Головна / Новини культури / Промінчик теплий та яскравий серед сірої буденності

Промінчик теплий та яскравий серед сірої буденності

Ми вже у передчутті весни. Але зима ще не хоче покидати нас ні у природі, ні у душі, тому й тягнуться серця до чогось теплого, яскравого і щирого. Після сірих днів зими хочеться пелюсткового різнобарв`я, хочеться сонця, веселкових кольорів  щоб розтанув лід байдужості, черствості, безнадії… І нещодавно таким теплим і яскравим, щирим і добрим промінчиком таланту зігріла нас молода художниця Ліда Матвієнко. Це її перша персональна виставка. Перед краянами юнка наче привідкрила таємничу завісу своєї чистої душі. Перша художня виставка  у рідній Сокальській третій школі, де у вчителів залишилася лише добра пам`ять про Ліду. Той перший крок молодій художниці допомогли зробити найрідніші люди. Насамперед, дідусь і бабуся  Юлій та Валентина Лукомські і, звичайно, мама, яка благословила доню з небес.

Але поштовх до організації виставки  то вже справа рук і серця Наталії Криштальської, натури творчої, яка завжди вміє підтримати і розвивати юні таланти, а найголовніше  допомагати. Тож коли вперше побачила Лідині роботи, емоції виплеснули: "То  бомба!” Хм… Певно, оте "бомба" призначалося самій доброті, що так щиро випромінювала талановита, нелукава душа творчої особистості.

Виставка чорнобілої та кольорової графіки Ліди Матвієнко умовно поділена на такі серії: "Українізація", "Замріяна", "Водяна" і "Куцики" (коти). А через те, що дівчина за спеціальністю дизайнермодельєр, то запропонувала ескізи свого одягу. Це її дипломна робота. Куртки, пальта, жакети, шапочки пошиті зі штучного хутра. В елементах моделей можна вловити риси тваринок, і на кожній, стильно і гармонійно, і водночас сильно й емоційно, наче кричать, криваві цятки  це дірочки від куль, не вбивайте тварин. То хіба ж це не доброта?! А та галерея куциків: яскраві, барвисті. Здається, Ліда зуміла поєднати непоєднувані кольори  а яка гармонія. Подивишся на тих кицюнь, на думку спадає дитяче: "Ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота"… А комусь очі доброї киці нагадають очі мами. Навіть дідуся і бабусю Ліда перевтілила у своїх улюблених поважних котиків. Цікаві, вишукані її вітальні листівки. А от у розділах "Українізація", "Замріяна", "Водяна" через дівочі образи молода художниця передала образ України. Чарівні і дивні, земні і небесні істоти русалок, мавок, чарівниць притягують і наче запрошують у свій неповторний світ.
Однак неможливо не помітити, що їх очі чомусь печальні. Мабуть, таким у цей час був стан душі у художниці. То сум і печаль, то радість і щастя  властиве молодості. Але від усіх творчих робіт Ліди Матвієнко віє теплом, добротою і щирістю. Це коротко про ті почуття, які огорнули душу від побаченого. А тепер про юну художницю і саме мистецьке дійство…

2 березня цього року Ліді Матвієнко виповниться лише 25. Вона успішно навчалася у Сокальській спеціалізованій школі №3 та Сокальській школі мистецтв імені Віктора Матюка на фортепіанному та образотворчому відділах. Музику любила, бо це передалося від мами, але малярство перемогло. Потім був Львівський художній ліцей, який закінчила з відзнакою, а згодом Львівська академія мистецтв  тут стала магістром і теж отримала диплом з відзнакою. Спочатку працювала в авторській школі мистецтв Оксани Бондарук, а тепер викладає у рідному ліцеї, на відділі флористики. Вже брала участь у кількох групових виставках, у виставці від Оксани Бондарук "Львівська галерея коралів". Влаштувала кілька показів власних моделей одягу…

Цього вечора Ліда Матвієнко почула чимало теплих щирих слів від людей, яким припало до серця і розтривожило душу її мистецтво, талант. Сердечно вітали свою ученицю педагоги: перша вчителька Ірина Вовк, класний керівник Надія Бурлаковська, викладач школи мистецтв імені Віктора Матюка Ярослав Футиш, а також гості  директор Сокальського БДЮТ Марія Поліщук, поетеса, член Національної спілки письменників України Любов Бенедишин, лікар Олег Фенчин.

Про свою внучку і її виставку розповів і дідусь Юлій Лукомський: "Дивлячись на ваші обличчя, думаю, що ми досягли того, на що сподівалися. Я вдячний, що ви прийшли і підтримали мою Ліду, адже вона потребує підтримки, їй потрібна впевненість у собі…" А Ліда Матвієнко подякувала дідусеві і бабусі, рідній Сокальській спеціалізованій школі №3, та школі мистецтв імені Віктора Матюка, вчителям, усім присутнім, а також організатору виставки Наталії Криштальській. Юна художниця "намалювала крихту свого серця на папері чистому життя"…

Оксана ПРОЦЬ,

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

four × two =

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!