Стосовно подій, що відбуваються останніми місяцями в Україні, хочу висловити свою думку і відповісти на це запитання. Починати треба з дев’яностих років, часів всенародної приватизації, точніше прихватизації України. Коли купка людей безцеремонно з допомогою недолугих законів обікрали український народ і створили в Україні кланово-олігархічну систему влади. Вони, як джокери у картах, підходять до будь-якої масті, мається на увазі партії. Ці олігархи, які стоять завжди за кадром, купують політичні партії, створюють нові, змінюють президентів народними руками з допомогою грошей і ЗМІ. Бо засоби масової інформації, хоча четверта влада, але мають великий вплив на народ у формуванні думки.
Що маємо сьогодні? Після того, як молодь повстала проти несправедливої системи, жертвуючи своїм життям, теперішні очільники в Києві цинічно і відверто призначають олігархів на вищі керівні посади в областях. От і виходить, за що боролись, на те й напоролись. І так вже 23 роки водять нас ті самі ляльководи.
Тепер спустімось на рівень району, області і Західної України, де з початку незалежності при владі, так би мовити, патріоти, демократи. Бо ж, якщо вважати, що вся влада у руках районної адміністрації, то навіщо твердити про те, що на виборах місцевих рад ми обираємо владу? Чи все ж спільну відповідальність за район несуть обидві гілки влади? Вважаю, що районна рада у будь-який час може висловити недовіру і змінити керівний склад райдержадміністрації. І тут виникає декілька запитань. Чому, де при владі демократи, найбільше розвалена економіка порівняно з іншими регіонами країни? Друге питання. Чому студенти вийшли на майдан? Хотіли в Європу? Ми і так в Європі. Вони хотіли мати в Україні якусь перспективу, мати можливість себе реалізувати, мати достойну зарплатню. Бо тоді для чого вчитись, якщо немає де працювати? Можливо, причина революцій і майданів для вихідців із Західної України криється у місцевій владі? А може, це районні ляльководи обкрадають нас і водять по маленькому колу, прикриваючись великою любов’ю до України вже 23 роки, починаючи ще з М. Пшевлоцького? Бо, коли навколо злодії і корупціонери, то в хаті ми ні до чого не доробимося. Нам постійно замилюють очі високими патріотичними і політичними гаслами, відволікаючи від економічних і господарських проблем, а самі думають про свою вигоду і гроші.
Наприклад, для чого потрібне було гоніння на людей, які працюють у районній адміністрації? Якщо райдержадміністрація непрофесійно працювала, депутати могли висловити недовіру вже давно. Тож Марію Христинич і Павла Савчука, які багато зробили для Сокальщини, місцеві політики зробили ворогами народу. Триста голосів на площі – це далеко не все населення району. Олег Кожушко розповідав про одного високого міліцейського чина, котрий працював свого часу в Сокалі, його дружина з Сокаля, батьки тут проживають, а він, начебто був очевидцем ганебних вчинків міліціонерів і не припинив їх, то тепер закликав висловити своє негативне ставлення до родичів. Якесь гоніння на відьом. Після мітингу людей запросили в Народний дім, начебто для вирішення важливих питань. А тим важливим питанням для району виявилось відкликання депутата обласної ради Романа Шведа. Мабуть, вже є кандидат, який готовий купити це місце? А от питання створення антикорупційного комітету тих великих патріотів вже не цікавило, вони покинули зал. Хочеться звернутися до людей, не вірте тим облесливим промовам на мітингах. І ще одне надважливе питання – боротьба з корупцією. Хоча є відповідні органи, які мають цим займатися, але потрібна співпраця з хлопцями зі «Самооборони», яких на зборах обрали в антикорупційний комітет. Щоб виявити чиновника-хабарника – не потрібно великого розуму. Порівняти зарплату і його маєтки, не співпадає – звільняйте, зловили на гарячому – тюрма. У районній газеті запровадити рубрику «Стоп! Корупція» і у кожному номері повинна бути інформація про зловживання і хабарництво. Тут роботи непочатий край, починаючи з дитячого садка. Бо на шпальтах газети читаємо про концерти в освітніх округах, а ДПІ інформує про зарплати у конвертах, а не про те, як збирають податки згідно із законом.
Якщо районна влада буде хоч раз на квартал звітувати перед громадою про виконану роботу, а антикорупційний комітет контролювати, щоб не крали, то будуть зміни на краще.
Степан ПРИДКА,
с. Поториця.