На запитання "Голосу з-над Бугу" відповідає начальник Червоноградського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, депутат Сокальської районної ради, голова комісії з питань промисловості, підприємництва, комунального майна, інфраструктури, зовнішньоекономічної та транскордонної діяльності Роман Сташкевич.
– Одним з основних напрямків діяльності Фонду є профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань… Проаналізуйте стан роботи Фонду за минулий рік.
– Ми завершили 2014-ий з такими показниками: нині налічується 744 особи по профзахворюваннях і двісті, які зазнали трудового каліцтва. Щодо основних функцій Фонду це профілактика і запобігання нещасним випадкам на виробництві. Протягом року ми постійно беремо активну участь у всіх планових і непланових заходах, що стосуються профілактики і запобігання нещасним випадкам, які дуже часто проводять у ДП "Львіввугілля", а також, зокрема, безпосередньо на шахтах. Деякі заходи відбуваються з ініціативи вугільників, інші з ініціативи Фонду. Ми провели велику кількість "круглих столів", нарад, створили відеоролики. Кожен з цих заходів спрямований на запобігання нещасним випадкам. Про це ми ведемо мову на семінарських заняттях, апелюємо до кожного працівника зокрема і до колективів у цілому.
– Скажіть, будь ласка, у яких галузях виробництва найчастіше трапляються нещасні випадки?
– Найчастіше травми отримують працівники вугільної галузі. Але трапляються нещасні випадки навіть з працівниками нашого Фонду. Був випадок, коли при виконанні службових обов`язків наш працівник отримав травму, від якої помер. Але левова частка нещасних випадків на виробництві, це 98 відсотків, на жаль, належить працівникам вугільної галузі. Торік найбільше професійних захворювань було зафіксовано на шахтах "Червоноградська" (109), "Степова" (109), "Відродження (107), "Лісова" (92), "Зарічна" (75), "Надія" (56), "Великомостівська (48). А найбільше нещасних випадків трапилося на копальнях "Степова" і "Лісова" по 17, "Межирічанська (15), "Червоноградська" (13) і "Великомостівська" (12).
– Скільки налічується шахтаріврегресників і чи виплачують їм регресні?
– Шахтарірегресники особи, які отримали трудове каліцтво або професійну захворюваність під час трудової діяльності на копальнях району. Отже, переважно, це працівники вугільної галузі, їх понад 12 тисяч осіб. І лише 350 осіб з інших галузей. Що стосується відшкодування за втрату працездатності, то, незважаючи на те, що відбувається у державі, нині Фонд не має жодної копійки заборгованості перед потерпілими. За минулий рік виплачено у повному обсязі всі гроші, які належать цій категорії людей.
– Чи трапляються випадки на виробництві, коли працівник отримав травму, але керівник приховав цей випадок, а за деякий час все це виявляється… Чи доводилось Фонду розслідувати такі випадки?
– Порядок положення розслідування і ведення обліку нещасних випадків передбачає таке: наприклад, травма сталася і відразу видно її наслідки, а буває так, що наслідки проявилися з часом, навіть сам потерпілий спочатку не зауважив їх. Тобто є відкрита травма, яку відразу зафіксували. Тоді місце, де це сталося, вивчає і оглядає спеціальна комісія, детально з`ясовує всі причини і обставини нещасного випадку. А буває й таке, що потерпілий отримав травму, але спочатку не відчуває гострого болю. Та згодом травма дається взнаки, і він звертається до медичного закладу, де встановлюють діагноз і з`ясовують, що травма сталася на виробництві, просто відразу симптоми хвороби не проявилися. Законом передбачено, що потерпілий може написати заяву на ім`я керівника установи, у якій просить розслідувати нещасний випадок, що стався на виробництві при виконанні функціональних обов`язків протягом певного часу… І тоді теж створюють комісію, яка розслідує цей випадок, незалежно, коли він стався чи тиждень чи дватри роки тому. А далі комісія з`ясовує всі обставини нещасного випадку: чи був він прихований, чи ні. Робота комісії завершується відповідним актом, у якому засвідчують (чи не засвідчують), що був такий випадок на цьому підприємстві.
– А якщо підтверджується, що такий випадок був, чи на такого керівника, який приховував його, накладається штраф?
– Фонд може притягнути ту чи іншу особу до відповідальності за приховування нещасного випадку. Але дуже тяжко кваліфікувати дії керівника як приховування. Бо у багатьох випадках він просто не знав про нього. Керівник установи, який довідався про нещасний випадок, зобов`язаний інформувати відповідні установи. Якщо ж працівник звернувся до керівника підприємства зі заявою, що рік тому з ним трапився нещасний випадок, то як можна кваліфікувати, що керівник приховував його, якщо він просто про нього нічого не знав. Але у Фонді не зафіксовано випадків приховування нещасних випадків.
– Пане Романе, чим обґрунтована ліквідація Сокальського відділення Фонду?
– Це пов`язано з тим, що управління Фонду підпорядковане виконавчій дирекції, яка прийняла рішення, що стосується всіх областей, щоби провести укрупнення з метою економії коштів, зокрема, оплати за оренду, утримання всіх офісних приміщень. Тому управління Фонду отримало вказівку від виконавчої дирекції укрупнити відділення Фонду. На Львівщині Сокаль приєднали до Червонограда, Борислав до Трускавця. Тобто до уваги брали географічне розташування, де наші клієнти не будуть відчувати себе дискомфортно. Звичайно, деякі мешканці Сокальського району змушені доїжджати двома автобусами, але так і було: коли Фонд був у Сокалі, то з Белзької, Угнівської зони теж доводилось добиратися не одним транспортом. У Червоноградському відділенні була значно більша кількість працівників, які займалися нещасними випадками на шахтах Червонограда, а тепер приєднали і Сокальський район. І ми маємо експертну службу, юридичний і медичний відділи. Нині у Фонді працює 33 особи, хоча потрібно значно більше.
– Чи Фонд видає путівки на лікування, реабілітацію потерпілих від нещасних випадків?
– Червоноградське відділення Фонду забезпечує путівками у санаторії, які пройшли тендер. За минулий рік ми видали 460 путівок на лікування. Тоді найбільше людей оздоровлювалися у Трускавці та в Карпатах. У 2015-ому відбудуться тендерні торги, і тоді, між санаторіями, які виграють, розподілимо кількість путівок поквартально…
З 1 січня цього року вступив у силу Закон "Єдиний фонд соціального страхування", згідно з ним є певні зміни: виплата одноразової допомоги при оформленні нещасного випадку вперше видозмінена. Раніше гранична сума виплати була 82 тисячі гривень. Сьогодні ця максимально гранична сума 20 тис. грн. Це при стовідсотковій втраті працездатності. На жаль, нині люди, оформивши повну непрацездатність, не отримають досить високих сум грошей, які були у попередніх роках. Ось такі реалії життя. Наступне: одноразова допомога при втраті годувальника скасована взагалі. Колись ці суми не мали граничної межі. Інший пункт "смерть на виробництві": незалежно від кваліфікації померлого, стажу, заробітної плати, сума для всіх однакова 105 тисяч гривень, тобто сто мінімальних заробітних плат. Ось така сьогодні ціна життя… На жаль.
– Пане Романе, до нас зі зони АТО, зокрема Донецької та Луганської областей приїжджають жити чимало шахтарів зі сім`ями. Чи зверталися вони з певними проблемами до Фонду?
– Виконавча дирекція стосовно таких людей прийняла відповідні рішення. У нас є єдина база шахтарів по всій Україні. І якщо звертається потерпілий, який тимчасово проживає на наших теренах, подаючи певні документи, він отримує всі, які йому належать, виплати. Хоча особова справа може бути в Донецькому чи Луганському відділеннях, які нині не працюють. Двадцять дві особи, мешканці Луганська чи Донецька, отримують виплати в нашому відділенні. Єдине, вони щомісяця мають підтвердити свою присутність у регіоні. Як тільки особа змінює місце проживання, то може звернутися до найближчого відділення Фонду і там їй видадуть всі виплати.
З 1 липня Уряд має створити новий єдиний Фонд. Очевидно це знову буде об`єднання двох відділень в одне, з усіма матеріальними цінностями, інвентарем, базою. В Києві створюється правління Фонду як найвищий його орган. Буде оптимізація, укрупнення.
– Дякую за розмову.
Розмову вів Василь СОРОЧУК.
