Надзвичайно насиченою і цікавою видалася одна з неділь для учнів і вчителів нашого навчального закладу. Сама погода, а день тоді був надзвичайно сонячним і поосінньому теплим, сприяла подорожі. Збулася давня мрія частини наших учнів – членів фан-клубу «Динамо» Київ! Ми поїхали в Луцьк на перегляд матчу з участю улюбленого футбольного клубу: «Волинь» Луцьк – «Динамо» Київ. Учасниками цієї цікавої поїздки стали також і ті учні, які приносять славу нашій школі – переможці і призери районних предметних олімпіад, творчих конкурсів, спортивнотуриських змагань. Таким чином ми хотіли віддячити за їх працю в ім’я рідного навчального закладу.
Але спочатку була екскурсія в Луцький замок Любарта, який заклали в XIV столітті. Екскурсовод провів надзвичайно цікаву екскурсію по території замку. Він розповів про будівництво всіх трьох веж, адже замок має форму неправильного трикутника, про історію будівель, які там знаходилися і знаходяться тепер. На території замку є надзвичайно цікаві музеї, в яких ми побували – Музей книги та, напевно, єдиний в Україні Музей дзвонів. Найстаріший дзвін був відлитий в 1647 році! А чого варті рукописні і друковані книги XVIXIX століть! Зокрема, «Требник», – Київ, друкарня Успенської Лаври, 1646 рік, «Вінець Христовий» – Київ, друкарня Успенської Лаври, 1688 р., «Служебник» – Київ, друкарня монастиря чину Святого Василія Великого, 1740 р., «Зачала» – півустав, рукописний фрагмент друкованого Євангелія, XVIII ст., Біблія – 1802 р. і багатобагато інших безцінних книг. Бачили ми і друкарський дерев’яний верстат XV ст. Та й взагалі, кожен експонат, здається, дихає історією середніх віків. Почули ми і постріл старовинної гармати, і чарівну мелодію, яку виконала на дзвонах одна із працівниць музею. Після цього відвідали римокатолицький кафедральний костел апостолів Петра і Павла (1616 рік), який знаходиться поруч із замком. Ми були вражені його величчю, оздобленням і красою. Тоді ми поїхали в музей Волинської ікони. Не передати хвилювання і піднесення, яке охопило всіх нас.
Адже половина експозиції – це ікони, написані різними художниками на дошці, друга половина – на полотні! А яка техніка виконання!
Здається, вони були написані зовсім недавно, а їм вже по декілька століть! Чого варті ікони «Годинник Страстей Христових», полотно, олія, XVIII ст., «Дерево життя» – друга половина XVIII ст, «Неопалима купина» – дерево, олія, XIX ст., «Різдво Ісуса Христа» – дерево, літографія, XIX ст. та багато інших. Таке забути неможливо. Після цього був ще музей під відкритим небом «Історії Українського війська і військової техніки».
Справжні бойові гармати, винищувачі, вертоліти, понтонні мости, танки, інша бронетехніка викликали захоплення як в наших учнів, так і в нас, дорослих.
А потім був футбол. На все життя запам’ятається дітям цей матч. Адже вперше вони побували на справжньому стадіоні, вперше наживо побачили улюблених футболістів, побачили як вболівають фанати обох клубів, а також три забитих голи. Майже дві години побували у суто футбольному середовищі, де тільки мова про улюблену гру. Таке не передати словами! Це треба пережити.
Ще довго діти обговорювали побачені історичні місця, історичні цінності, не переставали кипіти пристрасті в дитячих душах від побаченого футбольного дійства. Дещо втомлені, але з безліччю незабутніх вражень, повернулися ми додому. По приїзді вирішили, що наступною буде поїздка у м. Львів. «Адже так цікаво подорожувати!», – висловилася одна учениця. І дійсно. В школах ми дещо призабули про такий важливий елемент навчальновиховного процесу.
Хочеться подякувати батьківському комітету нашого навчального закладу (представник Михайло Кулинич), і особливо приватному підприємцю Роману Шведу, який оплатив автобус для цієї поїздки. Віримо, що такі екскурсії стануть традиційними.
Степан БОЙКО, директор Лучицького НВК «ЗШ ІІІІ ст. – дитячий садок».