Листи до редакції

Завишень – село нашого роду

З 18 по 21 липня ц. р. в селі Завишень відбулися хвилюючі зустрічі з українцями, які приїхали з Польщі на батьківську землю. Цьогоріч цей захід мав присмак гіркоти і суму, адже в Україні йде війна, проливається кров, гинуть люди…

Урочистості відбулися з ініціативи Богдана Лози (Польща) при погодженні з активістами завишенської громади. З пишним короваєм на вишитому рушнику вітали дорогих гостей біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці люди різних поколінь.

У спільних молитвах, спогадах, приємному спілкуванні єдналися завишенські родини з Польщі, Канади, Німеччини. До рідного села приїхала 84річна Ганна Біланич (Гудим) разом з дочками Марією (Торонто) та Галиною (Мюнхен). Цій сивочолій жінці було 17 років, коли родину вивезли до Польщі. Вона любить приїжджати до рідного Завишня, пам'ятає кожен куточок і передає цю любов своїм дітям і онукам, які шанують українську мову, пісню, звичаї та традиції у своїх родинах за кордоном.

Богдан Лоза, ініціатор зустрічі, кожного року старається приїхати до Завишня на землю своїх батьків. Відвідує родину, цвинтар, має багато знайомих і друзів. З ним їдуть до села його діти  сини Павло і Микола, дочка Анна. Цього року приїхали наймолодші представники завишенської громади в Польщі  четверте покоління українців  семирічна Ганя Джуган і восьмирічна Софія Шахмат. Це правнучки Петра Гнатюка та Івана Лози, яких виселили до Польщі у 1947ому під час операції "Вісла".

Павло Лоза сьогодні працює редактором української газети "Наше слово". Він провів цікаве наукове дослідження щодо особливостей діалекту завишенців, які проживають в Україні, і тих, які виселені до Польщі.

У складі делегації  люди різних поколінь, різної долі і вдачі, але якась невидима ниточка єднає їх всіх з Україною, землею їхнього роду.

Спільно відвідали обласний центр, де цікаву екскурсію провела львів'янка Юлія Федик, яка з гордістю повідомила, що вона теж має родину в Завишні. Найдорожчими подарунками для гостей стали українські вишиванки, які вони придбали собі та своїм рідним на пам'ять.

Гості також відвідали Сокаль. Були приємно вражені гостинністю та красою районного центру.

Колектив Народного дому підготував спільний концерт, у якому взяли участь кращі таланти нашого краю: Оксана Кондратюк, Юлія Мусій, Віталій Гейко, Василь Колодій, Тетяна Нечай, Галина Синиця, Неля Жеребецька. Задушевні патріотичні пісні виконували ансамбль "Гармонія" (кер. Олег Федюк), тріо у складі: Оксани Країнської, Зоряни Ковальчук та Мирослави Верхолюк, соло  Ольга Пісня.

Гарячими оплесками вітав зал виступ наймолодших учасниць свята  Гані Джуган та Софії Шахмат, які заспівали українські пісні. Озвучення заходу забезпечив Богдан Марчук. Гості милувалися чудовими вишивками місцевої майстрині Марії Бобешко, яка презентувала виставку своїх робіт. Бібліотекар місцевої бібліотеки Ганна Коваль підготувала виставку краєзнавчої літератури. Особливий інтерес присутніх викликала книга Богдана Нечая "Завишень" та альбом зі світлинами з історії села.

Гості також молилися за померлих, відвідали могили на цвинтарі, запалили свічки. Непомітно минули чотири дні зустрічі та наступив вечір прощання з такими рідними і близькими завишенцями, які повезли додому теплі спогади, частинку душі з батьківської землі та велике бажання ще і ще раз зустрітися. На прощання діти Назар Мисик, Софія Кінах, Роман Баврук, Віка Строк, Тарас Рудик побажали всім миру, щастя і на добру згадку вручили гостям обереги з рідної землі.

Автор статті щиро подякувала людям, без яких проведення заходів було б неможливим: п. Богданові Лозі, о. Василеві Білецькому  настоятелю церкви Різдва Пресвятої Богородиці, Іванові Кошлаю  Жвирківському селищному голові, місцевим депутатам  Наталії Тимошенко, Андрієві Мисику, Миколі Дем'яновичу, Андрію Петровичу та його дружині Наталії, меценату, директору кафебару "Два серця" Володимиру Куртянику та його дружині Людмилі, працівникам Народного дому  Ользі Пісні, Наталії Гнатюк, Ганні Коваль, Олегу Федюку, родинам, які тепло прийняли гостей та всім небайдужим завишенцям, які прилучилися до доброї справи.

На завершення Богдан Лоза, від імені всіх присутніх, подякував за гостинну і щиру зустріч, запросив відвідати їхні родини за кордоном і запевнив, що всі українці, де б вони не проживали, турбуються за долю України, мир і цілісність нашої держави і у молитвах просять Всевишнього про мир і спокій в батьківському краї. Він передав від завишенців зза кордону офіру на церкву, на українську армію та для інших нагальних потреб громади.

Знову і знову переконуємося, що такі зустрічі єднають родини, громади, народ. Ми родом з одної завишенської родини і куди б не закинула нас доля, поклик рідної землі супроводжуватиме багато поколінь, які свято бережуть в своєму серці рідну мову, любов до отчого краю.

Світлана МУСІЙ,
директор Сокальської Малої академії наук, депутат районної ради, організатор зустрічі.

Голос Сокальщини на GoogleNews