Прочитав дві статті в газеті «Голос з-над Бугу»: першу – «Колись врятували Буг» за 19 лютого 2015 р. дописувача Василя Хавунки, другу – Мирослава Бабського «Це Ви вважаєте порятунком Бугу?» від 16 квітня цього ж року. Цілком підтримую те, що пише Василь Хавунка. Хіба що не згоден з тим, що у річці Західний Буг нема малька. Я живу в с. Ульвівок над Бугом, тож можу запевнити, що в минулому році в річці було стільки малька, що ніколи стільки досі й не бачив. Їх можна було порівняти з бджолиним роєм. А от в дописі Мирослава Бабського, на мою думку, відчутна ностальгія за Радянським Союзом. Він стільки навів прикладів що доброго було зроблено, коли працював хімзавод. А чому він не сказав, що підприємство побудували на родючих землях та в густонаселеній місцевості. Тоді ніхто нікого не питав будувати його тут чи ні. Просто вирішили і все. Думаю, це для того, щоб побільше росіян заселити в Сокаль. Для них навіть середня школа була в місті. А, можливо, для того, щоб отруїти людей і землю. Хіба економічно вигідно привозити сировину, тобто целюлозу зі Забайкалля (Росія), Швеції чи Фінляндії до Сокаля. А скажіть, скільки людей, що працювали на заводі, померли, недоживши до пенсії? Над цим варто задуматись. Жалкуєте за сірко-вуглецевим виробництвом на Сокальському заводі хімічного волокна. А хіба не він забруднював навколишнє середовище, а стоки від нього – у річку Західний Буг. Санепідемстанція у ті часи забороняла ловити та їсти рибу з річки. А може це ви забули? Мені колись довелося працювати на цьому заводі пожежником. Два рази ми виїжджали гасити цистерни, що вибухнули. Просто жах. Це треба було бачити. Якщо б вибухнув завод, то не стало б ні Сокаля, ні тих сіл, що поблизу. Так говорили фахівці. Тож може й добре, що так сталося, що це небезпечне виробництво перестало функціонувати у районі.
Читаю далі. Ви пишете, що через те, що відкрили шлюзи і випустили воду, у річці загинуло багато риби. А хіба не пам’ятаєте, як браконьєри тонами виловлювали рибу з ріки і на цьому збагачувалися. Хіба це не є винищенням риби?!
А те, що ви кажете, що хімзавод свого часу багато побудував у Сокалі, це правда. Однак хіба сьогодні зводиться менше будинків? Подивіться, які гарні новобудови в місті. У мене склалося враження, що Ви дуже хочете, щоб знову затопили луги, пасовища, сіножаті, аби мати рибу, а не думаєте, що села Завишень, Бендюга, Сілець, Межиріччя, Городище, Конотопи, Теляж, Забужжя, а також м. Червоноград будуть потерпати від повені, оскільки грунт понизився через діяльність копалень.
Я ж вважаю, що вони добре зробили, коли спустили воду. Річка Західний Буг ввійшла в своє природнє русло. Адже її сильна течія, коли працювала гребля, неподалік с. Ульвівка повибивала береги, поламала верби. Цього вже нема. А на колись затоплених землях, поросла вербова лоза. І люди мають де заготовляти дрова, бо газове опалення дороге. До того ж це безкоштовно. Хіба що вони несуть затрати на пальне для пили та транспортні витрати. А підсумувавши всі «за» і «проти», між ними можна поставити знак «дорівнює». А нас розсудить лише час.
Богдан АНДРЕЙЧУК, житель с. Ульвівок.