Нещодавно гостем редакції газети "Голос знад Бугу" був народний депутат Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ, котрий розповів про справи, які вже вдалось вирішити, а також висловив свій погляд на деякі речі та події.
– Володимире Михайловичу, не так давно Ви були в нас у редакції, розповідали, що зустрічались з районним керівництвом і взяли на себе зобов`язання допомогти Сокальщині у вирішенні найбільш актуальних питань, чи вдалося вже щось зробити у цьому напрямку?
– Ми працювали спільно із Сокальською райдержадміністрацією і районною радою і сьогодні необхідно було звірити свої кроки, щоб вони співпадали спільному алгоритму. Найбільше мене турбувало те, чи дійсно всі необхідні відведення земель зробила Сокальська районна влада. Бо, якщо, не дай Боже, тут спіткнемося, то для київського керівництва буде підстава сказати, що нічого на місці не зробили, а значить ми не можемо виділити кошти. Засідання українськопольської комісії, яке проходило цього разу у Львові, дало можливість зробити черговий крок до того, щоб, поперше, в протоколі було зафіксоване рішення, що українська сторона спільно з польською узгоджують спільні поправки стосовно наступних рішень: зробити два додаткових митних переходи один в Яворівському, а другий у Сокальському районах. Обласна адміністрація мене поінформувала, що доручення прем`єрміністра щодо митного переходу “пішло” у відповідні відомства. Ще перед засіданням комісії голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк підтвердив, що керівництво області зацікавлене, щоб на території Львівщини були ще два митні переходи. Головне, аби заручитися підтримкою в Міністерства закордонних справ. Відповідальний секретар від української сторони, який є послом з особливих питань, теж підтримує відкриття цих переходів. Польська сторона особливо зацікавлена, бо мала прозвітувати перед Європою про освоєння коштів, які були виділені під гранди, погодилася прийняти запропоновані умови і спільними зусиллями вести певні дії. Цьому ще й спонукало те, що Президент України саме у цей час був у Польщі і заявив, що наші народи будуть зближуватися, а це і євроінтеграція, і збільшення переходів. Це теж було додатковим аргументом і поштовхом до того, щоб цю угоду підписали в новому варіанті. Отож, в подальшому ми з районним керівництвом узгодили хід роботи. Додатково звернусь у відповідні інстанції, щоб десь не забули про ці напрацювання, щоб не загубились у вищих ешелонах влади. Щоб цього не сталося, я підключу ще депутатів і навіть від більшості, щоб рішення щодо Угринова під сукном не залишилося. Аби ця справа лише на рішенні не завершилася, а як її продовження, було фінансування. Президент оголосив, що 5 мільярдів буде додатково скеровано на дороги. То щоб з цієї суми 90 мільйонів надійшло на дорогу до Угринівського переходу. Якщо зроблять це, тоді можна буде говорити стосовно покращення дороги "КовельЛьвів". Думаю, добре, що вчасно вдалось у цей процес ввійти, добре, що до того долучилась і українська сторона і не виставляла жодних претензій. Тепер головне, що ту синицю, яку, начебто маємо, не випустити з рук. Можна сподіватися, що цього року вже буде задіяна та дорога.
Складнішим є питання щодо виділення коштів на пам’ятку національного значення церкву св. Миколая у Белзі. Було звернення і влади, і громади, і єпископа СокальськоЖовківського владики Михаїла Колтуна. Давніше пішли кошти, а вже минулого року жодної копійки не отримали. Але цей об`єкт належить до тих, які в рамках транскордонного співробітництва і Євро2012, мали б реставрувати. На це планували виділити десь 4,5 млн. грн., яких би вистачило якраз на закінчення усіх робіт. Відреставрована перлина збагатила б духовно і громаду міста, і гостей, які б відвідували Княжий Белз.
– Ви мали прийом виборців, з якими проблемами ідуть люди до народного депутата?
– Прийшло кілька людей і попросили посприяти у вирішенні кількох місцевих проблем. І я звернувся у певні інстанції з клопотаннями. Приходила п. Оксана Котик, котру я б назвав співавтором проекту однієї постанови. Я саме цей проект готував і п. Оксана прийшла на прийом і висловила свої міркування стосовно ситуації, коли мати доглядає за дитиною-інвалідом, і помирає батько, на утриманні якого була дитина, їй після його смерті дають пенсію, а матері – ні. Хоча вона теж була на його утриманні, бо доглядала за хворою дитиною, і мала би претендувати теж на пенсію по втраті годувальника. Під цю категорію в Україні попадає майже 60 тисяч осіб. І вони потребують підтримки, бо більше нема від кого їм її очікувати. Цей проект закону включений у порядок денний сесії, але до нього ніяк не доходила черга. Будемо сподіватися, що парламентарі дослухаються до думки профільного комітету і приймуть це рішення. Адже знайти кошти для найзнедоленішої категорії громадян цілком реально. Сподіваюся, що здоровий глузд переможе і можна буде реалізувати цей законопроект. (Від редакції: 5 квітня Верховна Рада не підтримала його – не голосувала більшість). На прийомі також була членкиня Сокальського осередку Союзу українок Марія Петрощук, котра попросила допомоги, щоб преміювати дітей, котрі братимуть участь у конкурсі на написання твору, вірша про маму, бабусю, приуроченому Дню матері. Отож буду помічником, допоможу у придбанні призів для дітей, адже справа це добра.
– Володимире Михайловичу, а тепер питання політичного характеру. Привідкрийте завісу стосовно такої інформації, яка прозвучала у ЗМІ з приводу того, що "пробігла кішка" між лідером "Нашої України" Віктором Ющенком та ще однією яскравою політичною особистістю Валентином Наливайченком, що можете з цього приводу сказати?
– Щоб посварилися Ющенко з Наливайченком хочуть недруги. Найбільше зацікавлені, щоб були якісь негаразди в "Нашій Україні" ті, хто не розуміє, що таке "Наша Україна", при усіх наших плюсах і мінусах. Бо, як мовиться, не сотвори собі кумира і це стосується Ющенка чи Наливайченка. Не дивлячись на те, що рейтинг "Нашої України" доволі знизився, це теж для нікого не секрет. Але все ж це залишається та українська сила в своєму ядрі, яка здатна й інших навколо себе консолідовувати. І це також декого пече. Пече, що є така політична сила і українська, і демократична, і публічна. Ми відкриті для суспільства. Є такі люди, які хочуть пересварити цих двох політиків, і навіть всередині нашої організації. Переконаний, якщо політик не йде до своїх однопартійців, аби заручитись авторитетом, а до Віктора Андрійовича, аби засвідчити йому свою прихильність і в такий спосіб пройти у список кандидатів у депутати від нашої політичної сили, він не вартує бути членом нашої партії. Віктор Ющенко запропонував на з`їзді кандидатуру Валентина Наливайченка, щоб його обрати головою політради. Я не бачу, щоб Наливайченко робив кроки, які не сприймають нашоукраїнці, навпаки, сприймають і активно його підтримують. Думаю, що Віктор Андрійович також буде робити адекватні кроки, щоб не повестися на впливи різних "добрих" друзів.
– Як Ви ставитесь до сенсорної кнопки у Верховній Раді?
– Позитивно, як і мої колеги. Якби така система голосування почала функціонувати, це б стимулювало тих, хто формує списки, намагалися б вибирати таких людей, які б хотіли працювати у парламенті, а не вирішувати свої питання. Депутатська недоторканість і близькість до влади лише для того, щоб їхні гаманці росли швидше, аніж добробут всіх українців. Це одна складова, як вплинути на наступні вибори. І, звісна річ, щодо законодавства, про яке почали говорити, які, згідно з Конституцією, передбачені на осінь наступного року. Деякі регіонали кажуть: "Володя, ми тебе зводимо в кабінет, де ти собі намалюєш округ". Вже поділ округів хлопцями розпочався. Але я розумію, скільки б це мало коштувати В`язівському. Я би мав стати "тушкою" і виконував би лише те, щоб від мене вимагали. Проте голосування у такий спосіб не підтримали депутати.
– Знову витягнули на світ Божий так звані "записи Мельниченка", знову колишній Президент України Леонід Кучма ходить у Генпрокуратуру давати свідчення, як би Ви прокоментували ці події?
– Я боюсь одного, щоб за цими гучними справами проти високопосадовців не стояло одне – ось вам, люди, тіштеся, і за цією метушнею не побачите, як ми вас обкрадаємо щодня. Росія свого часу знаходила Кавказ, будинки підривала, щоб відвернути увагу від суттєвіших проблем. Ми не воюєм ні з Європою, ні з Росією, ні з будьякою іншою державою. Тому всередині починають шукати. Я думаю, що це з боку влади бездарна економічна політика, яку треба чимось прикрити і від неї відволікти увагу людей.
– Чи Ви зустрічаєтесь з головами облдержадміністрації і обласної ради, якщо так, то про які питання йдеться?
– Досить часто з головою ОДА Михайлом Цимбалюком зустрічався в аеропорту, перед відльотом до Києва. Отож в робочому порядку спілкувався з ним щодо Угринова. З головою обласної ради бачуся на різноманітних заходах. Питання, які потрібно з’ясувати в обласній раді, здебільшого намагаюся вирішувати через заступника голови Валерія П`ятака, мені простіше з ним, як однопартійцем обговорювати ті чи інші питання.
– Кажуть, що на Сокальщині будуть видобувати сланцевий газ…
– Цілком можливо. Але, скажімо, поляки, які підписались під цим проектом чотири роки назад, ще зараз розпочинають пробний видобуток. Цей процес може потривати до п`яти років, поки видобуватимемо газ. А знаючи нашу бюрократію, то може затягнутися ще довше, але така перспектива є. Також є зацікавленість і міжнародних структур.
– Тривають весняно-польові роботи, а ціна на пальне зростає, як підтримувати сільгоспвиробника?
– Схема щодо підтримки сільгоспвиробника проста. Якщо своєчасно у бюджеті закладені, а згодом і виділені кошти на кожен гектар землі, чи на кожну голову худоби, то буде відповідна віддача. Треба коштами стимулювати сільське господарство.Всі інші схеми породжували корупцію. Якщо держава буде підтримувати сільгоспвиробника, то нормально і посіють, і зберуть.
– Володимире Михайловичу, як Ви ставитесь до "політичних шоу", які ведуть Савік Шустер, Євгеній Кісельов?
– Я не маю стільки грошей, щоб брати у них участь. Якщо запрошують у ролі експертів, то інша справа. Експерти, яких запрошують, не платять за участь у телепередачі, а з політиків таксу беруть чималу. Ви бачите у цих політичних передачах часто представників партій, які не є у парламенті, зате є частими гостями цих шоу, то виникає запитання, де вони ті гроші беруть. А шоу ці я не дивлюсь, бо наперед знаю, хто про що з політиків буде говорити. І дивитися як вони один перед одним у красномовстві змагаються не маю бажання.
– Минулого разу Ви пообіцяли, що проводитимете роботу серед народних депутатів, щоб зібрати кошти на спорудження пам’ятника Степанові Бандері у м. Великі Мости, і вже є певні результати, дивлячись на список жертводавців.
– Так. Я навіть собі позаписував, до кого звертався з народних депутатів, щоб потім перевірити, чи вони дотримали слова. Мені вдалося порозумітися з групою народних депутатів, які погодилися перерахувати на пам’ятник по одній тисячі гривень, це були: Андрій Шкіль, Тарас Стецьків, Степан Курпіль, Ярослав Кендзьор, Іван Денькович. Я покажу їм номер часопису "Голосу знад Бугу", де публікують імена жертводавців, серед яких будуть і вони.
– Дякуєм за розмову.
Розмовляли Василь СОРОЧУК, Оксана ПРОЦЬ.
На знімку: народний депутат України Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ, помічник-консультант народного депутата Володимир ВОВК.
Фото Василя Сорочука.