На Сокальщині побував народний депутат України Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ, котрий цікавився проблемами регіону, побував у редакції газети "Голос з-над Бугу". Під час зустрічі з журналістами він висловив свою позицію стосовно деяких політичних моментів поінформував про долю окремих місцевих питань, над якими працює.
– Володимире Михайловичу, чимало зусиль Ви докладаєте, аби з українського боку розпочалося будівництво восьмикілометрового •відтинку дороги до митного переходу ДолгобичівУгринів, але поки що ця, така важлива для Сокальщини справа не зрушилася з місця…
– З першим заступником голови РДА Володимиром Катериною, Хоробрівським сільським головою Володимиром Савою побували на місці майбутнього митного переходу. Мене, як народного депутата, хвилює те, що, зробивши чимало депутатських звернень стосовно спорудження дороги до митного переходу, до конкретних кроків так і не дійшло. Хоча це дало мені підставу ініціювати від Верховної Ради депутатський запит, а це вже документ, відповідь на який має надійти до Верховної Ради. З одного боку, на цей запит має реагувати Міністерство закордонних справ, яке від української сторони відповідає за переговори з Польщею, за зобов’язання, які взяв на себе український уряд, і вони не виконуються. А з другого маємо відповіді Міністерства інфраструктури України, підрозділу "Укравтодору", в яких зазначають, що коштів на побудову саме цієї дороги не закладено в бюджеті. Хоча, як на мене, можливий варіант перекидання бюджетних коштів з одного об’єкта на інший, який є більш важливим. Бо, якщо порівнювати будівництво восьми кілометрів дороги до митного переходу з іншими великими об’єктами, то це не аж такі великі видатки. Тому я ініціював депутатський запит, який вже оголошений і скерований у Кабінет міністрів. Щоб не тільки з боку Верховної Ради, а й уряду виходила ініціатива щодо вирішення цього питання. Ще ініціював депутатське звернення і до адміністрації Президента. Тепер окрім міжурядових угод ще й не виконується доручення Президента, яке перед тим, як мало бути підписане, узгоджувалося з кожним міністерством. Це означає, що профільні міністерства, коли узгоджували доручення Президента, мали розуміти, що у цьому році беруть на себе зобов’язання хоча б розпочати земельні роботи, асфальт можна покласти вже весною наступного року. Отже, доручення Президента є, але ті, хто його мав би виконувати, не виконують. З цими документами я звернувся і мав розмову з віцепрем’єрміністром Борисом Колесниковим і йому публічно доповідав про що йдеться. Адже у цьому випадку можна продемонструвати, як нинішня влада вболіває за те, що могли б відчинитися ще одні двері в Європу. Це було б позитивом для влади. Віцепрем’єрміністр Б. Колесніков пообіцяв, що найближчим часом мене поінформує про те, коли ж врешті розпочнеться спорудження цієї дороги. Отож очікую конкретних відповідей від адміністрації Президента та Кабінету Міністрів.
Якщо ми у цьому році не розпочнемо цієї роботи, то на наступний ця справа затягнеться, поки дійдуть бюджетні кошти до "Укравтодорів", поки їх скерують у Сокальський район, то вже і Євро2012 розпочнеться, і це питання втратить свою актуальність.
– Прокоментуйте останні події стосовно оголошення вироку Юлії Тимошенко та тримання під вартою Юрія Луценка.
– Є певні механізми, як владі відносно достойно, вже після того, як вона натворила безчинств, вийти з тієї ситуації. У тому числі і ті законопроекти, які ініціює Президент, до них долучити певні поправки, які будуть стосуватися й інших статей, на підставі яких засудили Юлію Тимошенко. Отже, стара редакція цих законів втратить силу і ця справа "розсипеться". І, можливо, хоч в такий спосіб більшменш цивілізовано владі вдасться вийти з цієї брудної справи. Бо українські олігархи і далі дивляться на Україну, як на великий пиріг. Наприклад, зростання ціни на газ їх хвилює лише стосовно власних підприємств хімічної чи металургійної галузі. Вони є конкуренти на світових ринках з Росією, тому з нею їм вступати в економічні союзи не з руки. З другого боку, ми хочемо йти у цивілізований світ, чому Європа не заперечувала і була відкрита для того, щоб підписати договір про асоційоване членство України. То, якщо нас впустили в коридор, навчімося не паскудити, бо нам можуть показати на двері. Тоді постане питання перед тими ж олігархами: з ким їм співпрацювати? Росія їх конкурент, а цивілізований світ для них буде закритий. А це не в їхніх інтересах. Цілком справедливо про це наголошує опозиція і весь цивілізований світ, що в питаннях політичних треба застосовувати політичні рішення, а це можливо через вибори. Бо якщо через політичні вчинки притягати до кримінальної відповідальності, тоді вся українська влада, яка керувала державою з першого дня її незалежності, повинна була б сидіти у тюрмі. Бо всі угоди по газу, які підписувалися, йшли лише у сторону збільшення. Магнати багатішали, а пересічні українці біднішали. Тому, якщо ми хочемо жити як цивілізований світ, то за політичні вчинки маємо давати політичну оцінку.
Щодо Юрія Луценка, то, мабуть, всі розуміють, що це є помста за те, що він свого часу їх притягав до відповідальності. Я точно знаю від колег Луценка, що у нього серйозні проблеми зі здоров’ям. Це навіть не похристиянськи за якісь надумані кримінальні справи так знущатися з людини.
– Сьогоднішня влада не може збагнути одного, це, мабуть, передалося з їхнього вчорашнього минулого, коли можновладці для того, щоб "вижити під сонцем", змушені були просто фізично знищувати своїх конкурентів. Їхні стосунки зі суспільством складаються подібно, як складалися колись у бізнесі, де вони жорстоко розправлялися з конкурентами. Тепер вони так ставляться до людей. Нині вони зверху і роблять, що хочуть, а громадяни мовчать. Але вони не можуть усвідомити того, що колись їх свавіллю прийде кінець, бо в людей увірветься терпець. Це показав 2004 рік і навіть вже останнім часом при теперішній владі, коли вони почали тиснути на підприємців, то ті вийшли на вулиці відстоювати свої права. Нині вони знову тиснуть на чорнобильців, афганців, пенсіонерів, бюджетників. Люди збунтуються проти такої влади. Але постає питання: хто прийде після неї? Сьогодні в таборі Юлії Тимошенко не все гаразд, різні угруповання хочуть урядувати в "Батьківщині". Не відбулися об’єднавчі процеси навколо лідера "Фронту змін" Арсенія Яценюка, котрий пропонує йти окремими колонами.
Я прихильник того, що варто врешті виправдати сподівання громадян, всі демократичні сили мали би порозумітися між собою. Якщо ми хочемо дати спротив сьогоднішній владі, то опозиційні сили мають діяти консолідовано. Якраз тої консолідованості, в особі лідерів демократичних сил, не досягнуто. Це турбує мене і багатьох виборців. Я і мої однодумці в парламенті будемо працювати над об’єднавчими процесами. Якщо Арсеній Яценюк переконаний, і це підтверджують соціальні опитування, що його політична сила прохідна, то, я вважаю, що таких демократичних політичних сил на вибори до Верховної Ради має йти максимум дві. В партії "Наша Україна" вже засідала президія і найближчим часом буде призначена рада партії "Наша Україна" в особі голови політради Наливайченка, заступника Огризка, а також Парубія, Бондарчука. Більшість нашої групи в парламенті сходиться до думки, щоб усі громадські організації і політичні сили не тільки ті, що є у Верховній Раді, об’єдналися, щоб йти одним фронтом. Ми над цим працюємо. Віктор Ющенко висловив свою позицію він готовий очолити список "Нашої України", а інші партії мали б долучитися до нього. Я не вважаю розумним і можливим такий розвиток подій. Це позиція моя, як голови обласної організації партії "Наша Україна". Бо навіщо запрошувати інших на "корабель” "Нашої України", якщо у ньому є такі серйозні пробоїни і політичні, і фінансові. Як на мене, краще разом з нашими партнерами сформувати спільний пліт і плисти разом на вибори.
– Продовжуючи тему виборів… Скажіть, будь ласка, якщо у 2012 році на виборах до Верховної Ради Ви будете йти кандидатом у народні депутати по Сокальському 125 виборчому округу, а як повідомляло Галінфо, по цьому округу передбачають ще й таких кандидатів Криштопу, Блавацького і Пшевлоцького, кого з них Ви бачите своїм конкурентом?
– Якщо патріотичні сили не здатні будуть узгодити між собою спільної позиції, я не братиму участі у виборах до Верховної Ради. Відповідально кажу: якщо демократичні сили висунуть п’ятьдесять кандидатів, не братиму участі в такому посміховиську.
– Володимире Михайловичу, Ви активно допомагаєте в побудові пам’ятника Степанові Бандері у Великих Мостах, скажіть, будь ласка, чи вдалося Вам залучити і інших народних депутатів до цієї патріотичної справи?
– Народні депутати від Львівщини внесли свою лепту на побудову пам’ятника. На львівський дали по п’ять тисяч, а на великомостівський пам’ятник по тисячі гривень. Але, зрештою, у кожного з них на їх округах теж є важливі справи, тому вони кажуть: "В’язівський, то твій округ, давай собі раду сам". Що я і роблю. Це вже моя справа.
– Дякуємо за ромову.
Розмову вели Василь СОРОЧУК, Оксана ПРОЦЬ.
На знімку: народний депутат України Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ та його помічник-консультант Володимир ВОВК.