Нещодавно у редакції газети «Голос з-над Бугу» побував народний депутат України, член фракції «Народного фронту», наш земляк Михайло Бондар, який поспілкувався з журналістами, відповів на запитання, висловив свою думку стосовно політичних колізій і наших місцевих проблем.
– Пане Михайле, Ви – активний учасник Революції Гідності, багато пережили, втратили друзів, але чи не втрачаємо ми її цінності, бо сподівання українців на зміни на краще поки що не здійснюються.
– Вважаю, що Революція Гідності ще не закінчилася. Тепер вона продовжується на Сході України, де наші хлопці захищають кордони України. У той час Революція Гідності була мало не у кожному місті та селі України. Розумію людей – вони очікують змін. Але скільки в Україні від часів Радянського Союзу вже було агентів, перевертнів, які говорили, що душею вболівають за Україну, але робили протилежне. Їх викорінити дуже важко, відсторонити від державницької діяльності. Поволі це робиться. Дуже багато є звернень у прокуратуру, СБУ, які ігнорують. Не розслідують тих же подій на Майдані. З тих, хто стріляв у мирних протестувальників, ніхто не покараний. Лише кілька чоловік, справи яких нині розслідуються. І все.
– Є думка, що не прийняті відповідні закони, які б дали можливість притягнути їх до відповідальності…
– Не знаю, які ще треба приймати закони, щоб притягнути до відповідальності особу, яка видавала накази вбивати людей, яка натискала на курок автомата? Так, є люди, які втекли з України, але існує заочне судочинство. Стосовно цього вже підготовлений законопроект у Верховній Раді. Але, на жаль, за нього депутати не проголосували. Члени групи «Самооборона Майдану», в яку входжу, постійно закликають депутатів з різних фракцій проголосувати за ці закони. Проте навіть у продержавницьких, проукраїнських фракціях є люди з колишньої влади, які гальмують прийняття дуже важливих законопроектів стосовно євроінтеграції, покарання винних розстрілу Майдану, корупції, агресії Росії. Тяжко просувати саме такі законопроекти. Але і громадськість не повинна стояти осторонь. Не можна лише надіятися на Верховну Раду, народних депутатів, що тільки вони зможуть щось змінити, а ми посидимо, почекаємо. Треба, щоб люди у кожному селі чи місті боролися з корупціонерами.
– Президент Петро Порошенко у Вінниці вів мову про те, що російські спецслужби запускають «Майдан3», як з тим злом боротися?
– 18 лютого на річницю Майдану я зустрічався зі своїми побратимами. Були й сокальчани з 10 сотні. Зустрівся з хлопцями з АТО. Ми всі разом вшанували пам`ять загиблих. І в той же час ще раз нагадали владі, що винні не покарані, а корупція не подолана. А поряд з нами були інші, які хотіли підігріти негативні настрої, невдоволення людей нинішнім соціальним станом. Такі люди є і у Верховній Раді, які нині закликають до перевиборів парламентських, президентських. Я, наприклад, не чув від тих депутатів, які нині закликають до перевиборів, щоб у такий складний час, після Майдану, вони взяли на себе відповідальність очолити уряд. Тоді вони стояли осторонь, а нині, коли уряд меншбільш стабілізував ситуацію, закликають до відставки прем`єрміністра і уряду в цілому. Я є членом фракції «Народного фронту» і, повірте, у мене не менше запитань до прем`єр-міністра, розумію, що реформи не до кінця втілені у життя. І кожного разу на засіданні фракції ми піднімаємо це питання. Але ж в уряді є не лише один прем`єрміністр, а й профільні міністри, які є представниками інших фракцій, різних політичних сил. Тому, вважаю, за те, що діється у державі, повинні нести відповідальність всі:
Президент, уряд, депутати…
– Корупція пустила свої щупальця у різні сфери економіки, побуту, починаючи від села і містечка й до столиці. Коли ж почнеться дієва боротьба з цим злом?
– Наголошую на тому, що мешканці міст і сіл мають починати зі своїх населених пунктів. Ось, у Сокалі обрали нового голову міста Вадима Кондратюка. Я його добре знаю, він був на Майдані, а потім боровся за Україну в зоні АТО. На сесії міської ради виділили кошти на придбання трактора. Проте міське житлово-комунальне підприємство придбало його за досить високою ціною. Депутати вивчили це питання. І почали бити на сполох. Створили комісію. І так треба робити у кожному населеному пункті. А на вищих щаблях влади з корупцією боремося ми. Звертаємось у прокуратуру, СБУ. Зараз запрацювало Антикорупційне бюро. З десяти моїх звернень у прокуратуру не було відповіді на жодне. Коли написав звернення стосовно 240 мільйонів, які рік тому перекинули на рахунки банку «Київська Русь», що були заблоковані і через те наші шахтарі не отримали заробітної платні. Через тиждень до мене зателефонував слідчий Антикорупційного бюро і повідомив, що вже відкрита кримінальна справа і ведеться слідство.
– Як Ви вважаєте, з нинішньою ситуацією у Верховній Раді, коли через неголосування за відставку прем`єрміністра з коаліції вийшли дві фракції, чи буде можливість, голосуючи за важливі закони, набрати 226 голосів?
– Нова коаліція нині формується. Найбільш вірогідніше це буде «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Радикальна партія Олега Ляшка». Це кістяк, а рішенням Конституційного суду – позафракційні депутати – теж можуть долучатися. Звичайно, буде важко, але сьогодні кидати державу у коловорот виборів – нерозумно. Не будемо мати фінансової підтримки ззовні, а без неї – не виживемо.
– Пане Михайле, Ви працюєте в комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, то ж як оцінюєте нинішню ситуацію з копальнями нашого регіону і яка їх перспектива?
– В Україні ситуація у вугільній галузі непроста. У той час, коли приватизували Добротвірську ТЕС, йшла мова про те, що 80 відсотків вугілля буде закуповуватися у нашого Львівського вугільного басейну. Це, на жаль, не виконується. І сюди везуть павлоградське вугілля. Звичайно, якщо шахта нерентабельна, якщо вичерпала свої ресурси, тоді треба таку копальню закривати. І в той же час необхідно пам`ятати про долю шахтарів, які трудилися на ній. Їх треба забезпечити роботою. Є пропозиція, щоб на території, де була шахта, створювати індустріальні парки, адже інфраструктура там є. Польські інвестори готові вкладати кошти у наші копальні. Є перспектива у шахти «СіСіАй Любеля». Тут знайшли (і є вже підтвердження) коксівне вугілля. Якщо ця шахта набере обертів, то зможемо закрити три неперспективні шахти на Львівщині, а шахтарі працюватимуть на «СіСіАй Любеля». Китайці теж цікавляться вугільною галуззю, і вже незабаром відкривається Китайське консульство у Львові. До цієї проблеми треба підходити комплексно: якщо шахта рентабельна – повинна працювати. Вважаю, що необхідно повернути у державну власність Добротвірську ТЕС, Центральну збагачувальну фабрику, які разом з шахтами створюють один цілісний комплекс. До речі, вже разом з міністром паливної енергетики, керівництвом Львівського вугільного об`єднання, профспілками розроблено програму розвитку вугільної галузі, яку ми подамо у Кабмін. У бюджеті 2016 року вдалося закласти 500 мільйонів гривень на погашення заборгованості по заробітній платі, яка виникла торік.
– Чи не відлякує потенційних інвесторів вкрай критичний стан наших доріг?
– Львівщина є учасником пілотного проекту, де надходження з перевиконання дохідної частини на митницях, будуть використовувати на ремонт доріг. Мені вдалося на своєму окрузі добитися ремонту відтинку дороги Львів-Луцьк. Також мене запевнили у Львівській ОДА, що дорога Львів-Сокаль теж підлягає ремонту у цьому році. Наші райони межують з Польщею, то виділено 100 мільйонів євро на інфраструктуру митних переходів і доріг, які до них прилягають. Сокальський район потрапив у цю програму. Посол України в Польщі, наш земляк Андрій Дещиця теж обіцяв допомогу та підтримку.
– Це розуміє Сокальська районна рада, бо вперше в області у районі прийнято програму «Дороги Сокальщини», і на їх ремонт виділено чотири мільйони гривень. Сільські, міські громади теж долучилися до цієї справи. Єдине, щоб тендерний процес знову не затягнувся до осені…
– Виходець з Львівщини народний депутат Ярослав Дубневич очолює комітет з питань транспорту, який теж тримає під контролем ремонт доріг на Львівщині. Але і громади мають контролювати, чи якісно проводиться їх ремонт. Повинні не пропускати п`ятдесятитонні вантажівки, які нищать дороги.
– З якими проблемами звертаються до Вас виборці, адже вони спільні як для Радехівщини, Камінеччини, так і Сокальщини?
– Звичайно, звернення різні. Та, насамперед, за матеріальною допомогою. На жаль, народні депутати фонду не мають. Але я, як учасник АТО, Майдану, маючи депутатські кошти для виконання своєї роботи, їх скеровую для потреб бійців АТО. Розумію, що є непрості житейські проблеми, але, насамперед, треба пам`ятати, що в країні йде війна. І там кошти, і наша підтримка найбільше потрібні.
– Пане Михайле, на жаль, є така тенденція, що учасниками АТО стають люди, які були там лише кілька днів…
– Так, мені це відомо. І я звернуся зі зверненням, бо хочу промоніторити хто отримав посвідчення учасника АТО. Військовий комісар Бродівсько-Буського військкомату за перебування чотири дні в зоні АТО отримав посвідчення учасника бойових дій. І таких є чимало.
– Стосовно субсидій: чи не краще підвищити заробітну плату, чи давати адресну допомогу?
– Вважаю, якщо держава хоче подбати про своїх громадян, то чи не краще виділити субсидію на цілий рік у грошовому еквіваленті і зобов`язати громадян за цей час поміняти вікна у помешканні чи утеплити свій будинок, щоб менше витрачати на обігрівання квартири чи будинку.
– Щоб Ви побажали мешканцям Сокальщини?
– Бути небайдужими. Громада спільно може добитися дуже багато. Бо під лежачий камінь вода не тече. Якщо ми всі разом об`єднаємо зусилля, то доб`ємось успіхів і в регіоні, і в державі.
– Дякуємо за розмову.
Розмову вели Василь Сорочук, Оксана Проць.
