Головна / Життєві історії / Зиновій Стoницький – вчитель учителів

Зиновій Стoницький – вчитель учителів

Постала дилема як озаглавити допис про Зиновія Стoницького, вчителя, почесного громадянина Сокаля: строфами його улюбленої поетеси Ліни Костенко чи латинськими сентенціями, яких він, хоча математик за фахом, знає дуже багато. Перемогло перше, бо більш людське, душевне і шляхетне. Латинь суха, хоча і мудра. А Зиновій Антонович  хоча людина мудра, зате у нього така багатогранна душа.

Напередодні свого дев`яностоліття добродій Стоницький завітав у редакцію "Голосу з-над Бугу", сподіваючись переконати нас і своїх учнів не давати жодних дописів у газеті з нагоди ювілею. "Я ж звичайна людина, нічого особливого у тому світі не зробив, і продовжив майже словами поеткиполітв`язня Галини Гордасевич,  жив, любив, плакав і сміявся." Та все ж дозволю собі заперечити вчителю словами особливо шанованої ним латинської мудрості: "Справжня шана часто випадає на долю простої людини, а фальшива  на долю можновладця". Не одне покоління сокальчан, ваших учнів і не учнів шанують Вас, Зиновію Антоновичу, якраз за Вашу мудрість, скромність, шляхетність і небайдужість до долі України і українців.

Мабуть, на пальцях однієї руки можна перерахувати імена мужчинсокальчан, котрі перед жінкою знімають капелюха. Стоницький один з них. Він же практично був заспівувачем ідеї відновлення Сокальського педучилища у нашому місті. Ба, декому вона може видаватись утопічною, а він розуміє стратегічність, патріотичність цієї ідеї, бо про це свідчить славна минула історія Сокальського педучилища, котре було не лише кузнею педагогічних кадрів, а й міцним осередком українського націоналізму і патріотизму. Не за себе Зиновій Антонович журиться, а за наше спільне майбутнє, щоб справжні українці виростали на Сокальщині. Вміє гордитися і доносити до широкого загалу велич видатних українців.

Знаходив цікаві відомості і про них і дописував у часопис "Голос знад Бугу":  про академіка Олега Романіва, про своїх улюблених жінокмитців Ліну Костенко та Соломію Крушельницьку. А що вже було написанопереписано про історію та значимість Сокальського педучилища  того і не згадати.

Цей сивочолий чоловік вміє знайти добре слово для кожного знайомого, слово підбадьорливе, а часом й співчутливе. Деколи з його уст вирине дотепний політичний анекдот, часом – мудра народна притча.

Шанують п. Зиновія вже нині сивочолі учні за його мудрість, виваженість, вміння порадити і дуже толерантно поводитись в різних життєвих ситуаціях. Хоча його рамена перенесли багато життєвих тягарів, але душа не очерствіла, не озлобилась на викрутаси долі. Тому й деколи, зустрічаючи заклопотане, замучене чи невдоволене обличчя знайомого, запитує: "А ви бачите як чудово зацвіли піонії?" Спочатку дивуєшся запитанню цієї поважної людини, розумного вчителяматематика, інтелігента. А згодом він продовжує: "Вони ж так пишно цвітуть цього року, а наступного  хтозна…". Нашому редакційному колективу і багатьом сокальчанам хотілося, щоб тих наступних років, але без недуг, у Зиновія Стоницького було б щонайменше ще з десяток. А там, як Бог дасть. Отже, як зичимо ми собі українці  з роси та води і ніякої біди, шановний Вчителю.

Оксана ПРОЦЬ.

 

Фото автора.

«ЖИТТЯ Ж КОРОТКЕ І ШАЛЕНЕ
ЛЕТИТЬ, ЯК ЦИФРИ НА ТАБЛО.
УЧОРА ВСЕ БУЛО ЗЕЛЕНЕ,
УЧОРА ВСЕ ІЩЕ БУЛО…»

Давно серед людей побутує аксіома: "Який учитель  такий і народ". Кожна людина на все життя з глибокою вдячністю зберігає в серці світлий образ свого вчителя, який відкрив перед її очима недосяжний світ, факелом знання освітив її шлях і навчив іти ним разом з народом.
2 травня виповнюється 90 років від дня народження Зиновія Антоновича Стоницького, котрий народився у селі Залісся Борщівського району Тернопільської області.

З 1939го на вчительській роботі. В 1940ому поступив, а у 1948 році закінчив з відзнакою фізикоматематичний факультет Львівсько•го педінституту. З 1948 року викладач фізики і математики Сокальського педучилища, а з 1951ого  заступник директора по навчальновиховній роботі до закриття педучилища в 1958 р. Після цього один рік працював інспектором шкіл Сокальського райвно. А з 1959 р. і до виходу на пенсію, а це 1984 рік  заступник директора з навчальновиховної роботи Сокальської СШ №1.

Вже будучи на пенсії, Зиновій Антонович писав цікаві дописи у часописі "Голос знад Бугу".

На сесії міської ради, яка відбулася у березні цього року, Зиновію Стоницькому присвоєно звання Почесного громадянина м. Сокаля.

Братство студентів Сокальського педучилища щиро вітає З. А. Стоницького з 90літнім ювілеєм, бажає міцного здоров`я, злагоди і любові. Ви сіяли зерно освіти, бо де вчення  там і просвіта розуму, а де просвіта розуму  там і пізнання істини.

Многая літ Вам, дорогий Вчителю!

Богдан КРУЧКЕВИЧ,
голова Братства студентів
Сокальського педучилища.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

1 × 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!