Я відчуваю відповідальність за себе, за своє життя, здоров’я і за здоров’я, життя пацієнта.
Я хочу говорити рішеннями, допомагати людям. Я висловлюю лише свою думку, – про це повідомила медик травматологічного відділення Ірина Уланюк у своєму відеозверненні.
Вже третій тиждень коли я починаю займатися цією справою (пошук засобів захисту для медиків). Я довго думала, чи закидувати дане відео. Але вирішила поділитися даним відео :
https://www.facebook.com/iruna.ulaniuk/videos/2613660535545231/
Найбільшою нашою проблемою є наше суспільство
Медики офіційно бояться визнати що у них немає захисту. Вони бояться більше звільнення ніж людських втрат. Вони говорять бажане за явне.
Якщо вони говорять що у них є всі засоби медзахисту, – висвітлюють ЗМІ, в радіо, телебаченні, а насправді – у них немає нічого.
У них є якась кількість, але не настільки багато. Прийшла вже державна допомога, чимось я сама змогла допомогти (через благодійників). Якщо порахувати, то нам на добу (медикам Сокальської ЦРЛ) потрібно використовувати мінімум 50 костюмів.
Те що я принесла (від громадських і благодійних організацій), я буду контролювати щоб попало у травматологічне відділення, тому що я є в бригаді, яка буде надавати медичну допомогу (хворим на коронавірус). І якщо я не буду мати захист, яку я можу надати допомогу цій людині. І я вас закликаю щоб ви висвітлювали реальну картину забезпечення медицини.
Я буду висвітлювати реальну картину, яка відбувається в нашій лікарні (Сокальська ЦРЛ).
Я не знаю, до яких перемін це призведе в моєму житті. Але мовчати я не буду.
Нашу медицину вже забули і про неї треба нагадувати і треба висвітлювати реальну картину забезпечення.