Микола МИСАК:
«ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕНЕ НЕ ПРИВАБЛЮЄ, БО ВСЯ ТРУДОВА – ТО ПРАКТИЧНА РОБОТА»
Вже минув рік з того часу, як Микола МИСАК очолив Сокальську РДА. На пресконференції з представниками місцевих ЗМІ він говорив про рік праці на цій посаді.
– Миколо Івановичу, минув рік, як Президент України призначив Вас головою Сокальської РДА. Що б Ви виокремили як здобутки, а також невдачі у своїй роботі?
– Хотів би розпочати нашу розмову не зі здобутків, а тих вражень, які були першими, коли розпочав свою діяльність на посаді голови Сокальської райдержадміністрації. Бо це була в деяких аспектах нова робота, інша специфіка і нові люди. Найперше хотів би відзначити, що Сокальщина володіє потужним кадровим потенціалом. Це моє перше враження, яке побачив, коли прийшов сюди на роботу. Тут є висококваліфіковані спеціалісти в райдержадміністрації, високопрофесійні керівники бюджетних установ, відповідальні працівники працюють у державних установах, керівники підприємств, господарники… І це дуже важливо, бо коли працюєш у такому середовищі, то легше досягати результату, виконувати ті завдання, які ставиш перед собою, які ставлять люди, громади.
Якщо говорити про досягнення, то з таких дуже важливих для мене є те, що ми досить швидко налагодили співпрацю з радою попереднього скликання. Я прийшов у час, коли попередня рада готувалась складати повноваження, але конструктив у співпраці віднайшли дуже швидко, і, незважаючи на те, що треба було закінчувати рік, працювати по бюджету, готуватися до нового навчального року, до роботи в осінньозимовий період 20102011 року… В основному питання, які мала вирішувати адміністрація і районна рада, вважаю, вирішували нормально. При нагоді хочу подякувати голові районної ради попереднього скликання Олегу Мироновичу Солодяку, котрий багато зробив, щоб мене ввести в курс справ по територіальних громадах. Була у нас конструктивна робота.
Продовжуючи в цьому ж руслі, для мене дуже важливо, що є добра співпраця, взаєморозуміння між адміністрацією і радою нового скликання.
В нас немає протистояння, намагаємося питання вирішувати колегіально. Радимося між собою – адміністрація, рада, депутатський корпус. Мусимо бути у своїй роботі максимально прозорими. Як на мене, то така позитивна співпраця між райдержадміністрацією і районною радою є. А це запорука того, що можна добиватися виконання тих завдань і вирішення тих проблем, які є в районі, які має територіальна громада. Важливо також й те, що ми добре спрацювали у минулому році по бюджету, тобто зведений бюджет виконали і досить успішно – 118 відсотків. Були виконані всі сільські бюджети. Готуючись до закінчення року, звертали на це особливу увагу, бо були окремі місцеві ради, які мали певні проблеми з виконанням бюджету, але до кінця року склалося все позитивно. Не знаю чи був такий показник у якомусь з районів Львівщини, щоб отак зведений і територіальні бюджети були виконані. Це знову ж таки результат колективної праці, свідчення того, що фахові керівники на своїх посадах. Хоча закінчення року було непростим у плані казначейського обслуговування. Дуже великих втрат по виконанню видаткової частин понесли, дещо не було виконано, але досить оперативно надолужили вже в перші місяці цього року.
Важливим є те, що досить конструктивно працюємо по бюджету 2011 року. Ми приймали збалансований бюджет в межах контрольних показників, які були доведені Міністерством фінансів України. Єдине, що змушені були певні переміщення робити по галузях, бо дехто має дещо кращі нормативи на утримання, деякі мають трохи гірші. І ми вже самі тут балансували. В цілому зберегли наші бюджетні установи в тому обсязі, в якому вони були торік, не вдавалися до жодних скорочень. Певні оптимізаційні заходи запровадили, але функції збережені всі. І сьогодні, маючи добрі результати за 2010ий, всі бюджетні установи забезпечені фінансуванням уже до кінця цього року. Це дуже добрий результат спільної праці. Також, коли ми працювали по розподілу вільних лишків минулого року, то старалися певні кошти направити на те, щоб допомогти у виконанні власних самоврядних повноважень громадам. Вивчали, моніторили ситуацію разом з районною радою і приймали рішення, щоб підтримати окремі громади. Торік зробили вагомий крок назустріч комунальним підприємствам, які фінансують в районі. На їх підтримку в цілому скерували більше одного мільйона гривень, а плюс ще серйозні кроки громад. І це дало можливість вирішити найактуальніші проблеми підприємств щодо їх підготовки до осінньозимового періоду і спрацювати на перспективу. Це теж вважаю вагомим спільним результатом в роботі. Хоча в житловокомунальному господарстві маємо проблеми і сьогодні, досить непрості в окремих випадках. Це, зокрема, стосується МКП «Сокальтеплокомуненерго», бо є ще досить великі борги по спожитому газу і необхідно шукати розв`язки цих проблем.
Ще раз підкреслюю, дуже добре, що є збалансований бюджет цього року і це дає можливість мати якісні результати у цьому році. Півріччя ми закінчили по зведеному бюджету на 107 відсотків, бюджет районний – на 104. Це нам не дало можливості приймати рішення про виділення додаткових коштів на бюджетну сферу, насамперед, тому що нема 105 відсотків виконання районного бюджету. Але цієї цифри не досягли через те, що в червні мали дуже великі видатки в освітянській сфері. Виконали всі зобов`язання, які визначені Законом стосовно освітян, а це практично більше, аніж дві середньомісячні видаткові частини бюджету. Це було зроблено, тому нам знизило загальний показник по результатах за півріччя. Але вже по семи місяцях бачимо, що буде перевиконання, і зможемо допомогти в підготовці до нового навчального року та осінньозимового періоду 20112012 років. Це, мабуть, є найбільші здобутки.
Звичайно, можна говорити й про те, що вирішували певні локальні проблеми. Зокрема, минулого року завершили газифікацію Белза. Це питання вирішувалося протягом не одного року, дуже багато зробили мої попередники, вкладені значні кошти. Завдяки цьому торік вдалося у місто Белз подати газ. Нині вже думаємо про перспективу газифікації тих сіл, які знаходяться за Белзом. До успіхів наших можна долучити й те, що самостійно вирішили питання водопониження в селі Бендюга. Бо дуже гостро стояла ця проблема, яка спричинена діяльністю вуглевидобувного підприємства і закриттям шахти «Бендюзька». Цю проблему мали б вирішувати через державний бюджет на проект ліквідації шахти «Бендюзька», проте цього не сталося. Ми самостійно приймали рішення про будівництво тимчасової насосної станції, і воно себе виправдало, дало можливість зняти проблему в 2010ому і навесні цього року. І тепер у нас є впевненість, що великих загроз щодо підтоплень для мешканців цього села не повинно бути. Хоча і цього року поки що коштів з державного бюджету не виділено. Нам вдалося ввести в експлуатацію два навчальновиховні комплекси у Глухові і Лещатові. Роботу розпочали стосовно НВК ще у 2009му. А в цьому році ці два дуже гарні і комфортні об’єкти були здані. Навчальні заклади сучасно обладнані, мають цілком комфортні умови обслуговування як для педагогів, так і для учнів.
Є певні напрацювання у напрямку виконання зобов`язань з боку України по міжнародному автомобільному пункту пропуску «Угринів-Долгобичів». З нашого боку – це створення інфраструктури. Ми над цим працюємо, вже завершуємо оформлення документів стосовно продажу земельних ділянок. Постійно спілкуємося з облдержадміністрацією з питання будівництва під`їзної дороги, бо це питання державного рівня. Є прогнози, що з другого півріччя ця проблема буде вирішуватися. Також можна відзначити певні інвестиційні проекти, які реалізуються на території району. Насамперед, відзначу роботу підприємства «Датський текстиль», яке працює злагоджено і стабільно. Нині його власники інвестують кошти в розвиток, а це нова перспектива його розширення, робочі місця і поступовий ріст рівня оплати праці. На завершенні реалізація німецької інвестиції «Клінгспор». Очікуємо, що в липні відкриють це підприємство. Перший етап – майже 120 робочих місць. Це відрадно, особливо для громади міста Великі Мости. І ще маємо такі ініціативи, як вітрова і біоенергетика. В цьому напрямку здійснюємо реальні кроки, щоб їх реалізовувати. Всіляко підтримуватимемо. Тому що це є перспективні проекти. На рівні адміністрації і на рівні громад, думаю, буде підтримка. Найновіша ініціатива – на території колишнього заводу хімволокна поляки планують викупити певні площі для того, щоб розпочати монтаж технологічного обладнання для виготовлення ліфтів.
Непогана ситуація в нас складається зі сільським господарством. Вкінці минулогона початку цього року підтримали певні ініціативи і сільгоспвиробники наростили посівні площі на 2,9 тис. га проти минулого року. Є непогані прогнози щодо врожаю, але ця дощова погода може трохи скоректувати наші сподівання. Проте ми оптимісти, тож маємо надію, що праця аграріїв винагородиться добрим врожаєм.
І, звичайно, не можу обійти проблеми. Найбільша з них – це дороги. Суттєвих зрушень, на превеликий жаль, не відбулося в минулому році і цього також. Причина, мабуть, у тому, що дуже великі кошти ідуть на інфраструктурні об’єкти Євро2012. Великі роботи ведуться у Львові і на дорогах, які з’єднують митні пункти пропуску. Коштів, які потрібні для ремонту доріг у районі, абсолютно недостатньо. Вже відомо, що в Сокальський район буде скеровано майже 3 мільйони гривень з різних джерел на ремонт доріг. Нині ведеться робота з громадами, щоб напрацьовувати найраціональніші конструктиви, щоб підремонтувати комунальні дороги. На дороги державного значення поки що виділили лише з обласного бюджету 200 тис. грн. Спільно з Сокальською районною радою, депутатами, які представляють район в обласній раді, запропонували, що ці кошти мають бути скеровані на напрямок Сокаль-Скоморохи-Перетоки і Сокаль-Княже. Там найважча ситуація, хоча ще маємо досить проблемних напрямків – на Лучиці, Переспу, в сторону Тудоркович є непрості ділянки на дорозі. По дорогах державної власності – це ще не кінцеві обсяги фінансування. Думаю, що за результатами роботи за півріччя до питання фінансування державних доріг місцевого значення на державному рівні ця тема буде опрацьовуватися.
– До Вас приходять мешканці Сокальщини на прийом зі своїми проблемами…
– Так, безумовно, один зі способів спілкування з громадою, на основі Закону «Про звернення громадян», є проведення особистих прийомів громадян головою та заступниками голови райдержадміністрації. Цей механізм працює, у нас є графік прийомів і у приміщенні райдержадміністрації, а також здійснюються виїзні прийоми. Найбільше люди звертаються з приводу підтоплень, що характерно для нашої території, бо певні проблеми спричиняються діяльністю ДП «Львіввугілля». Це території Межирічанської, Сілецької, Острівської, Ванівської сільських рад, звідси є багато звернень і ми над цим працюємо. Деякі заходи вживаються по Межирічанській і Сілецькій сільських радах. По Острову в нас була ця проблема дуже гострою, вона ще повністю не вирішена. Я обіцяв мешканцям цього села до осені її локалізувати.
Звертались також жителі Глухова і Ванова, там непогано спрацювала шахта «Степова». Проблема з підтопленнями у Сокальському районі виникла в зв`язку з діяльністю вуглевидобувних підприємств. Питання, яке ще не вирішене – це збитки по майну, які виникли також через роботу вуглевидобувних підприємств. Але ми його тримаємо на контролі, і урядова комісія працювала, щоб віднайти такий дієвий спосіб відшкодування мешканцям коштів, але поки що результатів нема.
Другий блок питань – це земельні. Вони виникли через несвоєчасне вирішення питань на рівні управління земельних ресурсів, складність законодавства, яке не дає можливості швидко реалізувати всі тi питання, звідси і певне незадоволення мешканців району. Ми стараємось пришвидшувати їх вирішення на районному рівні.
І третій блок – комунальні питання, які стосуються всіх міст району. У Сокалі мешканці жаліються на те, що протікають дахи, на стан інженерних мереж. Але тут ми працюємо через підтримку комунальних підприємств. І, безумовно, треба підвищувати виконавчу дисципліну самих комунальних підприємств, ставлення до роботи, відповідальність перед абонентам – на це зараз звертаємо увагу.
– Миколо Івановичу, сьогодні говорять про реформування медичної галузі, це питання вже пройшло перше читання у Верховній Раді. Ваша позиція стосовно такого укрупнення, чи часом це не вийде так, що центр районної медицини переміститься до Червонограда?
– Хочу зазначити, що медичне обслуговування населення – це функції, які держава делегувала на території. Держава зараз взяла на себе функцію по реформуванню медицини. Ми є виконавцями цього реформування. Дуже важливим є те, щоб ми не створили для хворих черги, не заставили людей їздити дуже далеко, щоб отримати медичні послуги. Навпаки, треба приблизити медичне обслуговування до населення. Розумію, що реформуванням треба займатися. Багато говориться про те, що якісного медичного обслуговування ми не забезпечуємо. Ми намагалися, приймаючи рішення фінансування галузі на цей рік, зробити так, щоб всі функції медичних послуг були збережені. Єдине питання, яке ще не закрите, це надання медикаментів пільговим категоріям, але до кінця року ми його вирішимо.
– Зрозуміло, що сам голова райдержадміністрації не має можливості виконати всю сукупність завдань, вирішити ті проблеми, які стоять перед державними органами управління, Ви працюєте з командою. Яку б оцінку Ви поставили цим людям, які працюють разом з Вами за дванадцятибальною шкалою оцінювання?
– І собі доброї оцінки поставити не можу, і команді, тому що досконалості немає. Над вдосконаленням треба працювати кожен день. І поставити добру оцінку важко, бо є ще дуже багато питань, які не розв`язані. Треба чесно про це говорити, що через суб`єктивні і об`єктивні чинники певні проблеми ще не розв`язані. Є і недопрацювання, але є і недостатність фінансових ресурсів, є і законодавча недосконалість. В тому напрямку робляться певні кроки. Ще раз хочу наголосити, що кадровий потенціал у районі дуже потужний і серйозний, і в цілому хочу подякувати без винятку всім за спільну роботу. Одна людина самостійно нічого не вирішить. Дякую керівникам установ і підприємств, що функціонують в районі, працівникам адміністрації, дуже вдячний районній раді, керівникам бюджетних установ, бо маємо стабільну роботу, хороший досвід і відповідальність. Але якщо конкретно оцінювати нашу роботу, то за дванадцятибальною шкалою я б нам поставив вісімдев`ять.
– Є певні проблеми, які без підтримки обласної адміністрації не вирішити. Чи відчуваєте цю підтримку і конкретно у яких питаннях?
– За останній час відбулася зміна керівництва облдержадміністрації, змінилися принципи роботи і вимоги. Досить серйозним моментом в її роботі є суттєве зменшення кількості заступників: було сім, а зараз тільки три. Це певна специфіка в організації роботи. У нас добра співпраця, підтримка і розуміння з нашим куратором Іваном Миколайовичем Стефанишином. Нормальні, ділові стосунки з Володимиром Михайловичем Губицьким, є спільна співпраця в інвестиційних питаннях, це що стосується Угринова. Є підтримка управління з надзвичайних ситуацій. Не хочу когось виділяти, але співпраця з облдержадміністрацією є. Зокрема, з головою облдержадміністрації, але, зазначу, що вимоги досить серйозні і високі. Сказати, що добре оцінюється моя робота головою облдержадміністрації, цього не скажу, бо багато над чим ще треба працювати. Це і по бюджетній сфері, і зовнішнє освітлення, і ті ж дороги, вишукування для них різних джерел фінансування.
– Не можна сьогодні в нашій розмові оминути спортивних досягнень району, адже за часи Незалежності України Сокальщина в спортивному напрямку постійно посідала перші місця, і ми знаємо, Ви теж любите спорт, і в міру можливостей займаєтесь легкою атлетикою, футболом. Як Вам вдається поєднувати і роботу, і спорт?
– В нас керівники бюджетних установ, структурних підрозділів райдержадміністрації висококваліфіковані. Але за Ярослава Лук`яновича Тарасюка треба сказати окремо, це великий ентузіаст своєї справи. Впродовж років Незалежності спортивні досягнення Сокальщини дуже високі, це призові місця в області. Стараюся в міру своїх можливостей всіляко допомагати. Не хочу виокремлювати будьяку галузь, але спорт для мене є близьким, бо дійсно дуже люблю футбол, в свій час дев`ять років віддав легкій атлетиці, виступав за збірну області, за збірну товариства «Буревісник», непогані результати досягнув у бігу на вісімсот та тисячу метрів. Нещодавно була нагода виступити за ветеранську команду району. Під час Олімпійського дня, який проходив у Стрию, ми зайняли перше місце. Особисто я досягнув другого результату на двісті метрів і третього – на чотириста серед ветеранів. І радий тому, що брав участь у змаганнях, зустрів багато друзів, з котрими в свій час тренувався і виступав. Для мене дуже важливо, щоб спортивні традиції продовжувались саме в такому руслі.
– Миколо Івановичу, Ви брали участь у виборах до обласної ради і досягли непоганих результатів, грядуть вибори до Верховної Ради, чи плануєте балотуватися кандидатом в депутати?
– Моя робота на посаді голови РДА є непростою, але зважаючи на те, що тут є з ким працювати, тому себе почуваю комфортно, попри те все відчуваю й рівень своєї відповідальності. Якщо так складуться обставини і я зможу ще попрацювати тривалий час, то, безумовно, буду працювати. Про політичне майбутнє, чесно кажучи, не думав. Це моє кандидатування до обласної ради, я б його не оцінював як політичне, це один із способів, щоб більше мати важелів, щоб досягати результату тут, в цій роботі. Політика мене дуже не приваблює. Бо вся моя трудова діяльність – то практична робота: десять років у будівництві попрацював на різних посадах, робота в контрольноревізійній службі вісім років, а також на посаді першого заступника міського голови Червонограда і в податковій інспекції – все це досить хороша школа. Тому відверто скажу, що до політичної діяльності не схиляюся…
В пресконференції взяли участь Василь СОРОЧУК, Оксана ПРОЦЬ («Голос з-над Бугу»), Микола ПАСЬКО, Олександр Новацький, Марина ГРОМИК (ТРК «Сокаль»).
Фото Василя Сорочука.