15 квітня 2014 року, відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», колективом суддів головою Сокальського районного суду Львівської області строком на рік обрано Лідію Юріївну ФАРИНУ. Сьогодні вона відповідає на наші запитання.
– Чи готові Ви були очолити суд?
– Звісно, не була впевнена на сто відсотків, що готова працювати керівником суду. Проте, якщо взятися за справу, то пізно казати, що тобі щось не під силу.
– Вам подобається займатися цією роботою?
– Так, звичайно. Окрім того, відчуваю велику відповідальність перед колективом суду. Нині судова система загалом переживає важкі часи і розв’язання її проблем треба розпочинати на місцях – на рівні району, адже, як відомо, найважче працювати «рядовим» суддею.
– До Вас посаду голови суду як правило займали чоловіки? Як на вашу думку, це чоловіча чи жіноча робота?
– Вважаю, що очолювати суд, це – жіноча робота, оскільки, щоб керувати ним, потрібно бути, в першу чергу, мудрим. А жінки в житті мудріші. Недаремно символ правосуддя – Феміда – жіночого роду. Я ставлюсь до суду як до власної домівки, так як працюю в судовій системі з 2001 року. Тому намагаюсь дбати про те, щоб приміщення суду було охайне та чисте. До своїх колег, до працівників ставлюсь, як до членів своєї родини. Мені не байдуже в яких умовах вони працюють, яка атмосфера в колективі. Жінка – це берегиня, чиє завдання виховувати, навчати та захищати. Тому я опікуюсь тим, щоб працівники апарату суду були високоморальними, вихованими, чесно, віддано та достойно виконували свої обов’язки. Але хочу наголосити, що запорукою успіху, авторитету в колективі є особистий приклад, виражений у повазі до колег, працівників, ставленні до своєї роботи.
– Чи окреслили для себе план дій на час перебування на посаді?
– Повноваження голови суду окреслені в законі України «Про судоустрій і статус суддів», насамперед, це – забезпечення діяльності установи на належному рівні. Йдеться про ефективну роботу суду, апарату суду. Щоб судді вирішували справи відповідно до закону та в розумні терміни. Безумовно, необхідно щоб права кожного громадянина, який звертався до суду по захист, були захищені. І не менш важливим є створення всіх необхідних умов як для відвідувачів, так і для працівників установи.
– Не секрет, що в суспільстві існує недовіра до судової системи. Які, на Вашу думку, шляхи відновлення довіри до суддів?
– На даний час ми бачимо, яку реакцію в суспільстві викликає лише слово «суд» чи «суддя».
Дійсно, рівень довіри до суду невисокий. Проте, як відзначають соціологи, як правило, негативно говорять про судову систему ті громадяни, які жодного стосунку до суду не мали. На противагу цьому ті респонденти, які так чи інакше мали справи в суді, в більшості випадків задоволені роботою суддів та працівників апарату суду.
Переважна більшість громадян не є фахівцями в галузі права, не володіють та й не повинні володіти всіма тонкощами правозастосування. Людина, яка приходить в суд, зовсім не мусить бути правником, і вона може не розуміти, законне рішення чи ні. Але будьхто дуже тонко відчуває несправедливість стосовно до себе. А тому рішення суду не лише формально має відповідати букві закону, а й дійсно має бути справедливим та зрозумілим для пересічного громадянина.
Проте хочу зазначити, що якість судового рішення залежить від якісних законів, адже судова ланка влади є правозастосовною, а не законотворчою. На мій погляд, основне завдання судді все ж таки не винести рішення, в результаті якого одна сторона задоволена, а інша – ні, а примирити учасників процесу. Повірте, що судді, в першу чергу, люди і їм не байдужа людська доля. Тому, яку б справу не розглядав: чи то розірвання шлюбу, чи то стягнення аліментів, завжди намагаєшся помирити подружжя, захистити інтереси дітей тощо. Разом з тим формує довіру до суду гласність і відкритість діяльності суду, інформування про неї, адже недовіру породжують незнання та нерозуміння процесів.
Ми звикли, що робота судів висвітлюється переважно негативно, але самі суди мало роблять для того, щоб задовольнити суспільну цікавість. Судам варто налагоджувати діалог із суспільством, ширше використовувати дозволені законом способи комунікації з громадськістю.
Судді також повинні пам’ятати, що їхній статус викликає прискіпливу увагу людей, котрі живуть поряд. Суддя повинен чітко слідувати Кодексу суддівської етики, але й у неробочий час поводитись стримано, скромно, коректно та толерантно. Не хизуватися ні своїм статусом, ні статками, навіть якщо їх походження цілком законне. У діяльності суду немає зайвих чи неважливих речей, він існує для людей, а не для суддів чи працівників суду. Суд для пересічного громадянина повинен бути доступним, судові процедури – чіткими та зрозумілими.
Крім того, звертаючись до суду, громадянин очікує швидкого вирішення своїх проблем, а що довше триває тяганина, то вищий «градус кипіння» людини, але й дотепер болючою проблематикою вітчизняного судочинства залишається порушення строків розгляду справ.
У районних судах ця проблема більшою мірою викликана об’єктивними обставинами – надмірним навантаженням. Це наша хронічна хвороба, на яку вже й не звертають уваги, хоча від цього страждають і якість судових рішень, і строки розгляду справ, а тому знижується рівень довіри до судової влади. Сокальський район за площею – найбільший у Львівській області. В нашому суді працює лише п’ять суддів. Навантаження на носіїв мантії досить значне: вирішувати справи різних категорій, та ще додатково здійснювати обов’язки слідчих суддів – не просто.
– Наближаються вибори до Верховної Ради України. Які спори під час виборчого процесу розглядає Сокальський районний суд?
– Потрібно зазначити, що під час виборів у Сокальському районному суді переважно розглядаються справи про уточнення списку виборців.
Проте виникають проблеми з тим, що виборці не володіють інформацією про процедуру та строки звернення з позовом про уточнення списку виборців до суду. З приводу цього виявляють своє обурення та незадоволення. А тому, щоб в майбутньому в нас не виникали непорозуміння, я хочу роз’яснити громадянам вказаний порядок.
Виборець, який має право голосу, повинен звернутись до суду з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, зокрема про включення або виключення із списку інших осіб.
Позов може бути подано до суду в строк, передбачений ст.173 КАС України, а саме – не пізніше як за два дні до дня голосування, в даному випадку до 24 жовтня 2014 р.
Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний термін після надходження позовної заяви, але не пізніше, ніж за два дні до дня голосування, тобто невідкладно.
Відповідачами у таких справах є виборчі комісії або органи ведення Державного реєстру виборців залежно від того, в кого з них є список виборців.
Якщо позивач пропустив вказаний строк звернення до суду, позовна заява у спорах, пов’язаних з виборчим процесом, залишається без розгляду на підставі ч. 5 ст. 179 КАС України.
Необхідно врахувати, що Законом «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що у день голосування зміни до уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду. Ці норми встановлюють правила і термін лише виконання судових рішень про внесення змін до уточненого списку виборців і не свідчать про те, що в день голосування судам дозволено розглядати такі справи.
Однак, треба зазначити, що внесення уточнень у списки виборців можливе й без процедури звернення до суду.
Коли виборець на виборчій дільниці виявить неточності в списку виборців, він вправі звернутися із заявою до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше, ніж за п’ять днів до дня голосування.
У випадку, якщо особа не встигла звернутись в зазначений термін до Державного реєстру виборців, їй необхідно звернутись з вказаним адміністративним позовом до суду.
Розмову записав
Василь СОРОЧУК.