Здавалося, недавні події у Києві змінили всіх нас, бо відбулася Революція гідності та нашої свідомості. Не вірилось, що смерть воїнів Небесної сотні виявиться марною. Вселяло довіру й те, що одними з гасел Євромайдану є повне перезавантаження влади, люстрація правоохоронних органів та судової системи. Хотілося вірити, що так і буде. Однак не так сталося, як гадалося. У цьому переконався нещодавно. У січні я потрапив у дорожньотранспортну пригоду, яка сталася в 14 год. 40 хв. у Червонограді перед мостом через річку Західний Буг в напрямку с. Бендюга: маршрутний автобус «ПАЗ 32053», яким керував Р. З. Б., наїхав на мій легковий автомобіль. На щастя, ніхто не постраждав, однак моя автомашина отримала механічні пошкодження. Я викликав працівників ДАІ, які оглянули місце зіткнення. За скоєння ДТП вони склали адміністративний протокол АБК №320708 по ст. 124 КУпАП на гр. Р. З. Б.
Моя машина була застрахована. Тож сподівався, що хоч отримаю якісь гроші на її ремонт. Але не так сталося, як гадалося. У страховій компанії «Оранта» мені повідомили, що спершу потрібне рішення суду. Тож не мав вибору і мусив зачекати.
Невдовзі суд відбувся. Я був просто шокований, бо суддя, який мав би вникнути у справу і спробувати з’ясувати, як відбулася ДТП та хто винен у ній, натомість нічого не хотів слухати і навіть не взяв до уваги ні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КупАП, ні схеми ДТП, із якої також зрозуміло, що винуватцем ДТП є саме Р. З. Б. В постанові суду зазначено, що «згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26. 01. 2014 року, водій Р. З. Б. 26. 01. 2014 року о 14 год. 40 хв. в м. Червонограді по вул. Гоголя керував транспортним засобом марки «ПАЗ 32053» д. н. з. ВС 3420 АН, будучи неуважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, не вибравши безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем «Деу» д. н. з. ВС 6744 СЕ, який рухався в зустрічному напрямку».
Суд встановив, що водій автобуса марки «ПАЗ 32053» д. н. з. ВС 3420 АН Б. Р. З. не порушував «Правил дорожнього руху». Справу закрили, а винуватця ДТП визнали невинним. Хоча це суперечить чинному законодавству. Немарно кажуть, що Феміда є сліпою, а закон як дишло: куди хочеш, туди його й повернеш. Я був у відчаї, бо страхова компанія тепер не мала підстав виплатити мені гроші за пошкоджену машину.
З таким рішенням суду я був не згідний, тож подав апеляційну скаргу, бо вважаю, що суд безпідставно визнав відсутність в діях автоводія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КупАП, де сказано, що порушення учасниками дорожнього руху «Правил дорожнього руху», що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою відповідальність.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що моя апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного: не було своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, а також протокол не був правильно складений. Зокрема, не зазначені місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, інші відомості, які необхідні для вирішення справи. Зокрема, там сказано: «При складенні протоколу поза увагою інспектора ДАІ залишилося наступне: відповідно до схеми місця ДТП (а. с. 2) інспектор ДАІ в таблиці до цієї схеми зазначив про наявність на дорозі знаку пріоритету 2.5. Згідно з ПДР України знак 2.5 «Перевага зустрічного руху» означає заборону в’їзду на вузьку ділянку дороги, якщо це може утруднити зустрічний рух. Водій повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, що розташовані на вузькій ділянці. Тобто водій Б. Р. З. повинен був дати дорогу водієві Пирському Р. В.
Однак знак 2.5 згідно з Правилами дорожнього руху має форму кола і називається «Перевага зустрічного руху». В схемі ж місця ДТП знак 2.5 зображений у формі квадрата, як знак 2.6, і текстово названий інспектором ДАІ як «Перевага над зустрічним рухом», що давало б перевагу в русі водієві Б. Р. З. над водієм Пирським Р. В.
Крім того, інспектор ДАІ в протоколі не зазначив з яким автомобілем і під керуванням кого зіткнувся автомобіль водія Б. Р. З.
Зазначені суперечності між складеним протоколом про адміністративне правопорушення та схемою місця ДТП не дають змоги зробити правильний висновок про механізм ДТП та відповідно і про вину чи невинуватість в ній когось із водіїв, причетних до ДТП.
Відповідно до ст. 278 КупАП при підготовці до розгляду справи суддя повинен був перевірити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Суддею районного суду цього зроблено не було.
Таким чином при розгляді справи Апеляційним судом встановлено порушення норм процесуального права при складенні протоколу про адміністативне правопорушення щодо Б. Р. З., а тому суд, відповідно до ч. 7 ст. 249 КупАп, не обмежується доводами апеляційної скарги і ввавжає, що при таких, встановлених апеляційним судом, даних суд не в змозі постановити рішення по суті правопорушення, і приходить до висновку, що постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 21 лютого 2014 року, якою закрито провадження у справі про притягнення Б. Р. З. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП, необхідно скасувати, а матеріали справи повернути для належного оформлення».
На перший погляд здається, що правда возторжествувала. Але це не так, бо засідання в апеляційному суді відбулося ще 26 березня 2014 року, а справу й досі не розглянули. Відтоді минуло два місяці. І хтозна на чиєму боці цього разу буде представник Феміди. А мав би бути на боці закону, правди та справедливості. Нині я у цьому маю сумніви.
Після зустрічі з нашим правосуддям у мене на душі залишився гіркий присмак полину. Прикро, що в судовій гілці влади, яка має дбати про дотримання верховенства права, процвітають, як і процвітали, хабарництво, корупція та кумівство. Це наче спрут, якого ніяк не можна знищити. Бо люди в погонах та чорних мантіях відчувають себе безнаказаними, бо, на жаль, бачимо, що жоден з них не був покараний за розстріл людей на майдані. А що говорити про маленькі провінційні міста та містечка.
Однак у нас не буде порядку, доки в ДАІ працюють нечесні інспектори, які за наказом згори чи за гроші підміняють у протоколах дорожні знаки у ДТП чи схеми з місця подій. Бо не вірю, що інспектор, який не один рік працює в ДАІ, не знає дорожніх знаків. Прикро, що судді, які ще вчора служили режиму Януковича і виписували на активістів Майдану провадження, нині, мов нічого не сталося, виносять доленосні рішення в інших справах. Хіба це не театр абсурду?!
Скільки ще потрібно майданів та людських жертв, щоб в Україні запанували правда і справедливість?!
Роман ПИРСЬКИЙ, житель с. Волиця.