Історія Анни-Марії Герман – 5-класниці Комарнівської школи, яка завдяки своєму таланту зібрала понад 2 млн грн для ЗСУ
Торік улітку відомий виконавець зі Львівщини Михайло Хома, якого всі знають як DZIDZIO, подарував на день народження 10-річній волонтерці та співачці з містечка Комарного Анні-Марії Герман зворушливу до сліз пісню «Ліхтарики». Вони заспівали її дуетом і зафільмували відео, яке нині можна переглянути на Ю-тюбі.
Коли сьогодні дівчинка розповідає про ту подію на її ще зовсім дитячому обличчі з’являється щира усмішка, і вона енергійно починає розповідати, як любить дивитись фільми з Михайлом Хомою і як вона захоплена його голосом. ЇЇ очі світять радістю, але цього не видно, бо вони заховані за чорними окулярами – юна співачка незряча з дитинства.
Анна-Марія Герман надзвичайно обдарована дівчинка, яка навчається у 5-му класі Комарнівської загальноосвітньої школи на умовах інклюзивного навчання.
У її класі 23 учнів, двоє з них перебувають закордоном. Вона знає, де кожен з них сидить і спілкується з ними під час шкільних перерв. Любить усі предмети – інформатику, трудове навчання, українську, англійську.
Та над усе вона любить вчитися. «Я не розумію, чому діти не хочуть учитися, якщо вчитися так цікаво. У нас у класі не всі дівчата люблять трудове, а я люблю, мені подобається шити», – розповідає про своє шкільне життя Анна-Марія.
Математичні задачі вона розв’язує разом з татом – робить «дзвінок другові», каже, що мама не знає математики. Але саме мама Наталія є її «найближчою подругою», дитина горнеться до неї за найменшої нагоди.
Мама Наталія Бражник – це вольова, рішуча, але водночас неймовірно терпелива і добра людина. Загалом у неї четверо дітей: у Анни-Марії є ще одна сестра і двоє братів.
Найстарший 30-річний Богдан нещодавно повернувся з фронту на реабілітацію – через поранення. Якось Анна-Марія записала для нього відео, на якому читає власного вірша. Там є слова про те, що брат обов’язково повернеться живим. «Ми записали то відео не з першого разу, я щораз починала плакати», – згадує Анна-Марія.
«Нам дуже щастить з вчителями», – бере слово мама Наталія.
Початковою школою для Анни-Марії став львівський навчально-реабілітаційний центр «Левеня» для дітей з вадами зору. Тут вчителі та вихователі відкрили талант дівчинки до співу. «Спершу я не попадала в ноту. Але потім вже навчилась і почала попадати», – з гордістю доповіла Анна-Марія.
Був ще один щасливий випадок. Побачивши, як подружка вчиться грати на бандурі, Анна-Марія загорілась бажанням опанувати цей складний музичний інструмент. Знайомі порадили Львівську музичну школу №1 ім. Анатолія Кос-Анатольського. Заслужений працівник культури України Ольга Степанівна Вільгуцька була заскочена рівно пів хвилинки, коли їй запропонували взяти до себе в клас незрячу дівчинку. «Я працюю вже 46 років, і це вперше таке сталось, і я подумала, раз вони до мене прийшли, то це так і має бути. Я взяла дитину за руку, завела її до класу, і ми почали працювати», – поділилась спогадами Ольга Степанівна.
З того часу минуло три роки, Анна-Марія стала учасницею більше як ста різноманітних конкурсів, у тому числі міжнародних.
«Дівчинка дуже талановита і працьовита. Ми на уроках багато говоримо, інколи у мене прохоплюється «Ти бачиш?», а вона відповідає «Бачу», – додала Ольга Степанівна.
Анна-Марія мріє стати заслуженою артисткою України, грати на бандурі і співати. Ольга Степанівна вважає, що то цілком реально, хоча бандура вимагає дуже багато праці.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, і старший брат пішов на війну, сама Анна-Марія запропонувала співом збирати пожертви для ЗСУ. Мама одразу підтримала її.
Перший виступ відбувся у районному містечку Миколаєві на базарі, дівчинка співала разом із братом, семикласником Іллею. А після того вже було стільки тих концертів, що не злічити. Люди слухають, підтримують і обіймають юну виконавицю.
Інколи доводиться відпрошуватись з уроків, але після виступів вони з мамою і татом самостійно проходять шкільну програму і готують домашні завдання.
Тепер у репертуарі Анни-Марії вже понад 20 пісень, серед її авторів Михайло Хома і самобутній воїн-поет Ігор Понедзялок, з яким вона нещодавно віч-на-віч познайомилась у студії одного з телеканалів – то була ще одна зворушлива зустріч.
На сьогодні Анна-Марія зібрала понад 2 мільйони гривень на потреби ЗСУ. Дрони, два позашляховики, рації, медикаменти, спеціальне взуття – це далеко не повний перелік того, що вже відправлено на фронт завдяки таланту і доброму серцю п’ятикласниці з Комарного.
Коли ми запитали у Анни-Марії про її найулюбленіших учителів. Вона перелічила чимало імен, починаючи з класного керівника Христини Йосипівни Вітер. Але ми наполягали, щоб вона вибрала когось одного. «У Христини Йосипівни чудові вчителі-асистенти Оксана Михайлівна Гев і Наталія Василівна Романів», – сказала дівчинка.
⠀
На завершення розмови ми попросили Анну-Марію назвати три найзаповітніші бажання.
Ось вони:
1. Щоб закінчилась війна і щоб перестали гудіти тривоги.
2. Щоб настало прозріння.
3. Купити автомобіль і возити маму до церкви.
⠀
***
Текст пісні “Ліхтарики”:
⠀
Ліхтарики, запалені серцями,
Найдовше світять і дають тепло.
Ліхтарики, запалені серцями,
Не гаснуть там, де поруч є добро.
⠀
Ти простягни мені свою долоню
На відстані півкроку до душі.
Я дам тобі іскриночку любові,
Щоб нею цілий світ світив вночі.
⠀
Приспів:
Хай завжди співає вільне серце,
В кожному із нас озветься:
Ми з тобою, Україно, разом до кінця.
Хай завжди співає в серці воля.
Україно ми з тобою,
Ми запалюємо, як ліхтарики, серця.
⠀
Ліхтарики, запалені серцями,
І посмішками наших поколінь
Палають до кінця і до нестями,
Кидаючи від себе теплу тінь.
⠀
І вогник цей в душі буде горіти,
Давати блиску до твоїх очей.
Ліхтарики запалюють нам світло,
Щоб бачити людей серед людей.