За ініціативи начальника Яворівської районної державної адміністрації Ярослава Коминського продовжуємо ділитися з вами другою рубрикою про історії людей, які залишили по собі великий слід в історії України та нашого краю.
Сьогодні ми згадаємо одного із ідеологів українського націоналізму, громадського діяча, письменника, лікаря, автора української геополітичної концепції, а ще — одного із засновників нового напряму української медичної науки — фітотерапії Юрія Липи. Він безмежно вірив у велике майбуття України та її духовну міць. Був заледве не першим з-поміж українських теоретиків-ідеологів, хто сповідував європейський шлях розвитку України. У своїх історико-філософських працях «Українська доба», «Українська раса», славетній геополітичній трилогії «Призначення України» Липа визначив місію та обгрунтував геополітичну концепцію України, окреслив шляхи майбутнього розвитку України як держави та українців як великої нації. Юрій Іванович Липа народився 5 травня 1900 року в Одесі.
Батько Юрія — відомий український письменник, лікар, політик-самостійник. Юрій Липа навчався в Одеській гімназії №4, пізніше у Одеському університеті. У 17 років редагував часопис «Вісник Одеси», написав свої перші брошури: «Союз визволення України», «Королівство Київське за проектом Бісмарка», «Носіть свої відзнаки», «Гетьман Іван Мазепа», (були надруковані у видавництві «Народний стяг», заснованому Липою-старшим). Перед загрозою більшовицького перевороту юнак вступає до Гайдамацької дивізії, стає козаком першого пластунського куреня та заступником командира одеської «Січі», бере участь у боях 1918 році з більшовиками на одеських вулицях. У 1920-22 рр. Юрій Липа перебував у таборі для інтернованих військових Армії УНР та УГА у Тарнові. 1922 р. вступив на медичний факультет Познанського університету (Польща).
Друкувався в часописі «Літературно-науковий вісник». Вже перша поетична збірка Юрія Липи — «Світлість» (1925 р.) — була високо поцінована і читачами, й літераторами та літературними критиками. Відомий письменник Євген Маланюк, зокрема, зазначив, що світові явилася українська зірка, «якій подібної досі не було». У 1943 році польська Армія Крайова висуває Юрію Липі ультиматум із вимогою покинути терени Польщі. Разом з дружиною, художницею Галиною Захарясевич, із якою взяв шлюб 1937 році, та доньками Іванною й Мартою, він переїздить на Львівщину, до Яворова. Бере активну участь в українському повстанському русі: організовує курси медиків для УПА та проводить на них навчання; пише тексти листівок і відозв до мешканців краю. Із липня 1944 року — інструктор Старшинської школи УПА в Карпатах. Постать Юрія Липи була настільки значущою, що 1943 році його діяльність помітили у вищому державному проводі фашистської Німеччини. За наказом Гітлера Юрія Липу було перепроваджено до Берліна, оскільки, на думку правителів Німеччини, він був найбільшим українським ідеологом-державником. Йому було запропоновано очолити маріонетковий уряд України. Однак Юрій з гідністю відкинув цю ганебну пропозицію.
І, на диво, залишився живим. Вирватися живим із пазурів НКВД патріотові не вдалося. Вже 19 серпня 1944 року під будинок, де мешкала родина Лип, під’їхало бричкою четверо офіцерів-енкаведистів. Юрію було сказано збиратися, взяти з собою медичні інструменти. Дружині — під «честноє фіцерскоє слово» — було обіцяно, що чоловік повернеться за дві-три години. Однак більше його серед живих не бачили. Юрій Іванович Липа помер на світанку 20 серпня 1944 року в с.Шутова, після дводобового жахливого катування. 21 серпня дружина знайшла понівечене тіло чоловіка. Як ховали Юрія Липу, й досі в с. Бунів старші переповідають молодшим. Труну несли дівчата – чоловіків, окрім геть стареньких, не було. Священик злякався служити панахиду, то люди відслужили самі. (Хреста над могилою за часів «совітів» постійно нищили, але люди знали й так, хто на цьому місці спочиває.
Вночі з 31 жовтня на 1 листопада 1989 року над могилою постали хрест і синьо-жовтий прапор). Нині на плиті над могилою великого українця Юрія Липи – напис-цитата з його віршів: «Одне святе є в світі — кров людей хоробрих. Одні живуть могили — вірних Батьківщині!».
У селі Бунові встановлено меморіальну таблицю на фасаді школи, якій присвоєно ім’я Юрія Липи (1994 році), надмогильний пам’ятник на цвинтарі, а в селі Іваниках 2 травня 1999 року відкрито перший пам’ятник патріоту. Також ім’я Юрія Липи нині носять Яворівська районна бібліотека та Новояворівська районна лікарня. Щороку у День народження та смерті Юрія Липи в Бунові та Іваниках проходять поминальні заходи за участю громадськості Яворівщини, Львова, Одеси. Письменник, лікар, філософ, громадський діяч, мислитель-геополітик, — Юрій Липа залишив яскравий слід в українській історії. Не маємо права забути людей, які творили історію.
