Мисливські угіддя Львівщини, в переважній більшості, мають достатню природну кормову базу для нормального заселення та постійного перебування звірів майже протягом цілого року. Але з настанням холодів та снігового покриву частина звірів, особливо великих копитних та птахів, щоб вижити потребують допомоги людини – підгодівлі. І тоді на допомогу звірам приходять мисливці, мисливські господарства та мисливські колективи.
Мисливські колективи протягом вегетаційного періоду заготовляли та купували корми для осіннє-зимової підгодівлі мисливських видів фауни. Виготовляли нові та ремонтували старі годівниці, облаштовували підгодовувальні майданчики та створювали кормові поля.
З настанням стійкого снігового покриву користувачі мисливських угідь стали активно викладати корми – підгодовувати дичину. Сіно та гіллячкові віники, зерно, кукурудза та картопля, буряки та концентровані корми неабияк смакують дикі тварини та птахи. Обов’язково біля кожної годівниці та підгодовувального майданчика облаштовані солонці з сіллю лизунцем, яка залюбки споживається тваринами.
Звірі гуртуються навколо місць підгодівлі, і можуть стати легкою здобиччю браконьєрів. Через те користувачі мисливських угідь організовують, разом з працівниками лісової охорони та інспекторами правоохоронних та природоохоронних органів, спільні рейдові бригади для охорони державного мисливського фонду.
Отже мисливці не тільки полюють, а й охороняють та підгодовують дичину, і таким чином сприяють примноженню мисливських видів звірів та птахів.
Начальник відділу-головний
мисливствознавець Львівського ОУЛМГ Василь Бурмас