Листи до редакції

Хочеш жити до ста – не тисни на сто!

Збільшення штрафів, запроваджене Верховною Радою, майже втричі вдарило по гаманцях і совісті нетверезих водіїв. У такий спосіб народні обранці вирішили подолати згубну звичку українців сідати за кермо напідпитку. Але чи вплине це суттєво на дорожньо-транспортну ситуацію? Півбіди, коли ДТП обходиться лише зім'ятим бампером і розбитою фарою. Драматизм трагічних наслідків таких пригод фіксується пресумною статистикою: щодня на дорогах України гине 11 людей…

За останній час в Україні відбулось чимало резонансних аварій, в яких звинуватили п'яних водіїв. Чи знайде їх покарання, коли вони – не останні люди в країні і чиїсь "синочки"? І якби суворість законів не компенсувалась обов'язковістю їх виконання, то логічно було б із таких злісних нетверезих правопорушників та автомобільних лихачів формувати штрафні батальйони та відправляти їх на Схід України. Складається враження, що у нас АТО на кожній дорозі, вулиці та подвір'ї.

Так, за даними дорожньо-патрульних служб, минулого року внаслідок ДТП загинуло майже чотири тисячі осіб! У наведених причинах цієї "гіркої" статистики перші місця посідають порушення правил маневрування (44%) та перевищення швидкості (38%). Далі йдуть нетверезі водії (16%). Доля ДТП через провини нетверезих пішоходів та неуважність сонних водіїв складає близько двох відсотків. Як бачимо, не на водіння у нетверезому стані припадає левова частка аварій. Питання в іншому – у культурі водіїв. Хто ніколи не їздив нетверезим на машині, той ніколи не піде на злочин у змові із своєю совістю п'яним сісти за кермо.

А от іще кілька неприємних фактів. У 2015 році внаслідок ДТП було травмовано понад 4000 дітей, з них 215 – смертельно. І хоча показники смертельного травматизму серед дітей зменшились на 13,3% в порівнянні із позаторішніми даними, для батьків, учителів і медиків – це не така вже й добра динаміка. Чи змінять штрафи цю тривожну статистику у сфері безпеки дорожнього руху? Чи, можливо, все-таки мають бути вжиті якісь системні та комплексні заходи на державному, регіональному і місцевому рівнях. До речі, торік у Фінляндії не загинула жодна дитина! Жодна! Це, напевно, і є взірець тої загальної культури та законності, до якої потрібно прагнути.

І от подумалось… Погані наші дороги – не такі вже "погані", бо по ямах зі швидкістю світла не пролетиш. Машину шкода, еге ж? От зробили нещодавно дороги в Сокалі. І тепер по вулиці Тартаківській доморощені "шумахери", вижимаючи понад "сотку", ганяють так, що аж куриться за ними. І байдуже, що на цьому відтинку аж три пішохідні переходи. Свою правоту в реанімації доводити ніхто вже не в стані. Переходити "зебру" інколи стає просто небезпечно, покладаючись лише на сумління водія, що він знає правила дорожнього руху і просто є людиною, яка поважає права пішоходів.

І взагалі, хтось фіксує такі речі, чи тверезий водій, і чому летить, як на пожежу? Чи просто заради розваги, щоб навіяти жах на пішоходів серед білого дня! Можливо, штрафами і можна зменшити кількість нетверезих водіїв за кермом, але як підняти планку совісті та культури водіння на дорогах України, от в чому питання! Щоб коли ступиш на пішохідну зебру, можна було сміливо вірити у верховенство права пішохода і знати напевне, що водій пригальмує, і що на тверезу голову взявся за баранку.

Мораль у нас така: "Не спійманий – не злодій!" Карай, чи не карай – літали й літатимуть…
Станіслав МАРКІВ.

м. Сокаль.

Голос Сокальщини на GoogleNews