З виступу голови районної ради Ігоря ДАЦЮКА під час представлення голови РДА 29 серпня
У першу чергу хочу подякувати за роботу голові райдержадміністрації Миколі Івановичу Мисаку. Стосунки в нас складалися непросто, однак з важливих питань соціально-економічного розвитку ми все ж знаходили спільну думку, виходили на спільні рішення. Щодо тих проблем і тих завдань, які нам потрібно вирішувати центральним органам, органам влади на місцях, місцевому самоврядуванню. Найперше треба вирішувати ситуацію з дорогами, яка є загрозливою. Зараз реально в нашому районі функціонує в більш-менш нормальному стані одна дорога, яка сполучає Сокаль зі Львовом. Інші дороги загального користування є у вкрай катастрофічному стані. Взимку проїхати ними вже буде неможливо.
Сокальський район опинився в певній резервації до навколишнього світу. Якщо говорити ще простіше, то навіть наших друзів з Польщі просто соромно запрошувати, щоб їхали по таких дорогах. Десь був промінчик світла, коли почали капітальний ремонт дороги на відтинку Жовква-Червоноград-Ковель, у зв’язку з відкриттям митного переходу Угринів-Долгобичів. Роботи почали проводити, ми зробили від району, органів місцевого самоврядування, особливо голів місцевих рад, райдержадміністрації, районної ради все можливе, аби забезпечити дорожникам, які виконували їх, нормальні умови вони були забезпечені житлом, харчуванням, ми старалися виконувати будь-які питання , відповідно, і вони йшли нам назустріч. На жаль, перед початком "Євро2012" роботи там припинилися. Просто шкода тих коштів, які вклали в ті дороги, через зиму вони можуть прийти в зовсім інший стан. Потрібно їх доробити. Фінансове забезпечення, яке держава виділяла на ремонт доріг загального користування, не витримує жодної критики. В цьому році ми ще жодної копійки на ремонт доріг загального користування не отримали. Починається вересень, а ситуація така, як була на початок весни. Якщо з комунальними дорогами ситуація більш-менш нормальна, там були виділені кошти, вони освоюються спільними зусиллями державних структур, приватних підприємців, голів місцевих рад, ситуацію вдається втримувати більшменш в нормальному стані, то в загальному плані цей мільйон гривень ситуацію зовсім не вирішить. Це навіть не вистачить коштів на звичайний ямковий ремонт. А проїхати дорогами не можна, це взаємопов’язано з пасажирськими, бізнесовими перевезеннями. Тут просто не хочуть відкривати бізнес, бо нема як їздити по дорогах, особливо великовантажними автомобілями. Наведу приклад. ПП "Західний Буг", який є монополістом на території району, вивозить свої цукрові буряки, наймає транспорт у приватних підприємців. Цілком справедливо люди обурюються тому, що руйнується дорога, яка і так у вкрай незадовільному стані, Сокаль-Перетоки, яку ми завжди першою ставимо у список доріг, які потрібно ремонтувати. В людей це викликає обурення, тому що прийде зима і цією дорогою буде неможливо проїхати. Власники тих автомобілів платять податки, страхівки, зобов’язання перед державою виконують, це не їхня вина і тут є конфлікт інтересів між людьми і підприємцями, які дають робочі місця, платять податок, здійснюють підприємницьку діяльність.
Велику стурбованість викликає стан пасажирських перевезень. Сокальська районна рада в цьому році прийняла рішення, звернулась до центральних органів влади, обласної державної адміністрації, аби проведення тендерів знову повернули на рівень району. З менеджерської точки зору це абсолютно неефективний хід, коли тендер по пасажирських перевезеннях проводить обласне управління Львівської обласної адміністрації, не знаючи ситуації, яка є в районі. Три особи, які це проводять, просто не знають району, вони тут не були, вони не знають ситуацію зсередини. Є такі маршрути, де до сіл нема сполучення, і сільські голови, і ми, звертаємося в обласну державну адміністрацію, бо не можемо відкрити ті маршрути – тендер проведено, заявок не надходило. Ці питання треба врегульовувати, знаходити точки
зору між громадами і перевізниками.
Також поділяю думку, що велику увагу в районі держава має приділяти вугільній галузі. Це наша бюджетоутворююча галузь, за рахунок якої маємо десятки тисяч робочих місць, за рахунок її відрахувань маємо мільйони гривень надходжень до нашого районного бюджету, і за рахунок якої, дякуючи фінансовому управлінню, податковій інспекції, виконуємо і, навіть, перевиконуємо бюджет. Але державна увага мусить бути належно приділена, тому що абсолютно нелогічно, що голова райдержадміністрації, голова районної ради, генеральний директор ДП «Львіввугілля», прокуратура, райвідділ міліції займаються проблемою заборгованості по заробітній платі по автопідприємству, яке є в селі Острів. Це прямі функції міністерства. Сім років говоримо про заборгованість по заробітній платі, а віз і нині там. Це питання потрібно вирішувати не в Сокалі, не в Червонограді, а в Києві.
Однією з важливих галузей у районі є сільське господарство. Я би не сказав, що воно працює на належному рівні. Люди роблять більше, ніж можна, але потрібна підтримка держави. Якщо десять років тому в нас було більше двадцяти агроформувань і майже двісті фермерів, то нині завдяки ентузіазму, професійності, ефективному менеджменту є агроформування під керівництвом Ігоря Сметани, Володимира Шмигельського, Олега Іванчини, а також Ігоря Хом’яка, Василя Мухи, які працюють. За ними стоять громади, це – робочі місця, вирішення в наших населених пунктах багатьох проблем. Якщо було близько двісті фермерів, то зараз їх вдвічі менше. Хочу відзначити Мирослава Шумила, Михайла Веклина, Оксану Сало, Мирона Вітика, Романа Шевчука, Михайла Батюха, Назара Шайногу, які працюють не покладаючи рук. Але потрібна підтримка держави, щоб людям було вигідно працювати на землі, розвивати тваринництво. Створити умови – і бізнес заповнить цю нішу, буде розвиватися.
Кілька слів про наші галузі. Поділяю думку, що потрібно підтримувати заклади освіти, адже діти, це – наше багатство, інвестиції в яких потрібно вкладати. Потрібно створювати належні умови для функціонування дитячих дошкільних установ, шкіл. На жаль, багато питань ми не можемо вирішити силами району. По мірі можливостей стараємося фінансувати ці установи, але потрібна також підтримка держави, обласної адміністрації, обласної ради. Вже більше десяти років є довгобуд в селі Пристань, який ми не можемо завершити. Зобов’язання районної ради виконуємо, щороку фінансуємо будову Пристанської школи. З боку держави фінансування, особливо в 2012ому, взагалі нема, а в минулі роки було, скажемо так, обмежене. Дитячу дошкільну установу в селі Сілець будує, в першу чергу, Сілецька сільська рада, по мірі можливостей допомагає район, а з боку держави уваги до неї немає. А Сілець – найбільше село в Сокальському районі і одне з найбільших у Львівській області за кількістю мешканців – більше трьох тисяч населення.
Викликає стурбованість і охорона здоров’я, в першу чергу через неефективність менеджменту. Сокальська громада категорично проти експерименту щодо створення госпітального округу з центром у Червонограді. Ми нічого не маємо проти наших сусідів, у них свої заклади, розвивають їх, дай Боже, щоб їм все вдавалось і в них все було добре. Але ми турбуємося, в першу чергу, про своє: хочемо зберегти галузь охорони здоров’я, аби в нас не було скорочення робочих місць, аби установи охорони здоров”я працювали на кращому рівні. Адже, коли буде госпітальний округ, в першу чергу пройде масове скорочення медичних працівників, а також – поступлень до бюджету і, взагалі, купівельної спроможності наших людей. Цього допускати не можна. Є інші методи. Страхова медицина в світі ефективно працює, потрібно розглянути ці варіанти, впроваджувати інші моделі, а не ті, які би призводили до занепаду установ медицини на місцях. Це щодо соціальноекономічної стану.
Не менш важливою є суспільнополітична ситуація. Особливо на Галичині, зокрема, в нашому районі вона загострилася після прийняття у Верховній Раді, за ініціативою Партії регіонів Закону про мови. Бачимо зараз, яка ситуація в державі, де вводиться друга регіональна мова. Це веде до поглиблення розколу на Схід і Захід, а в майбутньому, не дай Боже, до загрози втрати державності. Це є злочин перед нацією, перед Україною. Ми від районної ради також задекларували свою позицію, але того, звичайно, мало, потрібні рішення на державному рівні. Прийняття цього закону задля ефемерного підняття відсотків на парламентських виборах, виконання якихось певних зобов’язань, ні в які рамки не входить з питаннями цілісності держави. Ми маємо бути державниками, і керівництво держави в першу чергу, а політиками – в другу. Тому що це є наші стратегічні національні інтереси. Через те ситуація є надзвичайно напруженою, особливо зараз, перед парламентськими виборами. Хочу задекларувати від депутатського корпусу, від голів місцевих рад, що будемо відстоювати і дуже уважно стежити за проведенням чесних парламентських виборів, не допущенням фальсифікацій. Будемо звертатись до правоохоронних органів, активно з ними співпрацювати, допомагати, щоб в нас вибори пройшли на належному рівні.
Ще хочу загострити вашу увагу на ситуації, яка, можливо, буде розвиватися. Знову ж таки, під час проведення парламентських виборів ми не допустимо політичного переслідування наших громадян, працівників органів місцевого самоврядування чи місцевої виконавчої влади на місцях. Ми – українці, в нас демократичні цивілізовані стандарти, ми живемо на кордоні з Євросоюзом і будемо активно протистояти можливим спробам тиску. Хочу Наталії Павлівні побажати, в першу чергу, виваженості, знаходити і знайти спільну мову з депутатським корпусом, бо політика політикою, а питання розвитку інфраструктури, господарки, соціальноекономічного розвитку в районі є не менш важливими. У суспільстві панує глибоке розчарування, масове безробіття і ми маємо зробити все можливе, аби забезпечити розвиток інфраструктури дорожньої, пасажирських перевезень, підтримати сільське господарство, вугільну галузь, щоб ми могли з перевиконанням бюджету виділяти кошти на зміцнення матеріальнотехнічної бази наших установ, щоб вони могли успішно функціонувати, щоб ми могли людям сказати, що дещо зробили.
Слава Україні!
Записала Валентина БЛУДОВА.