У Львові 26 жовтня відбулися похорон та загальноміська церемонія прощання з народним артистом України, актором і режисером Федором Стригуном. Провести митця в останню дорогу прийшли сотні людей: рідні, друзі, колеги по сцені, шанувальники, львів’яни та представники влади, серед них міський голова Львова Андрій Садовий.
Чин похорону звершили у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після богослужіння траурна процесія вирушила на площу Ринок, де відбулася загальноміська церемонія прощання. Пам’ять Федора Стригуна вшанували виконанням мелодії «Ой верше, мій верше», яку він особливо любив.
Далі процесія попрямувала на Личаківське кладовище. Народного артиста України поховали у родинному гробівці на полі №51 Личаківського некрополя.
Федір Стригун помер 23 жовтня 2026 року після тривалої важкої хвороби на 87-му році життя. Понад пів століття він був пов’язаний із Львівським національним академічним українським драматичним театром імені Марії Заньковецької, де працював актором, а згодом художнім керівником і головним режисером.
Федір Стригун народився 1 листопада 1939 року в селі Томашівка Уманського району Черкаської області. У 1961 році закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Після навчання працював у Запорізькому драматичному театрі, а з 1965 року приєднався до трупи театру імені Марії Заньковецької у Львові.
За десятиліття творчої діяльності Стригун став одним із корифеїв української сцени. Він зіграв понад 100 ролей у театрі та поставив десятки вистав як режисер. Серед його знакових робіт — постановки «Хазяїн», «Гайдамаки», «Наталка Полтавка», «Маруся Чурай», «Гамлет», трилогія «Мазепа», «Павло Полуботок», «Невольник», «Гуцулка Ксеня», «Украдене щастя», «Митрополит Андрей», «Ісус — син Бога живого», «Український буржуазний націоналіст».
Глядачі добре пам’ятають його й за кіноролями у фільмах «Пропала грамота», «Запорожець за Дунаєм», «Дударики», «Камінна душа». Окрім сценічної роботи, митець займався педагогічною діяльністю: у 1990–1998 роках підготував два акторські випуски у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка, а також викладав на акторському відділенні філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
У 1978 році Федір Стригун став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за виставу «Тил», а вже наступного року йому присвоїли звання народного артиста України. У 2001 році його обрали академіком Національної академії мистецтв України. Митець був відзначений орденами князя Ярослава Мудрого IV і V ступенів, а також орденами «За заслуги» I, II та III ступенів.
Творчий доробок Федора Стригуна, його ролі та режисерські роботи стали важливою частиною історії українського театру та культури.