Найбільше щастя в житті батьків коли вони повертаються з роботи, а діти зустрічають їх радісним сміхом і вигуками. Для Іванни та Андрія Сагайдаків з села Княже це щастя помножене на сім, бо у них семеро дітей: троє доньок та четверо синів. Найстаршому Степанові уже двадцять чотири, а наймолодшій Любі вісім.
– Де й ті роки злетіли, зітхає пані Іванна. Ми з чоловіком тішилися появі на світ кожної дитини. Ніколи не думали чи дамо ради, а твердо знали, що кожного малюка любимо та чекаємо.
Іванна Євгенівна 15 років провела у декретних відпустках. Разом з чоловіком, без сторонньої допомоги, виховували синів та дочок з батьківською теплотою та ласкою. Ті виросли працьовитими та дружними.
Жінка з особливою теплотою розповідає про своїх дітей. "Найстарший Степан дуже відповідальний, таким був змалку, таким і залишився. На нього не боялася залишати молодших, бо знала, що він їх допильнує та нагодує. Нині він одружений, має сина Тимофійка, мешкає окремо в Червонограді, працює водієм. Він закінчив Рівненський інститут слов'янознавства, однак за спеціальністю не знайшов роботи", каже пані Іванна.
– Донька Юлія стала вчителем інформатики. Зараз у декретній відпустці, нещодавно потішила батьків внуком Максимком. Нині вона часто приходить до мами в дитячу районну бібліотеку, де пані Іванна працює бібліотекарем.
– Андрійко у нас господар, продовжує багатодітна мати. Коли він був малим, дуже хотів коня. І тато привіз йому його з Києва. Так у нас з'явився Орлик, який став улюбленцем всіх хлопців.
Нині в господарстві є ще двоє коней. Андрійко, коли батько їде в рейс, адже працює далекобійником, залишається за старшого. Він роботящий, пильнує менших дітей, доглядає худобу, коли мама на роботі. Разом з батьком оре поле та город.
Лілія навчається у дев'ятому класі. Дуже любить читати. Торік дівчину визнали найкращим читачем Сокальщини, брала участь в обласному конкурсі "Книгоманія-2014". Вона охоче допомагає молодшим братикам та сестричці у навчанні.
Микола ходить у сьомий клас, доглядає Орлика та розводить кролів. Сергійко у шостому класі, він більше спортивний хлопець, любить грати у футбол. Всі сини хочуть стати в майбутньому, так як тато, водіямидалекобійниками. Наймолодша Люба навчається у третьому класі, любить малювати, робити витинанки, вишивати бісером, словом, дуже творча дитина. Дівчинка допомагає Сергійкові та Лілі. Деколи посуд помиє і в кухні прибере.
– Ми допомагаємо один одному, каже Ліля. У нас дружна сім'я, не уявляю себе без неї.
А Микола додав, що він щасливий, що у нього є стільки братиків та сестричок.
У сім'ї кожен має свої обов'язки. У Сагайдаків чимала господарка троє корів, коні, свині та різна птиця. Хлопці доглядають за господаркою, дівчата пильнують за чистотою в будинках та готують їжу. Сіно заготовляють для худоби всі разом, працюють у полі теж. Вирощують пшеницю, картоплю, овес для коней та цукрові буряки, а також різну городину.
Іванна Сагайдак щодень доїжджає у Сокаль на роботу, а з Княжого до райцентру віддаль чимала. Приїжджає ввечері, але, яка б не була втомлена, обов'язково розпитає у кожного, як минув день, що було в школі. В понеділок, коли в Іванни вихідний, старається приготувати дітям чогось смачненького, обов'язково напече хліба в справжній печі. Коли мами немає вдома, куховарить Ліля. На вихідні приїжджають старші діти, Юлія та Степан, які одружені та мають дітей. Тоді хата Сагайдаків наповнюється дитячим щебетом та сміхом.
– Діти для мене щастя, усміхається пані Іванна. Я ніколи не нарікала на долю. Батько їх також дуже любить, ні в чому їм не відмовляє.
Андрій Миколайович мріє, щоб кожна дитина мала комфортні умови та власну кімнату. Для цього родина вирішила відремонтувати і добудувати другий поверх у дерев'яній хаті, яка стоїть поряд з новою, мурованою, на подвір'ї.
Іванна Євгенівна скромна жінка, яка ніколи не шукала ні вигоди, ні привілеїв стосовно того, що є багатодітною матір'ю. Вона досі не має ордена "Матерігероїні", хоч народила і виховує семеро дітей: "Я завжди вірила, що коли Бог дає дітей, то й допоможе їх виростити. Ніколи не думала чи дамо ради з сімома дітьми, чи ні. Ми ніколи не економили ні на їжі, ні на іграшках. Купуємо цукерки та печиво не грамами, а кілограмами, бо у нас велика сім'я. Чоловік з турботою та любов'ю ставиться до дітей, купує все, що їм потрібно. Я щаслива жінка та дружина, бо у нашій родині панують любов, дружба, шана і повага до старших, турбота про молодших і любов до всіх людей".
В народі кажуть: хто сіє зі слізьми, той жне з радістю. Сім'я це щастя для людини, а велика сім'я це велике щастя. Іванна та Андрій Сагайдаки щасливі: вонибо засіяли стільки нивок! Який то щедрий урожай радості збиратимуть, коли сини й доньки повиростають! Вірю, що діти з цієї славної козацької родини виростуть достойними людьми.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
