Народний депутат Володимир В`язівський зустрівся з журналістами місцевих ЗМІ Сокаля і Червонограда, підсумував те, над чим народні обранці працювали у минулому році й окреслив плани на 2012-ий. Присутнім на пресконференції роздали тексти законодавчих ініціатив, які запропонував народний депутат В. В`язівський в минулому році, але зреалізувати їх можна було лише в тому випадку, якщо б була добра воля більшості. Та, очевидно, що «доброї волі більшості» і не могло бути стосовно таких ініціатив, як «Про відзначення 100річчя від дня народження Ярослава Стецька», «Про відзначення 70річчя створення УПА». Але, все таки на законодавчі ініціативи соціального характеру: про недопущення погіршення пенсійного забезпечення громадян України або ж про єдині принципи пенсійного забезпечення громадян та стипендій працівникам культури, освіти, охорони здоров`я, соціального забезпечення та деяким іншим категоріям осіб – могли звернути увагу і їх підтримати. Такого не сталося. Бо будьякі пропозиції, які лунали від опозиційних сил, не враховували. Проте опозиційним депутатам довелося попрацювати і в судах, вони взяли на поруки тих людей, котрі відстоювали свої соціальноекономічні права, а також тризубівців, котрі знесли пам`ятник Сталіну в Запоріжжі і їх намагалися запроторити у в`язниці.
Звичайно, Володимиру В`язівському, як опозиційному депутату, разом з іншими опозиціонерами хотілося звернути увагу на наші українські справи, про яких сьогоднішня влада воліла б щоб про них не знали і не чули, це стосується позбавлення звання Героїв України Степана Бандери та Романа Шухевича.
От щодо «діяльності», сильної монолітної влади в Києві народний депутат звернув увагу на кілька речей, які є показовими як для Сокальщини, так і для Червонограда. Якщо говорити саме у цій площині про наш регіон, то найбільш показовим є бездіяльність влади стосовно митного переходу УгринівДолгобичів. Документи про його будівництво в 2011 році, підписані урядами України і Польщі. З боку Польщі ця угода виконується, а з нашого за той відтинок дороги так і ніхто не брався. А за рік кошторисна вартість його зросла вдвічі. Про цей митний перехід йшла мова і на рівні Президентів. І що? Наш уряд не виконує ні міжурядові угоди, ні доручення Президента. Володимир В`язівський звернувся до провладних депутатів з нашого регіону, які ніби хочуть допомогти, але не можуть, бо лише слухняно натискають кнопки, коли їм наказує Чечетов.
З напрацьованою ініціативою щодо престижності шахтарської праці народний депутат звернувся до провладних депутатів, вони начебто не проти, але проголосують за неї… ближче до виборів.
Ще один момент, на який В. В`язівський сподівається, що буде позитивна реакція у Верховній Раді, стосовно поправки до Кодексу про надра щодо видобування води. Бо тепер керівники фермерських господарств, які користуються водою, мають оформити ліцензію, яка досить дорого коштує, а також необхідно сплатити величезний штраф за користування водою у минулі роки, що призведе до їх банкрутства. До депутата звертались фермери Сокальщини. З приводу цього він вже спілкувався із заступником голови обласної ради Валерієм П`ятаком, який повідомив, що обласна влада теж сформулювалa свої ініціативи. Але це проблема всієї України і є надія, що це питання в режимі змін до законодавства буде вирішене.
Стосовно такого важливого об`єкта як завершення будівництва Пристанської школи, питання розглядають в робочих групах, є підтримка облдержадміністрації й надія, що кошти будуть виділені.
Також народний депутат пояснив процес приватизації помешкань у гуртожитках, з яким до нього зверталися жителі Червонограда та Сокаля.
22 січня в День Соборності керівники проукраїнських партій підписали Угоду про об`єднання на майбутніх виборах і Львівський обласний комітет опору диктатурі працює над тим, щоб зблизити опозиційні партії і висунути одного кандидата на мажоритарних округах. Володимир В`язівський запевнив, що працюватиме над тим, аби демократичні сили максимально сконцентрувались над єдиним списком від опозиції, тоді у парламент потрапить більше представників від «Фронту змін», «Свободи», «Батьківщини», КУНу та інших проукраїнських партій. Не дробитися, а сконсолідуватися і перемагати, як по списку, так і по мажоритарних округах – такою би мала бути позиція опозиційних сил під час голосування за депутатів, як по списку, так і по мажоритарних округах. Звернувши увагу на головне у своїй діяльності, народний депутат України Володимир В`язівський відповів на запитання журналістів.
– Вже недалеко до виборів до Верховної Ради, основні демократичні сили задекларували свою позицію, а от «Наша Україна» поки що мовчить, де ви, з ким ви і куди?
– Я можу лише продублювати слова Валентина Наливайченка, котрий публічно висловив своє бачення про те, щоб іти одним списком і узгодити єдиного опозиційного депутата у мажоритарному окрузі. Якщо ми в пріоритет ставимо реноме своєї політичної сили – то це є одне, а якщо хочемо пройти і не бути в опозиції, а отримати українську більшість в парламенті, тоді свої вузькопартійні та особисті завдання маємо відкинути і на перше місце поставити майбутнє Української держави. Бо якщо не об`єднаємо зусилля, то можемо програти. Переконаний, що і «Наша Україна», і всі лідери партій демократичного спрямування таки об`єднаються.
– З уст політиків прозвучала думка, що демократичні сили можуть йти трьома колонами…
– Я розумію, якщо говорити з чисто партійних інтересів, то, звичайно, «Фронт змін» може набрати багато голосів, так само як «Свобода», «Батьківщина», «Удар». Якщо ж підуть чотирма колонами, то там з`явиться і п`ята, яка буде робити ту справу, яку завжди робила так звана п`ята колона в Україні. Хотів би, щоб демократичні сили не ставили дилему: чи моя партія, чи Україна. Для мене однозначно Україна – це питання номер один. Якщо політики будуть відповідальні перед українським народом, то маємо скласти один список і йти разом.
– А якщо політики не будуть відповідальні?
– Шукатимемо відповідальних, щоб не йшло десятьп`ятнадцять колон, а щоб їх було мінімально, аби більшість була українською.
– Чи берете Ви участь в Комітеті опору диктатурі і чи будете балотуватися кандидатом до Верховної Ради України?
– Беру активну участь на рівні Львівського обласного комітету опору диктатурі, більше того, скажу, що саме Львівський комітет створили першим. Максимально спілкуюся з представниками політичних сил, котрі беруть участь у переговорному процесі. Найбільше спілкуюся з Валентином Наливайченком, людиною, котра відстоює інтереси «Нашої України».
Щодо балотування, то я вже говорив: піду на вибори і переконаний, що переможу лише в одному випадку, коли буду представником від об`єднаної опозиції. Якщо такого не станеться, то балотуватися не буду. Представникам демократичних сил не перешкоджатиму.
– Що Ви можете сказати стосовно музейного заколоту? Заміна керівників провідних закладів культури означає, що владі не потрібні на чолі музеїв авторитетні фахівці, котрі мають власну думку й уміють захищати свою позицію й заважатимуть їй у вирішенні її завдань…
– Якщо б у Пирогові, нашому українському центрі в Києві, українські опозиційні сили чи окремі політики допомогли у тому, щоб там проходило якнайбільше українських заходів, тоді б владі було тяжко так просто прийти і забрати цей музей. Щодо безпосередньо КиєвоПечерської лаври, Софіївського собору – тут питання складніше, бо частину цих духовних святинь передано у користування йому. А у влади є наміри ще більше державних об`єктів віддати Московському патріархату. Це таке своєрідне загравання влади з тою конфесією, яка їм найбільше може допомогти у виборчій кампанії.
– Володимире Михайловичу, Ви вже, мабуть, переконалися, що за пропозиції та ініціативи опозиційних депутатів так звана «більшість» не голосує, чи не пора взятися до більш радикальних заходів?
– До радикальних кроків опозиція вдавалася, коли йшлося про ратифікацію так званої харківської угоди. Тоді українським патріотам довелось боронити у Верховній Раді українську цілісність. Одні таку поведінку засуджують, мовляв, не тим займаєтесь у парламенті, інші – хвалять. Також ми показали, що вміємо підтримувати українців, які прийшли відстоювати свої права. Є народні депутаті, які вийшли до афганців і допомогли їм зносити огорожу біля будинку Верховної Ради. Можна ту «владоньку» попросити з кабінетів революційним шляхом, а можна – еволюційним – на виборах 2012 року. Але це нам буде під силу якщо йтимемо монолітно, об`єднано, разом усі демократичні сили.
Записала Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.