На минулих виборах до місцевих рад більшість жителів сіл Стенятин і Роятин віддали йому свої голоси через те, що має хороші організаторські здібності, неспокійну вдачу та велике бажання зробити села сільської ради ще красивішими, багатшими, аби люди тут комфортно жили. Які вони, будні сільського голови, які проблеми у селах сільської ради, як їх вирішують, про це – наша розмова.
– Григорію Ярославовичу, ви маєте чималий досвід роботи на керівній посаді. Чи важко працювати головою, ніколи не шкодували, що обрали саме такий шлях?
– Справді, я вже третю каденцію працюю сільським головою. Робота не з легких, адже громада довірила мені керувати селами, тому завжди намагаюся чесно і сумлінно виконувати покладені на мене обов’язки. За всі роки праці в сільській раді жодного разу не пошкодував, що пішов на цю посаду. Буває порізному: хтось приходить в сільську раду з радісною новиною – одружуватись чи реєструвати народження дитини, радію разом з односельчанами. Дехто приходить по посмертну довідку, стараюсь підтримати людей в біді, співчуваю їх втраті. Та попри це, життя в селі вирує, щоденно намагаюсь вирішувати проблеми громади, розумію, що, як кажуть люди, усім не догодиш, але я стараюсь робити добро. Головний для мене принцип – служба на благо громади, захист прав і свобод моїх односельців. В школі було встановлено зєдання з всесвітньою мережею інтернет, дял роботи сайту місцевої школи взяли в оренда виділений сервер vps http://hostpro.ua/ru/linux-vps.html.
– Що важливого вдалося зробити для користі громади за час Вашого головування?
– В Стенятині відремонтували адмінбудинок, де розмістилися сільська рада, відділення Ощадбанку і бібліотека, замінили тут опалення, встановили вікна і двері у дитячому садочку. За сприяння відділу освіти Сокальської РДА в школі поремонтували систему опалення, тепер дітям в класах тепло.
У Стенятині особливо гостро поставала проблема підтоплення. Весною вода була в льохах, на городах, підтоплення завдавало людям чималої шкоди. Прочистили меліоративні канали довжиною понад 3000 м, і цю проблему вдалося вирішити. В судовому порядку зробили перерахунок майнових паїв пенсіонерам ЦМК ТзОВ «Стенятинське». В обох селах сільської ради відновили центральне вуличне освітлення з енергозберігаючими лампами. Встановили також автобусну зупинку вкінці села, матеріали придбали за кошти місцевого бюджету, а роботу виконали односельчани. На черзі – друга автобусна зупинка.
– Мабуть, є ще чимало позитивного, що робите для громади?
– Позитивів чимало. Ось, наприклад, щорічно утримуємо футбольноспортивний клуб «Стенятин», відновили роботу народного хору «Плугатар», який відомий не тільки на Сокальщині. Нещодавно, завдяки ініціативі Івана Кушніра, в Стенятині створена ще й волейбольна команда. Так що тепер молоді хлопці з користю проводять вільний час.
У центрі села висадили дерева, щорічно проводимо озеленення території, доглядаємо могили воїнів УПА та Великої Вітчизняної війни. У цих роботах беруть участь односельці, школярі, депутати, приємно, що усі долучаються до доброї справи. Сільська рада взяла на контроль неблагополучні сім’ї, надає дієву допомогу людям, які її потребують, залучаючи підприємців. А ще в Стенятині налагодили централізований вивіз сміття. В минулому році стенятинці провели ремонт храму Чесного і Животворящого Хреста УГКЦ, вся громада долучилась до цієї благородної справи. Такі роботи об’єднують громаду.
– Які нагальні проблеми вирішуєте нині?
– Проблем в селі завжди вистачає. Найбільше нас турбує жахливий стан доріг. На автодорозі СкоморохиРоятин вже неможливо їхати ні автомобілем, ні мотоциклом, ні велосипедом. В деяких місцях асфальтованого покриття практично не залишилося, одні ями. Сільська рада з цього приводу неодноразово зверталася в управління Облавтодору, маємо їх відписки (цілу папку). Існує загроза повного знищення асфальту, тоді вже не курсуватимуть ні маршрутки, ні «Школярик». На дороги, які перебувають на балансі сільської ради, щорічно виділяємо кошти з місцевого бюджету, стараємося їх утримувати в більшменш належному стані. Торік вдалося прокласти 210 метрів асфальту від центру села до цвинтаря, цьогоріч завершили ремонт тієї дороги, проклали ще 169 метрів асфальту. Добрим починанням став ремонт доріг комунальної власності; сільська рада їх фінансує, а громада співфінансує.
На жаль, 10 квітня 2011 року в Стенятині, через коротке замикання вхідного силового кабелю, сталася пожежа в Народному домі – згорів глядацький зал, бібліотека і частина інших приміщень. Враховуючи те, що напередодні сільська рада зверталася в Сокальську районну раду та райдержадміністрацію з проханням виділити кошти на ремонт даху Народного дому та завдяки тісній співпраці з керівництвом району, було виділено 261 тис. грн. з районного бюджету на реконструкцію Народного дому. За ці кошти відремонтували дах, встановили вікна і двері, тепер тривають роботи по закінченню відновлювальних робіт.
Нині в селі Роятин працюємо над передачею у комунальну власність оздоровчого табору «Горизонт», який знищений, а майно розкрадене. Взявши його на баланс сільської ради і оформивши право власності, ми шукаємо інвесторів, які б вклали в нього кошти. Колись в «Горизонті» оздоровлювалися діти з усієї Сокальщини, а зараз такий потужний об’єкт занепадає, тому добре було б відновити його роботу. А ще в планах – відкриття в селі амбулаторії сімейної медицини. На сесії сільської ради вирішили, що найкраще, коли б під неї виділили приміщення адмінбудинку ТзОВ «Стенятинське», за рахунок майнових паїв громадян.
– На кого опираєтесь, хто підтримує Вас у повсякденній роботі?
– Знаєте, насамперед, відчуваю підтримку громади, люди завжди йдуть на поміч у разі потреби. В нас добре, злагоджено працює весь депутатський корпус. На сесіях сільської ради дискутуємо, думаємо, як вирішити ту чи іншу проблему і тільки тоді приймаємо рішення. Хочу подякувати за тісну співпрацю керівникам районної ради та райдержадміністрації – Ігорю Дацюку та Миколі Мисаку. Не залишаються байдужими до вирішення проблем села і депутат районної ради Богдан Красько, сільські депутати, підприємці села. Усі вони допомагають мені в роботі.
– А де, в основному, працюють жителі сіл сільської ради?
– Оскільки наші села недалеко від Сокаля, то багато людей добираються на роботу в райцентр. Чимало селян працюють в Сокальській ЦРЛ, на меблевих підприємствах, ДП «Датський текстиль», в інших установах та організаціях району. Дехто в селі – у школі, дитсадку, відділенні пошти, медпункті. Колись значна частина селян трудилася у колгоспі, згодом – в ТзОВ «Стенятинське», а зараз вони залишились без роботи, тому їздять на сезонні – в Польщу та Росію. Менше односельців тримають корів, адже за молоко заготівельники платять копійки.
Є в Стенятині люди, охочі до підприємництва. Нас це тішить, адже вони створюють нові робочі місця, справно сплачують податки в місцевий бюджет, надають спонсорську допомогу. В селі працюють кілька продовольчих та промислових магазинів, два кафебари, бенкетний зал «Веселка». На території сільради розпочало діяльність нове фермерське господарство «Йосипівка». Молодому фермеру Сергію Ходору чимало пайовиків віддали в оренду свою землю. Він працює на ній лише сьомий рік, проте встиг себе зарекомендувати хорошим господарем, ніколи не відмовляється від добродійництва. Ось, наприклад, минулого року, на Свято Миколая, фермер придбав понад двісті подарункових наборів для дітей зі школи та дитсадка, а також допомагав при розчистці взимку доріг від снігу.
– Якою є демографічна ситуація в селах Стенятинської сільської ради? Молодь залишається в селі чи шукає кращої долі в місті?
– Протягом минулого року в селах сільської ради народилося 19 малюків, а у вічність відійшло 22 людей, 10 подружніх пар стали на рушничок щастя. З початку цього року ситуація теж невтішна: 10 народилося, 12 померло, а сім’ї створили лише чотири молоді пари. В нас проживає чимало багатодітних родин, але колись було більше. Хоч тепер держава і збільшила допомогу при народженні, все менше сімей, у яких троє і більше дітей. Молодь, в основному, залишається в селі, адже в нас є газ, світло, вода.
А я щоденно працюю над тим, щоб наші села були ще кращими, а життя односельців з кожним днем ставало комфортнішим. Громада мені в цьому дуже допомагає.
Розмову вела Ольга ДИЛИН.