Головна / Життєві історії / Чути: Кру! Кру! Кру! В чужині умру…

Чути: Кру! Кру! Кру! В чужині умру…

Їй судилось стати однією з тих вибраних, які вже від народження не належать ані собі, ані рідним. Здіймаючись понад часом, у своїй величній місії вони стають надбанням людськості і нерукотворними пам'ятниками Вічності. Американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка – це наша, українська Квітка Цісик! Як любила вона свою Батьківщину, як витончено та бездоганно чисто співала українською! Але не рідна, чужа земля принесла визнання нашій Квітці та їхній Кейсі. Премії "Оскар" та "Золотий глобус" у номінації за найкращу пісню "You Light Up My Life" ("Ти світло мого життя") українка отримала 1978 року. Композиція стала музичним оформленням до однойменного фільму. Неймовірна слава співачці-емігрантці дісталась великою ціною, але "квітучої" долі, на жаль, Квітці не вдалось скуштувати за океаном. Якби не примхи підступної хвороби, навесні їй би виповнилось шістдесят…

Українська "Попелюшка"

Четвертого квітневого дня, року Божого 1953-го, в Нью-Йоркському районі Квінзі, у сім'ї післявоєнних емігрантів із Західної України Іванни та Володимира Цісиків, народилась донечка, яку назвали Квіткою. Відомий у Львові скрипаль, батько дівчинки, здобувши музичну освіту в місті Лева, тривалий час працював концертмейстером Львівського оперного театру, а 1949 року родина виїхала до США. Після еміграції Володимир зайнявся викладацькою діяльністю в Українському музичному інституті в Нью-Йорку. Своїм дітям українець з дитинства прищеплював любов до музики, рідної пісні і мріяв, аби його діти здобули певні успіхи в цій царині.

Старша сестра Квітки, Марія, врешті-решт стала відомою піаністкою, була директором консерваторії у Сан-Франциско, вела майстер-класи у Карнегі-холі. Не менш талановита, молодша, Квітка свій шлях у музику починала, опановуючи сценічне мистецтво в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської, де їй, тринадцятирічній дівчинці, дісталась головна роль у балеті-казці "Попелюшка". У Карнегі-Холі 16-літньою вона була задіяна в балетній сцені опери "Анна Ярославна". А у хорі наша Квітка співала навіть з маленьким Майклом Джексоном! На додачу – захоплення кінним спортом та "Пластом". Намагаючись зберегти зв'язок з батьківщиною, батьки записали Квітку до школи українознавства, яку вона відвідувала по суботах. Окрім того, вишколені на українських ідеях діти емігрантів мали за честь перебувати на усіх пластових літніх таборах. Не винятком була і родина Цісиків. Починаючи з семирічного віку і до 16 років, дівчинка відвідувала усі вишкольні наметові табори в горах. В "Пласті" Квітка здобула ступінь пластунки-розвідувачки та організувала пластовий співочий гурт "Соловейки", з яким виступала на пластових таборах, різноманітних культурних дійствах української громади. Подорослішавши, через свою постійну музичну зайнятість, Квітка залишила "Пласт", але вишкільний український фундамент, певна річ, відіграв значну роль у творчому доробку співачки.

Дитинство промайнуло дуже швидко – попереду майоріло доросле життя, визначатись з яким треба було по закінченні школи… За батьковими настановами Квітка таки вступає до державного університету Нью-Йорка на клас скрипки. Як професійний музикант татусь мріяв, що донечка стане відомою скрипалькою. Але ця кар'єра для Квітки виявилась нецікавою! "Я мала його (батькові) пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку", – згадувала у своїх спогадах Квітка. Залишивши університет, вона стає слухачкою Mannes School of Music, де під керівництвом знаного професора віденської оперної традиції Себастіана Енгельберга вишколює свій колоритний голос – колоратурне сопрано, яке за оцінками музикознавців вирізнялось рідкісним вокальним тембром. До того ж Квітка вміла співати своєрідним "білим голосом" – жіночою манерою фольклорного співу, який і сьогодні можна почути в карпатських селах. В альбомі "Пісні України" (1980 рік) є кілька пісень, записаних Квітчиним "білим" голосом .

"Пісні з України"

Коли 1971 року не стало батька, потреба заробляти, щоб оплачувати навчання та допомагати родині, постала особливо гостро. З оперного шляху 17-річна дівчина повернула в шоу-бізнес та світ джинґлів, невеличких музичних фраз з вокальним переспівом. Підробляючи вечорами в клубах Нью-Йорка, Квітка водночас навчалась і "штурмувала" рекламні агенції та радіостанції своїми творчими доробками. Врешті-решт Квітку помітили, і почався новий етап життя з новим сценічним ім'ям – "Кейсі" (перші літери її імені та прізвища: англійською "К"(кей) та "С"(сі). Незвичайним голосом новоспечена зірка дуже швидко здобула собі славу, а співпраця з багатьма виконавцями, такими як Майкл Болтон, Боб Джеймс, Лінда Ронстад, Роберта Флек, Девід Санборн, Карла Саймон, Мікіо Масуо, Квінс Джонс, додали неймовірного запалу співачці – торувати цю тернисту дорогу. Успіх не забарився…

 На початку 70-х років молоду співачку українського походження в світі реклами охопила нечувана американська слава. Квітці легко і невимушено давались усі музичні стилі. Як результат, кілька саундтреків до художніх фільмів, у яких знімалась як акторка. Але найбільшого комерційного успіху Квітці Цісик принесли рекламні пропозиції знаних на сьогодні корпорацій – ABC, NBC, CBS, Burger King, McDonald's, American Airlines та Delta Air Lines. Її тендітний голос лунав також і в рекламних мотивах брендів Coca-Cola, Pepsi-Cola, Mr. Pibbs, Sears, JC Penney, Safeway grocery stores and Starburst candies. Для компанії "Ford Motors" 1981 року Квітка записала рекламну пісню "Have You Driven a Ford Lately?" Відтоді і аж до своєї смерті, 1998-го, українка залишалася єдиним рекламним голосом. До речі, саме Квітчиним голосом свого часу було озвучено джинґли для таких автомобільних компаній, як Chevrolet, Cadillac, Toyota. Дискографія успіху молодої співачки сягнула піку, коли 1977 року вона отримала "Оскар" за "кращу пісню для кіно" за саундтрек "You Light Up My Life", а через три роки, 1980-го, записала свій перший український альбом "Songs of Ukraine" ("Пісні з України"). Другий альбом "Two Colors" ("Два кольори") з'явився 1989-го. Третій україномовний альбом Квітка планувала випустити з колисковими…

Як згадувала сама Квітка, всі україномовні її надбання були суто родинними проектами. Перший чоловік співачки Джек Корнер – композитор та аранжувальник, а другий, інженер звукозапису, Ед Ракович продюсував їх. Сестра Марія Цісик грала на піаніно, а мати Іванна стежила за вимовою доньки. Ці альбоми принесли неймовірний успіх Квітці, платівки, яким немає рівних у когорті виконавців україномовних емігрантів! Сила-силенна нагород на фестивалі в Канаді 1988 року, а 1999-го номінація у категорії "Сontemporary folk" престижної нагороди "Греммі"! На видання двох альбомів Квітка витратила близько двохсот тисяч доларів, а для їх запису зібрала сорок найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка. Таку розкіш не могли собі дозволити навіть знані поп-зірки США. Легкі та піднесені за звучанням, альбоми не ставили жодних комерційних цілей. Це була, дійсно, родинна справа, музика для душі, подарунок для всіх українців світу, як пам'ять про свою етнічну Батьківщину.

Квітка та Батьківщина

Перші, негласні, відвідини України припали на 1983 рік і стали останніми в житті Квітки Цісик. Хто би міг подумати, що на американку Кейсі, українку Квітку, чатує підступна хвороба! Тодішній візит обмежився проживанням і гостинами в приватних помешканнях, а відтак жодних концертів і творчих зустрічей не планувалось. Тим паче, пісні Квітки були заборонені у трансляціях по радіо й на телебаченні. До україномовного слухача музичні твори Цісик потрапляли лише потайки, завдячуючи українським емігрантам. Так і з'явилась "на руках" пострадянської спільноти перша платівка "Квітка". Її переписували на касети, бобіни, люди слухали і розповідали одне одному про американку Квітку, що співає українською душею. Звісно,талановита співачка дуже міряла виступити з серією концертів у незалежній Україні, але нещадний вирок лікарів звів усі плани нанівець…

Страшний діагноз, рак молочної залози, Квітка отримала 1992 року. Перебуваючи в жахливому стані відчаю, жінка згасала, як свічка. Щоб якось підняти своїй дружині настрій, Ед Ракович, чоловік Квітки, зголосив інтернет-спільноту Ukes написати їй підбадьорливі листи. Незабаром ініціативу підтримала українська програма на радіо "CKJS" у Вінніпезі, яка теж відправляла Квітці надіслані слухачами листівки. У цей час співачка продовжувала наполегливо працювати та торувати довгий, болісний семирічний шлях терапії. Останній професійний джинґл вона наспівала за кілька місяців до своєї смерті. Такою її і запам'ятали друзі, колеги, слухачі – цікавою, доброзичливою, наполегливою, щирою, з українською душею і по-домашньому рідною…

29 березня 1998 року у Манхеттені, не доживши п’ять днів до свого 45-річчя, Квітка Цісик згасла… Поминальні служби пройшли і в Америці, і на Аскольдовій могилі в Києві. Ця підступна хвороба забрала життя і Квітчиної мами, 1994 року, а 2003-го – від раку молочної залози померла старша сестра Марія. На знак пам'яті про Квітку Цісик на американській землі засновано Фонд підтримки музично обдарованих дітей. На честь її сестри Марії створено Фонд "Адже життя прекрасне", мета якого акумулювати кошти на закупівлю мамографічного обладнання для України. Воно призначене для діагностики злоякісного або доброякісного новоутворення молочних залоз.

…Журливо відлітають журавлі у вирій, промовляючи до нас світлим смутком і тугою українських пісень. Видається мені, на їхніх крилах людські душі відлітають у Небо, щоб воно світилось і нагадувало про тих, хто відійшов у Вічність. Чи не про це у "Білих журавлях" нині спочилий у Бозі, знаний сокальський поет і пісняр, Ярослав Васильович Кортко писав: "Прощаю всіх, хто зранив мою душу, і Ти прости, о, Господи, прости! Свою дорогу у житті пройти я мушу, і лише сам, як долю пронести… Вже опада човна мого вітрило. Провісний сон торкнувся вже чола. Два білі журавлі, розправте крила, летіть до зір небесного тепла…"

Щемом у серці відлунюють дуже споріднені мотиви однойменної пісні на слова Богдана Лепкого "Журавлі" у виконанні Квітки Цісик. Це була її остання пісня, записана перед смертю. Дуже символічна, як і сама трагічна доля співачки: "Чути кру! кру! кру! В чужині умру, заки море перелечу – крилонька зітру".

 Ірина СЛАВЧАНИК.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

1 × four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!