На цьому в редакції газети "Голос з-над Бугу" наголосив народний депутат України (виборчий округ №124) Степан КУРПІЛЬ, відповівши на декілька запитань
– Ваші побажання жителям Сокальщини напередодні Дня Незалежності і •Дня шахтаря…
– День Незалежності це свято свободи. Коли свобода є, то ми її не дуже цінимо, а коли втрачаємо, тоді розуміємо, яка це колосальна, трагічна втрата. Вона як повітря, ми його не помічаємо, але дихаємо ним.
Звичайно, що за 22 роки нам не вдалося збудувати державу, якою б могли пишатися, в якій було б добре усім жити, де б існувала справедливість, повага до прав людини, але… Українці не мали своєї держави протягом багатьох століть, вони боролися за свою державність, і зараз ми її маємо. За нас ніхто не збудує держави, тому кожен повинен, насамперед, себе почувати незалежним внутрішньо. Якщо буде бажання боротися за незалежність, тоді в нас буде успішна держава, цього і хочу усім побажати.
Усім гірникам зичу кращого періоду в житті, бо зараз немає збуту вугілля, державні шахти збиткові і без реорганізації вугільної галузі, без нових підходів навряд чи можна щось змінити. Держава повинна зробити однакові правила гри і для приватних шахт, і для державних, тоді буде конкуренція. А так нині немає коштів на закупівлю обладнання, немає чим працювати, ідуть скорочення. Я бажаю, аби кожен шахтар відчув себе захищено і гордо, як це було раніше…
– Під час перебування на Сокальщині, Ви мали чимало зустрічей, зокрема в Червонограді та Сокалі…
– 13 серпня у Червонограді відбувся багатотисячний мітинг шахтарівінвалідів, вони протестували щодо затримки виплат по регресу. Такі затримки вже є понад два місяці і зараз шахтарірегресники, інваліди створили громадську організацію, вони мають свої вимоги, написали звернення і просили мене, щоб я їх доніс до Кабінету Міністрів України, Президента. Крім того, відбудеться Всеукраїнська акція непокори у Києві, і це позитивно, що люди гуртуються. Хоча на тому ж мітингу звучали думки, що активність шахтарів є недостатньою, щоб захищати свої права. У Червонограді мешкає понад одинадцять тисяч шахтарів-регресників, а на мітинг прийшло приблизно півтори тисячі громадян. Люди обурюються вдома, але мусять зрозуміти: під лежачий камінь вода не тече. Чим активніші будуть, коли не проявлятимуть байдужість, тим більше буде шансів змінити ситуацію на краще.
З головою Сокальської районної ради Ігорем Дацюком, найперше, мали розмову щодо прикордонної співпраці між Україною і Польщею. Її результат – це кілька виграних грантів, які мають сприяти поліпшенню стану доріг в деяких прикордонних регіонах.
Також ми говорили, щоб якомога швидше відкрити прикордонний перехід УгринівДолгобичів. Я отримував листи від Міністерства закордонних справ, а також від польської сторони, що цьогоріч він має бути відкритим. Але бачу, що цього, мабуть, не відбудеться. Основна причина відсутність належних доріг. Дорогу Р15 "Львів-Ковель", нині хоч і ремонтують, але вона все одно в незадовільному стані. Хочу пришвидшити цей процес через Верховну Раду: підготую постанови Верховної Ради про відкриття пункту пропуску Угринів-Долгобичів, а також про відкриття піших переходів у Варяжі, Белзі та Угнові. Польська сторона позитивно до цього ставиться, є повне розуміння і сприяння, думаю, що ми "підштовхнемо" уряд до відкриття цих переходів. Це пожвавить прикордонну торгівлю, дасть шанси на створення нових робочих місць, покращить інвестиційний клімат в регіоні. Але якщо опустити руки, то звичайно, що ця проблема не буде вирішена.
– Є інформація, що Укравтодор у 2014 році має намір виділити 10,3 мільярда на ремонт 7,7 тисяч кілометрів трас. Чи потраплять ці кошти на Львівщину?
– Нині Західну і Центральну Україну обділяють в коштах, можливо це через те, що тут не підтримують Партію регіонів. Але я думаю, що це і тому, що є колосальний дефіцит бюджету, казна порожня і, в першу чергу, дають кошти областям, які підтримують владу, хоча і там цих коштів бракує, як і по всій Україні.
У Червонограді на мітингу виступав шахтар з Луганська, який сказав: у вас затримують виплати по регресу, а у нас взагалі їх не платять. Тому буде Всеукраїнський мітингпротест, і це якраз той випадок, коли українці мають єднатися, це боротьба за свої права, за справедливий розподіл бюджету.
– Президент дав доручення Міністерству юстиції перевірити стан підготовки законопроектів, прийняття яких необхідне для підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом у листопаді у Вільнюсі. Чи нарешті це станеться?
– Критерії підготовки України до Асоціації відомі. Це є три напрями: усунення проблем вибіркового правосуддя, вдосконалення виборчого законодавства, щоб не трапилися випадки, які були під час останніх виборів до Верховної Ради, коли ЦВК не приймала рішення по округах, де перемагали опозиціонери, а також реформа судової системи, проблеми інвестиційного клімату і економічних реформ, демократизації суспільства.
Залишилося прийняти два чи три закони, насамперед, зміни до закону про вибори. Євросоюз вимагає від України прийняти Виборчий кодекс, хоча навряд чи до саміту вдасться це зробити.
Але якщо будуть якісь позитивні кроки, хоча б проект і він пройде експертизу Венеціанської комісії, то це вже буде великий плюс.
Європейський Союз закриває очі на багато речей, які відбуваються в Україні, не завжди реагує на порушення прав людини, порушення прав журналістів, проблеми зі свободою слова. Європейський суд промовчав, коли Президент повернув у неконституційний спосіб дію попередньої Конституції і надав собі у такий спосіб повноваження, на які його люди не обирали, бо обирали за іншою Конституцією. Промовчав і на формування більшості за рахунок "тушок".
Але, вважаю, що Євросоюз не закриє очі на те, що Юлія Тимошенко досі сидить у тюрмі і якщо вона надалі буде ув'язнена, то передбачаю, що Асоціація не буде підписана. Бо лідери Європейського союзу відповідальні перед своїми виборцями і мусять щось їм пояснити.
Виборці запитуватимуть: чому ми приймаємо Україну в ЄС коли там є проблеми і їх вершиною є ув'язнення Юлії Тимошенко?
Європейський суд з прав людини уже прийняв одне позитивне рішення щодо незаконного арешту Тимошенко, у жовтні має бути ще одне рішення цього суду уже по суті справи, тобто з приводу ув'язнення на сім років. Впевнений, що рішення суду буде на користь Юлії Володимирівни, бо суд у Печерському суді був несправедливий, однобічний, суддя не брав ніяких аргументів підсудної. Цілий світ визнає, що це рішення виносилось з політичних мотивів, а не згідно з Кримінальним кодексом.
– А ось Прем"єрміністр заявив, що Україна не може допустити ослаблення з Митним союзом. У цей же час Росія розгорнула торговельну війну проти нашої держави. Про що це говорить?
– Росія хоче мати на Україну важель впливу і вона за це воює із Заходом, мовляв, ви сюди не лізьте, це наша колишня територія, ми тут маємо право впливати на Україну. Росія хоче затягнути Україну в Митний союз, але вона це робить шляхом шантажу і погроз. Якщо говорити словами Путіна, то вона силою змушує до "дружби". А що таке дружба з північним сусідом, ми знаємо ще з часів і Хмельницького, і Мазепи, і Радянського Союзу… Це завжди одностороння дружба, а не рівноправна. Це не дружба, а домінування Росії над Україною, яке тривало століттями і це Росія нині хоче собі повернути у будьякий спосіб. Думаю, що це безперспективна політика.
Якщо раптом українське керівництво вирішить "здатися" і вступити в Митний союз, то це буде крах не тільки української влади, а й української незалежності. Тільки в співпраці з Європою, в Асоціації ми зможемо функціонувати як повноцінна незалежна держава. Тільки тоді зможемо послабити дружні обійми Росії.
– Можливо, в такий спосіб Росія тисне і на Польщу, де лунають окремі заклики про знесення пам"ятників УПА?
– Оскільки поляки є більшими промоутерами України в Європейському Союзі, то Росія намагається знайти такі сили і таких людей у Польщі, які б роз'ятрювали рани минулого, розпалювали міжнаціональну ворожнечу, щоб посварити Україну і Польщу. Зараз у засобах масової інформації є багато негативної інформації щодо України, що наші громадяни злочинці, вбивці, терористи, і все це в більшості неправда, але створює негативний імідж Україні.
Ми повинні це витримати і сприймати таку інформацію з належним розумінням, ні за яких обставин не посваритися з поляками. Росія поводить себе як імперія. Вони говорили, що не проти, аби Україна йшла шляхом євроінтеграції, а проти того, щоб Україна вступала в НАТО, бо це загрожує їхній безпеці. Після того, як це питання знято з порядку денного, Росія пішла далі, вони тепер проти вступу в Європейський союз. Якщо Україна вступить в Митний союз, то вони підуть ще далі, вимагатимуть щоб ми стали федеративною республікою, не зупиняться в своїй імперській політиці. Ми це повинні розуміти і не поступатися, бо кожен відступ послаблює наші позиції.
Записав Василь СОРОЧУК.