Політичні партії

Ганна Костюк : “Допомагаю людям, а не просто спілкуюся з виборцями”

Зустріч кореспондента із депутатом Львівської обласної ради, кандидатом в народні депутати по Сокальському одномандатному виборчому округу №124 відбулася у громадській приймальні. Перед приймальнею очікували декілька осіб. В кабінеті – молода усміхнена жінка. Попросила присісти і зачекати, поки не обговорить питання з людьми, які прийшли на прийом. Неодноразово дзвонив телефон і Ганна Іванівна спілкувалась щодо ремонту дороги, встановлення дитячого майданчика, заміни вікон у школі тощо. Здивував такий широкий спектр проблем, які вона обговорювала, і народились перші запитання.

– Пані Ганно, приємно здивована, що приймальня депутата працює не тільки в час виборів, а постійно. Бачу, до Вас звертаються з різними проблемами, Ви їх вивчаєте і намагаєтесь вирішити. Як це вам вдається?

– Ставши депутатом Львівської обласної ради у 2010 році, я прийняла принципове рішення, що приймальня повинна працювати постійно. Це місце, куди люди можуть звернутись до депутатів районної, міської ради, тут працює юрист Оксана Поліщук. Ми часто є свідками того, що приймальня депутата для пересічного громадянина є останньою інстанцією у пошуку справедливості. За роки функціонування в приймальню по допомогу звернулось більше 3000 людей. Я тут живу, працюю, і тому знаю проблеми округу зблизька, завжди стараюсь знаходити шляхи їх вирішення.

Робота депутата полягає не лише у відвідуванні сесій обласної ради, – найбільше часу та зусиль потребує робота з громадянами, які чи не щодня звертаються зі своїми проблемами в громадську приймальню. Питань є багато, у кожного свої: проблеми з землею, зокрема, земельними паями, пільгами, субсидіями на комунальні послуги, отриманням пільгових путівок, медикаментів, перерахунку пенсій. Також багато людей звертаються по матеріальну допомогу на лікування, здебільшого ці допомоги надаються людям з онкологічними захворюваннями, яким потрібні кошти на проведення операцій, лікування дітей. Соціальні питання – одні з найболючіших, бо торкаються незахищених верств населення, а за ними – життя багатодітної родини, інваліда чи доля дитинисироти. Саме їм я, як депутат обласної ради, надаю пріоритетне значення у своїй роботі. Працюючи з людьми, бачу, що з незрозумілих причин задекларовані державою соціальні гарантії досить часто не знаходять засобів реалізації в регіонах.

– Ганно Іванівно, скажіть, чому Вас, жінку, зацікавила політика, адже в Україні історично це є прерогативою чоловіків.

– Я розумію, що звичніше було б побачити на моєму місці імпозантного мужчину з барсеткою в руці (сміється). Його поважна хода, насуплене обличчя мали б випромінювати важливість персони, а погляд – говорити: «Ось я, депутат». Цей стереотип я зламала.

Це не я прийшла в політику, а політика прийшла до мене. З 2005 року я займаюсь громадською діяльністю.

У 2010 році, на місцевих виборах, я стала депутатом Львівської обласної ради від політичної партії «Фронт Змін». Працювала в комісії з питань інвестиційної та регуляторної політики, паливноенергетичного комплексу, енергоефективності і розвитку підприємництва. А сьогодні є заступником голови комісії з питань бюджету, соціальноекономічного розвитку та комунальної власності Львівської облради.

– Що конкретно вдалось зробити за час депутатства в Львівській обласній раді?

– Кожного року про результати своєї роботи я подаю звіт у місцеві засоби інформації. Зупинюся на декількох проблемних питаннях, які вдалося вирішити.

Наш край здавна славився традиціями виховання дітей саме у багатодітних сім'ях. Протягом лютогоберезня 2012 року до мене звернулися 135 жінок, яким була потрібна допомога щодо присвоєння почесного звання «Матигероїня». Бюрократична тяганина на роки відтягувала присвоєння цього звання, деякі матерігероїні не дочекались звання за життя. При чому люди страждали матеріально, адже не у всіх родичі набули законного права на отримання спадщини на звання «Матигероїня». Після мого втручання, процес зрушив з місця, і зараз процедура присвоєння звання «Матигероїня» відбувається у відповідності до чинного Законодавства.

Також з моєї ініціативи Програму навчання плаванню дітей з багатодітних родин, крім Львова, було поширенo на м. Червоноград та Сокальський район. Тепер діти мають змогу безкоштовно оздоровлюватися коштом обласного бюджету.

Мною було ініційовано депутатський запит щодо неналежної роботи медикосоціальних експертних комісій, який було скеровано до Міністерства охорони здоров’я. В результаті, до чинного законодавства, що стосується присвоєння груп інвалідності, внесено низку змін, якими встановлено єдиний загальнодержавний принцип при призначенні термінової чи безтермінової групи. А конкретніше – тепер людині, яка має безповоротні фізіологічні зміни в організмі (відсутність того чи іншого органу) не потрібно буде проходити повторну переатестацію у МСЕК для підтвердження інвалідності.

З останніх вирішених проблем – це питання фінансового забезпечення військових 24ї механізованої бригади, щодо виплат грошового забезпечення учасникам АТО. Уявіть собі, більше 300 осіб протягом двох місяців отримували втричі менше забезпечення, ніж встановлено законом. Після мого втручання та за допомогою народного депутата Ігоря Васюника проблему було вирішено і військовим здійснено перерахунок за два місяці: червень і липень.

Спільними зусиллями партнерських фракцій «Фронту змін» та «Свободи» у 2013ому вдалося залучити близько 5ти мільйонів гривень на вирішення проблем району та більше 3ох млн. – у 2014 році. Крім того, з коштів депутатського фонду постійно виплачується матеріальна допомога громадянам, які опинилися в скрутній ситуації.

На жаль, повноваження обласного депутата є обмеженими, а проблем, які потрібно вирішити на державному рівні, багато. Саме тому, вболіваючи за край, де я народилась, де живе моя родина, вирішила балотуватись у депутати Верховної Ради в мажоритарному окрузі.

– Наскільки я розумію, це висока планка, яку Ви собі поставили. Чому хочете потрапити у Верховну Раду?

– Я маю на меті не потрапити у Верховну Раду, а стати народним депутатом. А це, погодьтесь, різні речі і різна мета. Однією з вимог Майдану було повне перезавантаження влади, в першу чергу Верховної Ради. Для цього і призначені позачергові вибори. Щоб на депутатських кріслах не сиділи фінансові мішки, політичні парашутисти, які одразу після виборів забувають про виборців. У нас до цього часу існує стереотип, що депутат Верховної Ради – це поважний заможний дядько, який на великі свята одягає вишиванку, приїжджає до виборців, раз чи два на рік, розказати «як там у Києві…», побувати на святі міста та наобіцяти цілу купу благ для людей.

На мою думку, депутат має відповідати наступним критеріям: проживати в округу звідки балотується, жити проблемами округу, мати досвід політичної діяльності, бути професіоналом.

Я такий досвід маю, зі мною команда фахових людей. Ставши народним обранцем,  працюватиму на благо громади.

Мене обирають земляки, і я буду робити все можливе, щоб із часом мені було не соромно глянути їм у вічі. Адже керівні посади, депутатство – не вічні, рано чи пізно настане завтрашній день, коли ти будеш пересічним громадянином. Про це усім народним обранцям треба завжди пам’ятати.

Я не роздаю кошти у вигляді «барської» допомоги, не ходжу у військовій формі – бо так модно, не користуюсь чужими заслугами.

Я відкрита та доступна, мене можна знайти чи на роботі, чи вдома. А щодо «засівання обіцянками», я постійно звітую перед людьми про свою роботу. Спираючись на свій досвід в обласній раді, громадській діяльності, – я знаю, що і як робитиму у Верховній Раді.

– Які проблеми Bи націлені вирішувати в разі обрання Вас депутатом Верховної Ради?

– Якщо виборці округу № 124 висловлять мені довіру і оберуть депутатом Верховної Ради України, спрямую всі зусилля, перш за все, на вирішення нагальних проблем округу, а саме:

– Подам на розгляд Верховної Ради проект Закону «Про спільний (колективний) ремонт та будівництво доріг», поданий мною на експертизу до Кабінету Міністрів. У разі прийняття цього Закону, на ремонт доріг можна буде спрямовувати приватні кошти чи кошти підприємств, із майбутнім погашенням державою цих зобов’язань. Це значно пришвидшить роботи з покращення транспортної інфраструктури, що важливо, особливо для нашого регіону.

– Запропоную зміни до Закону України «Гірничий Закон України», які заборонять проводити закриття шахт без повного працевлаштування працівників на діючих вугледобувних підприємствах, забезпечать збільшення фінансування для розроблення нових вугільних лав, покращать контроль ОМС за екологічним впливом вугледобувних підприємств на довкілля. Що є вкрай важливим для розвитку вугледобувної галузі ЛьвівськоВолинського вугільного басейну та цілого нашого регіону.

– Ініціюватиму Закон України «Про зону пріоритетного розвитку», що дозволить зменшити безробіття в регіоні через впровадження нових програм та проектів на базі нашого краю.

– Буду працювати над приведенням української освіти у відповідність до європейських норм, продовженням Болонського процесу. Це дасть змогу нашим дітям, студентам користуватись європейською освітою.

– Працюватиму над вирішенням екологічних питань регіону, зокрема щодо підтоплення житлових масивів, сільськогосподарських угідь. На часі покращення стану водноканалізаційного господарства.

На загальнодержавному рівні домагатимусь встановлення гендерної рівності та підвищення ролі жінок у державному управлінні та місцевому самоврядуванні. Я виступаю за підтримку активної діяльності жінок у суспільстві та політиці, заохочення участі жінок у керівних органах влади, прийняття добровільних партійних квот для жіноккандидатів.

– Хто підтримує Вас у політичній та громадській діяльності?

– Насамперед, це моя сім’я, родина. Разом із чоловіком радимось та вирішуємо всі питання, проблеми, які постають на сьогодні. Немає значення – побутові вони, чи стосуються політики.

Додає наснаги і син Вадим, який навчається у Сокальській гімназії ім. Олега Романіва.
Хочу зазначити також абсолютно правильне прислів’я: «Один у полі не воїн». Бо не має значення, якого рівня депутат, – сам він нічого не зробить. Я горда з того, що в Сокальському районі, місті Червоноград, на рівні обласної ради, а також у Києві сформована потужна фахова команда однодумців.

Перед нами час, коли необхідно зробити усвідомлений вибір для себе та своїх дітей, для своєї країни. Зробімо його виважено і правильно, щоб не було докорів сумління в майбутньому, а також сорому, відповідаючи на запитання дітей: «А де ви були, коли треба було відстояти рідну мову, свою державу та зробити правильний вибір?!»

Наш кандидат –
Наше Майбутнє!

Розмову записала Ольга КАЛИНА.

Голос Сокальщини на GoogleNews