Відвідування виставок, музеїв, театрів – стало звичним для студентів Червоноградського навчально-консультативного пункту Львівського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом. Серед вихованців вишу – здебільшого мешканці Червонограда та Сокальщини. Такі екскурсії не тільки розширюють світогляд студентської молоді, додають їй культурного виховання, а й поглиблюють знання при вивченні дисциплін – українознавство, культурологія, релігієзнавство, історія України… Тому студенти користаються будьякою нагодою, аби долучитися до прекрасного.
Нещодавно вони побували у Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палац Потоцьких) на виставці ікон червоноградського художника Ярослава Гладкого. Це вже його 14 персональна виставка, а в Червонограді – третя. Митець також виставляв роботи в Києві, Львові, його ім’я занесено до «Сучасної енциклопедії України». Ярослав Гладкий є автором понад сорока робіт. Над окремими з них він працював сім років.
– Таких художників в Україні – одиниці, – сказала завідувач музеємфілією Галина Гриник. – У мистецьких колах Ярослава Гладкого називають «аристократом чорного штриха», а самі роботи – «на рівні магнетизму». На Сокальщині ще різьбить ікони Анатолій Покотюк, але в нього – інша техніка виконання.
Цього разу Ярослав Гладкий експонує дві копії (дереворит в позитиві) під назвою «Українські святині: ікони Матері Божої Кристинопільської та Вишгородської». Проте біля цих двох робіт можна годинами стояти, милуватися і… молитися!
Гравіруванням ікон він не обмежується. Митець створює гравюри на біблійні сюжети, портрети кла•сиків української і світової літератур, сучасників.
Годі не сказати кілька автобіографічних слів про художника. Ярослав Гладкий народився у с. Стронятин неподалік Львова у 1945 р. Закінчив Червоноградську СШ № 1 та «Львівську політехніку», де здобув фах інженерагеодезиста. Професійним художником себе не вважає, бо не має відповідної освіти. Але, скажіть, де межа між професіоналізмом та аматорством? Безглуздо стверджувати, що лише в наявності диплома.
Хист до мистецтва в нього проявився ще у дитинстві – грав на баяні, співав, малював. Після закінчення політехніки працював в астрономічній обсерваторії Львівського університету ім. Івана Франка, де малював карти зоряного неба, а потім малював… маркшейдерські карти у шахтах Якутії та Червонограда. Погодьтесь, складання карт також потребує неабиякого мистецького хисту та наукової точності. Ще у студентські роки професори радили йому займатися мистецтвом.
Перше «мале» різьблення Ярослав Гладкий виконав у 1977 році. Вже тридцять років бере участь у виставках. У чому ж новаторство та оригінальність цього митця? Неповторна філігранна техніка його робіт унікальна тим, що виконується за допомогою різьблення подвійних та потрійних перетинів, які, за твердженням фахівців, виконати взагалі неможливо. Неможливо?.. Але ж виконує, та ще й як! Виконує інструментами, виготовленими власноруч.
Біля робіт Ярослава Гладкого завжди черпаєш позитивну енергетику. У книзі відгуків студенти залишили запис-подяку митцю.
Тарас ЛЕХМАН, викладач кафедри гуманітарних дисциплін Львівського інституту МАУП.
На знімках: репродукції дереворитів Ярослава Гладкого.