій хаті. Це добре пам`ятає моя старша сестра Наталка, якій тоді було 14 років. Мама не раз розповідала про Різдвяні свята 1944 року, казала "то було за німців". У морозне надвечір`я мама вийшла до брами, постояла, дивлячись на дорогу. І раптом побачила, що на санях їдуть "німці", вони були одягнені у німецьку форму і розмовляли німецькою між собою. Доїхали до нашої хати і звернули на наш місток. Вона зі страхом побігла до хати і сказала татові. Він вийшов, і мама побачила, що відчинив браму, а потім її зачинив. А німці почали голосно і гарно колядувати. Зайшли у хату, а то були Гриць Шклянка і його молодший брат Ярослав, ще один родич з Поториці Володимир Середа і четвертий – Михайло Лаптута з Волиці (псевдо "Сорока"). Тоді вони були такі веселі, жартували, колядували. Та, на жаль, усіх цих повстанців спіткала трагічна доля.
Від енкаведистської кулі на Ярославщині загинув Григорій Шклянка. Через два роки на Святий вечір згорів його брат та Володимир Середа на волицькій колонії у хаті Онуфрія Чопа, яку підпалили енкаведисти. Тоді ж згоріли Онуфрій Чоп, його дружина Емілія, син Михайло і Костянтин Скіп. Усі вони похоронені у братській могилі на цвинтарі села Волиці. А у 1946 році комарівські прикордонники застрелили ще одного сина Онуфрія Чопа – Василя і останню з родини дочку Ганну – зв`язкову УПА.
Михайло Лаптута "Сорока" загинув на Холмщині під Щепетином у тому ж 1946-му. Михайла у 1948 році забрали в радянську армію. Згодом він попав у полон до німців, зголосився до німецької армії. Випадково врятував від рук бандитів німця високого чину. За що був нагороджений високою німецькою нагородою. Вивчив німецьку мову, згодом йому дали зброю, а він втік додому і пішов в УПА. "Сорока" здійснив героїчний вчинок. Переодягнувшись на німецького генерала, маючи високу нагороду, зумів відібрати в гестапо списки членів ОУН Сокальщини, які мали німці. Завдяки їм вони арештовували і вбивали повстанців та членів їх родини. А "Сорока" їх викрав, отож гестапівці не мали змоги продовжувати свої каральні дії.
Марія ОМЕЛЯН.
м. Сокаль.