В хірургічне відділення Сокальської ЦРЛ прийшла у середу, в післяобідню пору. Коротко переговорили із завідувачем Валерієм Комарницьким: після трьох проведених операцій він був втомлений, а тут ще кликали в реанімацію, до тяжкохворого. Вже десять років Валерій Платонович оперує лапароскопом, і в цей день з допомогою цього апарату добував камені із жовчного міхура хворого. Розповів, що тепер застосовує нову методику при операціях на грижах: хворому вводять сітку-протез, яка її "підтримує". Якщо раніше при великих грижах людина ставала інвалідом, то тепер, після такої операції, може нормально жити і працювати. А ще у відділенні з'явився імпортний фіброгастроскоп. Якщо хворий поступає з кровотечею, то хірурги відразу мають змогу його обстежити. Як зазначив Валерій Платонович, останнім часом таких хворих побільшало (причому навіть є діти) – люди не лікують хворобу аж до того часу, доки "швидка" не привозить їх у лікарню.
Вибачившись, Валерій Платонович пішов у реанімацію, а я розпитувала про роботу у відділенні старшу медсестру Олександру Барну, яка працює вже 27 років.
– У нас зараз лікуються 69 хворих, чимало людей старших, із запущеними хворобами,- розповіла вона.- Наприклад, привезли стареньку сліпу жінку зі села. У неї трофічна виразка, кості вже зверху, гниють. Мабуть, не було кому доглянути, але ж про таких людей повинні подбати працівники сільради, соціальні працівники.
Відділення поділене на чисту і гнійну хірургію, в другій лежать хворі з цукровим діабетом, трофічними виразками. Якщо в першому відділенні хворого прооперували і за декілька днів виписують, то в другому -лікування довге і дороге, здебільшого пацієнти не мають на нього грошей. І це велика проблема.
До того ж в хірургію передали хворих з травмами грудної клітки, опіками, обмороженнями, деякі з них лікуються ще з лютого. Скажімо, є 45-річний одинокий чоловік, який обморозив ноги. Йому відтяли пальці, тепер – стопу. Є пияки, які зловживаючи спиртним, не задумувались, що можуть втратити здоров'я і не давати собі ради, є з ампутованими кінцівками… Чимало проблем створюють пацієнти з інтернатів для пристарілих…
У відділенні працюють 9 хірургів та 14 медсестер, колектив значно "помолодів" – тут працюють три молоді хірурги та й серед сестричок багато двадцяти-двадцятип'ятирічних. Зрозуміло, що вони переймають досвід у старших. Данило Миколайович Дуда працює вже 60(!) років, нині не оперує, але приймає і консультує хворих.
– Різниця між тим часом, коли я починав працювати, і зараз – величезна: з'явились нові методи обстеження, легше поставити діагноз, а, значить, лікувати, – сказав він.- Наука йде вперед, стимулює до роботи. Прогрес в медицині колосальний.
В таких як Д. Дуда, В. Комарницький вчаться молоді хірурги. В одного із них – Богдана Возняка, який працює тут два роки, поцікавилась, яким має бути сучасний хірург, і ось що почула:
– Якщо вибираєш хірургію, то треба їй присвятити всього себе і тут важливо, щоб тебе розуміли і підтримували в сім'ї. У нас практично цілодобова робота, хороший хірург не кине пацієнта у важку хвилину, до того ж його треба переконати, скажімо, що операція необхідна.
Коли працював у Великомостівській лікарні, то багато навчився, і найперше – самостійно приймати рішення. Тут же працюємо колективно, є з ким порадитися. Великих операцій ще не мав, але багато асистував. Хочеться попрацювати з лапароскопом, але для цього потрібно ще вчитися, набиратися досвіду.
Працювати нелегко, бо у всьому звинувачують лікарів: і коли рана не заживає, і коли нема бинтів для перев'язки чи ліків.
Богдан Володимирович згадав свою першу операцію: навчаючись в інтернатурі, видаляв апендицит. Руки, каже, трусилися, тепер такі операції робить впевнено. Коли щось незрозуміло, звертається до старших товаришів. Хірурги, як і інші лікарі, лікують ще й добрим словом, хорошим ставленням до пацієнтів.
Це підтвердили і хворі, коли ми зайшли в одну з палат: жінки навперебій кликали до себе, щоб висловити вдячність медикам. Ось що сказала Анна Дуда:
– В лікарні я третій день, лікую варикоз. Валерій Комарницький – хороший лікар: до всіх хворих добре ставиться – не зважає чи ти молодий, чи старий. Дай йому, Боже, здоров'я, щоб ще довго лікував людей.
Катерина Меланяк – старша жінка, живе в Борятині, її привезли в хірургічне відділення зі страшними болями в нирках. Нині почуває себе добре. Ось що вона сказала:
– В лікарню мене привезли з приступом, не могла розігнутись. Лікуюсь тиждень. Завдяки урологу Володимиру Гею вже можу спокійно спати. Він – хороша людина і лікар. Щиро дякую йому і медсестрам відділення.
…Ще б поспілкувалася з медиками, але привезли нового хворого і їм додалось клопотів. Подумки побажала, щоб цей пацієнт у них був останній того дня, щоб не було тривоги у відділенні, і вони зі спокійною совістю йшли додому.
Валентина БЛУДОВА.
На знімку: старша медсестра Олександра БАРНА і хірург Богдан ВОЗНЯК.
Фото автора.