Складна ситуація в Україні із захворюванням на туберкульоз зумовлена численними соціально-економічними та медичними факторами. Невтішна картина і на Сокальщині. Про це розповідають районний фтизіатр Михайло ОМЕЛЯШ та завідуюча епідвідділом райсанепідстанції Оксана СЛИВІНСЬКА.
– Чула, що за минулі роки в районі дещо поменшало хворих на туберкульоз…
М. Омеляш:
– Так, в останні три роки хворих поменшало. Наприклад, в 2010му захворюваність на туберкульоз знизилась на 5 випадків і становить 80,6 на 100 тис. населення (76 випадків). Зареєстровано 13 випадків захворювання на позалегеневу форму туберкульозу та один випадок міліарного туберкульозу. Але заспокоюватись не можна.
О. Сливінська:
– Це одне з найпоширеніших та найзагрозливіших захворювань людини, тварин, птахів. Туберкульоз веде себе агресивно, вражає всі вікові та соціальні групи населення в їх найпрацездатніший і репродуктивний вік, найбільш негативно діє на дітей і підлітків. Більше 40 років тому знайшли ліки, що знищують бактерії туберкульозу. Але навіть зараз ця хвороба вбиває більше людей у світі, ніж будьколи.
– Нагадаю симптоми туберкульозу Це кашель протягом трьох і більше тижнів, зниження маси тіла, загальна слабість і втомлюваність, лихоманка або незначне підвищення температури тіла, нічне потіння, біль в грудній клітці, задишка, погіршення апетиту, кровохаркання.
М. Омеляш:
– Маємо 50% первинного резистентного туберкульозу, який важко лікувати, бо мікобактерії нечутливі до ліків. Підкреслю: при цій хворобі ефект від лікування є тоді, коли хворий дотримується приписів лікаря, регулярно і певний час приймає ліки. Практика показує, що 70% хворих переривають лікування, після чого, як правило, хвороба стає хронічною, а це уже важка форма. Щороку також маємо до десяти осіб, в яких стаються рецидиви.
– А як справи з ДОТС-програмою?
М. Омеляш:
– Вона в нас "працює" з 2007 року. Хворий приїжджає у відділення, даємо йому ліки, які він приймає вдома, і контролюємо цей процес. В ідеалі він мав би приїжджати до нас щодня, але на це нема грошей. Звичайно, все залежить від свідомості людини: якщо вона хоче бути здоровою, то регулярно приймає ліки, дотримується необхідного режиму. На жаль, ще чимало людей не розуміють цього, запускають хворобу, а потім її дуже важко або й неможливо вилікувати.
Серед хворих є чимало пияків, два наркомани віком до 35 років, одного нещодавно “посадили” в тюрму, дві особи хворі на СНІД, •один, до речі, вилікувався від туберкульозу. Є й цілі сім’ї, хворі на туберкульоз. Відразу зазначу: якщо в сім’ї є такий хворий, то всім іншим членам необхідно раз в рік робити рентген.
О. Сливінська:
– Ще один важливий момент вакцинопрофілактика дітей, яка на 6090 відсотків захищає від важких форм туберкульозу. Якщо в окремих випадках в щеплених виникає туберкульоз, то він, як правило, протікає благополучно і не дає важких форм. Подруге хіміопрофілактика, мета якої попередити перехід інфекції в захворювання. Наприклад: у дитини позитивна реакція Манту і спеціалісти встановили "віраж" туберкулінової проби. Це свідчить про зараження організму туберкульозною паличкою. Щоб не дати збуднику розмножуватися в організмі і попередити розвиток хвороби, дитині призначають профілактичне лікування спеціальними препаратами.
– Зрозуміло, що пияків не заставиш лікуватися. Що ж робити, щоб вони не розносили туберкульоз?
М. Омеляш:
– Дійсно, якщо в маршрутці їде хворий з активною формою туберкульозу, то він може заразити половину пасажирів. Вже давно йде мова про примусове лікування, яке потрібно узаконити. Думаю, що у зв’язку з реформуванням медицини невеликі відділення закриють, а відкриють спеціалізовані лікарні для хворих на туберкульоз, де б такі пацієнти були під постійним наглядом, лікувалися встановлений термін.
О. Сливінська:
– А я додам: обов’язок кожної людини уважно стежити за своїм здоров’ям, своєчасно проходити профілактичні огляди, вчасно звертатися до лікаря і не займатись самолікуванням.
Інтерв’ю взяла
Валентина БЛУДОВА.