Новини культури

Чи буде колекція Павла Бугая в Сокальському історико-краєзнавчому музеї?

Нарешті з’явились ознаки того, що Сокальський історико-краєзнавчий музей відновить свою роботу: по-перше, місцева влада переконливо заявила про свою підтримку цього проекту, п-одруге, сокальська громада почала формувати ініціативну групу для його втілення в життя.

З нетерпінням чекають цієї події численні шанувальники давньої та новітньої історії нашого краю, який знаходився на перетині давніх торгових шляхів, в прикордонні між могутніми імперіями, що залишило свій слід в археологічних пам’ятках, архітектурі та писемних джерелах. Чого варті лише назви населених пунктів на Сокальщині: Княже, Войславичі, Белз, Скоморохи, Городище, Хоробрів…

Так сталося, що вже більше двадцяти років в Сокалі немає історикокраєзнавчого музею. Свого часу музей пограбували німці, відступаючи, за радянської влади цінні експонати передали •львівським музеям, а при демократичній владі  їх розтягли до останнього цвяха. Коли це неподобство почало творитися, то першим тривогу підняв •покійний вже Ярослав Кортко, його стаття "Чи буде в кого спитати, яка доля експонатів колишнього Сокальського краєзнавчого музею?" була надрукована в "Голосі знад Бугу"  29.09. 1990 р. Оскільки тодішня влада посилено "дерибанила" залишене без нагляду держави майно і їй було не до музею, від якого крім клопоту нічого було чекати, то редактор газети "Сокальщина" Богдан Нечай у 1996 році провів широкомасштабне розслідування, щоб ще раз привернути увагу влади і громадськості до цього питання. Саме завдяки його старанням ми сьогодні маємо можливість продовжити пошуки зниклих експонатів.

Тепер для цього, здається, настав слушний час. Адже новий склад районної та міської влади налаштований рішуче на відновлення в Сокалі історикокраєзнавчого музею, а ініціативна група на чолі з Марією Гринюк звернулася до сокальців з проханням передати в музей речі, які мають історичну цінність. Для зберігання цих речей вже призначене приміщення в будинку "Просвіти". В кулуарах запевняють, що це приміщення тимчасове. Але в народі є поговірка, що немає нічого тривалішого за тимчасове. Тож хотілось би, щоб питання постійного приміщення для музею вирішили скоріше.

Крім цього, власники майбутніх експонатів музею, які знають їм ціну, хочуть мати гарантію їх дбайливого збереження. Так, археологічний відділ майбутнього музею найбільш суттєво може поповнити відомий краєзнавець Павло Бугай з села Комарів. Його археологічною колекцією зацікавились навіть науковці Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. На їх пропозицію передати її у львівські музеї, П. Бугай відповів, що серед багатих львівських колекцій вони просто загубляться, і він волів би передати свою збірку старожитностей у Сокальський краєзнавчий музей. Але питання знову ж таки впирається в надійність збереження його, та й не тільки його, артефактів.

Всі, з ким довелось розмовляти на цю тему, погоджуються, що крім штатних працівників майбутнього музею, необхідно створити наглядову раду на громадських засадах, яка б контролювала збір, збереження та передачу експонатів, щоб не повторилася сумна історія 1990 року. І, звичайно, найпершим кандидатом у члени цієї ради має стати Павло Бугай.

Тадей МАРКЕВИЧ,
житель м. Сокаль.       

Голос Сокальщини на GoogleNews