Щоранку, ось уже тридцять один рік, Ольга Лаговська поспішає на роботу. Тепер її кабінет – в спортзалі Сокальської гімназії, де колись працював її батько славної пам’яті Юрій Дмитрович Вуйцік. Від нього перейняла любов до спорту, фізкультури, запам’ятала: якщо хребет в порядку, то людина буде здорова, і навпаки. Це говорив усім, хто приходив до нього на лікувальний масаж чи вправляти міжхребцеві диски. А ми, його учні, любили вчителя за його розуміння, батьківське піклування. Звичайно, не завжди розуміли його вимогливість, але не боялися, як інші, уроків фізкультури, та й заліки завжди здавали успішно.
Тепер Ольга Іванівна продовжує справу батька. Після закінчення Луцького педінституту працювала тренером в Сокальській ДЮСШ, потім перейшла в першу школу, нинішню гімназію ім. О. Романіва. В цьому році її визнали кращою вчителькою в області.
Ось як характеризує О. І. Лаговську директор гімназії Любов Михайлівна Омеляш:
– Ольга Іванівна недаремно є однією з кращих вчителів Львівщини. Вона – фанат своєї справи. Максималістка у вимогах як до себе, так і до інших. Тому наші учні регулярно добиваються хороших результатів на обласних, всеукраїнських змаганнях. Вимоглива, справедлива, хоча деякі батьки вважають, що вимагає від дітей забагато. Прихильниця здорового способу життя, прищеплює його дітям.
Погодьтеся, до фізкультури нині неоднозначне ставлення в суспільстві: дехто вважає, що вона взагалі не потрібна, що фізичні навантаження дітям шкідливі. Та багатогодинне сидіння за партами, комп’ютерами, малорухливий спосіб життя ще гірше впливають на здоров’я дітей. Тому небагато дівчат та юнаків мають хорошу поставу. Мабуть, через те Ольга Іванівна працює над проблемою "Формування правильної постави". Результатом її роботи є відповідні комплексні вправи. Повторюсь: якщо хребет здоровий, то й всі інші органи працюють добре, людина має хороший настрій, працездатна. Виробити правильні навички в дитини, навчити її дбати про своє тіло – значить подарувати хороше майбутнє. Тому вчителька принципова у своїх вимогах на уроках. Її девіз – нема такої вершини, яку не можна підкорити. Потрібно тільки наполегливо працювати. Починаючи з 1987 року, учні школи вперше взяли участь в республіканських змаганнях "Старти надій" в таборі "Молода гвардія" в Одесі, де посіли третє місце, вони постійно підтверджують цей девіз на практиці. З 1988 року гімназисти є постійними переможцями обласних змагань "Старти надій". Найбільше досягнення – п’яте місце серед двадцяти шести команд України. Хороших результатів досягли сокаль-ани в індивідуальних змаганнях. Наприклад, в минулому році на Всеукраїнських змаганнях "Старти надій" переможцем стала Христина Мигасюк (прес), друге місце у стрибках в довжину завоювала Христина Обушок, а Микола Бобровський став третім в бігу на 60 метрів. У 2009-му Ольга Іванівна підготувала сім’ю Назара Мухи, яка стала переможцем Львівщини та України в змаганнях "Тато, мама, я – спортивна сім’я", що дало змогу провести Всеукраїнські змагання у Сокалі. В 2010 році команда під керівництвом О. Лаговської взяла участь у Всеукраїнській олімпіаді з легкої атлетики серед загальноосвітніх закладів, де її учень Ігор Цибуля став чемпіоном України з метання малого м’яча.
– Були й інші перемоги,- продовжує свою розповідь Любов Михайлівна.- До "Євро-2012" започаткували змагання "Олімпійське лелеченя". Наші діти – 5-6 класи – були в числі кращих. Коли повернулись зі змагань, зізналися, що найважче було морально: їх не сприймали як серйозних суперників, називали "малявками". А вони довели старшим свою майстерність, ставши першими в спортивній естафеті. До того ж побували в "Артеку". І в цьому знову ж таки заслуга Ольги Іванівни. Серед її вихованців є випускники школи, які стали вчителями фізкультури.
Ольга Іванівна дбає про матеріально-технічну базу, в неї завжди порядок в спортзалі і на стадіоні. Коли виникає необхідність, вона і директору спуску не дає і звертається в необхідні інстанції, щоб добитися свого.
І в сім’ї вона – мати-берегиня. Чоловік Ольги Іванівни – Сергій Іванович – також викладає фізкультуру у другій школі. Тож часто разом їздять на змагання і, як жартує директор другої школи Любов Кравцова, як джентльмен, пропускає команду дружини вперед. Сім’я у них спортивна, люблять подорожувати, їздити в Карпати. Троє вже нині дорослих дітей пам’ятають ночівлю в наметі під зоряним небом, риболовлю, збирання ягід… А ще трудотерапію: коли разом робили ремонт в квартирі, підбирали фарбу до стін, шпалери. Нині вони вже мають свої сім’ї, але не забувають про батьків. Та й Ольга Іванівна живе клопотами дітей, а як має вільний час – мчить до внуків, віддає їм свою любов і ласку.
Валентина БЛУДОВА.