Виписувати вашу і нашу газету наша сім’я почала нещодавно. Подобається вона нам. Ви, журналісти, займаєтесь потрібною людям справою. Ми, читачі, вдячні вам за патріотичну тематику, що висвітлюєте правдиві факти. Коли прочитаєш «Голос з-над Бугу», наче живої води нап’єшся.
Чи не найбільше вражають виступи учасників художньої самодіяльності, особливо діток: як же то гарно, що змалечку долучаються до мистецтва, розвивають свої таланти, тішать людей! Можливо, завдяки їм житиме наша українська пісня. Українці – народ споконвіку співучий, з піснею радіє і сумує, працює і відпочиває. Мій дідусь любив українську пісню. Він грав на акордеоні на весіллях, гарно співав, знав багато пісень. Акордеон зберігаємо як сімейну реліквію. Бабуся і мама також гарно співають. У нас є різні свята. Думаю, було б добре започаткувати ще одне – Всеукраїнський день народної пісні.
Вдячні вам і за фотоконкурс «Діти – в об’єктиві». Особливо гарна остання сторінка за 7 листопада. Мені подобається, що газета висвітлює важливі для суспільства питання.
Бажано, щоб на сторінках газети було більше матеріалів про підготовку до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Бажаю газеті завжди залишатись для читачів невичерпним джерелом любові, добра, мудрості; відверто говоріть про наболіле, розповідайте про стосунки між подружжям, про виховання дітей, про те, як жити по-християнськи.
А ви вже передплатили «Голос з-над Бугу»? Якщо ні, то не баріться, поспішайте до поштових відділень!
Юлія СОХАНЬ,
студентка ЛНУ ім. І. Франка, жителька с. Сілець.