Ось і минув вже рік після виборів депутатів місцевих рад, і є можливість проаналізувати ситуацію в місті, районі, області і що, загалом змінилось в Україні, а може і нічого не змінилось… В кращу сторону – нічого, бо "покращення життя вже сьогодні", звичайно, немає, ця обіцянка влади не виконана. А хто у нас при владі? "Ті хто в Києві, звичайно, ми їх не вибирали, це вибір Східної України, але ж місцеву владу ми вибирали" кажуть мені люди, і вони мають рацію, бо брали активну участь у виборах і хочуть спитати, чого так погано живеться. Ніхто не хоче розібратись в тому, що виконавча влада, від якої залежить наше життя, це є представники Президента наша обласна і районна державна адміністрації. "Але наша райдержадміністрація це не є Партія регіонів з Донецька", переконують мене мешканці. В нашій райдержадміністрації всього дві особи від Партії регіонів, і вони не мають такої впливової сили, то хто ті решта і що вони роблять, чого немає добра? А хто у нас "керівництво Сокальської РДА", добре відомі всім особистості, і коментувати цього я не буду. Звичайно люди наші мають рацію і мудро думають, але від того активність громадянської позиції не змінюється, і ці "роздуми на кухні", "плітки в колективі", "вуличні політичні дебати" не піднімають градус громадянської активності. Надзвичайно мало громадян приходять на громадські обговорення і слухання, що стосуються підняття тарифів, благоустрою, використання комунального майна, продажу землі та інших надважливих проблем. Тому і маємо в результаті рішення, прийняті владою, де не враховано думку громадян. Блюзнірство говорити про те, що духове життя залежить від економіки й добробуту, коли перед очима долі замучених, переслідуваних, репресованих українцівборців за Незалежну Україну, за волю і націю, за українську Україну. Чомусь в історичне безсмертя увійшли саме вони, а не ті, що процвітали за всіх режимів. Я можу порівняти теперішні часи з сорок першим роком, бо кажуть, що історія повторюється, і дійсно видно, що через 60 літ на наші терени повернувся "окупаційний режим". Так само, як у 41му році дехто просто шапку одягнув на другий бік і залишився служити "окупаційному режиму", бо вважали, що працюють для українців, але історія дала іншу оцінку. Що стосується нашої районної влади, то вже 20 років на всіх керівних посадах в районі майже одні і ті ж самі люди від "демократичних сил", керують при будьякій владі і служать будьякому режиму тільки б зберегти свої теплі місця. Всі ці посади не є виборними, а призначаються за погодженням з райдержадміністрацією.
Депутати місцевих і районної рад не є виконавчим органом, мають представницькі повноваження, але не мають відповідного контролю. Та навіть якщо депутат виявив порушення, то реального впливу чи покарання немає, бо прокуратура, суди та інші державні контролюючі органи не приймають відповідних заходів. Конкретним прикладом у Сокалі є діяльність (точніше шкода або бездіяльність) Сокальського цегельного заводу, Сокальської панчішної фабрики, "Датського текстилю", філії Сокальського райавтодору, і ніхто не несе жодної відповідальності.
Протягом 20 років нещадно вирубують ліси, знищено сільськогосподарське виробництво, переробну, іншу виробничу інфраструктуру, дороги, нищиться дрібний приватний бізнес і тепер маємо ситуацію в районі залежність від державних бюджетних коштів. Як може такий величезний сільськогосподарський район виживати тільки за рахунок вугільної галузі? Якби не надходження від вугільних підприємств, наш район був би депресивнодотаційний, і це вже факт та ніхто над тим серйозно не задумується. То невже мають моральне право ці "особистості" залишатись при владі?
Державна політика спрямована на споювання населення, особливо молоді, на знищення української культури, мови, українського менталітету, української нації. Юрій Іллєнко писав: "Мова є нашим кордоном, збройними силами, філософією, освітою та просвітою, правом і виконавчою силою, суддею і конституцією, незалежністю, вивершенням духовної краси народу мораллю". Це ми повинні збагнути. Якщо хочемо вижити…
Дуже багато критики останнім часом спрямовано на політику ВО "Свобода", за надто націоналістичні настрої, за радикалізм… З телеекранів, шпальт газет по Інтернету брудом обливають "свободівців". Але хочу сказати панамдописувачам: ви далі вибирайте собі подібних у владу, щоб вони знову обіцяли "зробити ваше життя кращим вже сьогодні" і питайте з них, а не апелюйте до "свободівців", бо не вони при владі. Комуністи 70 років вже вам будували "рай на землі", і тепер знову взялись за возвеличення "сталінізму", то захист честі і гідності своєї держави вважається з’ясуванням стосунків? Впевнений, що так не думають жителі Західної України, та й погляди громадян всієї України останнім часом дещо змінились.
Влада і ті "щирі українці", які служать теперішньому режиму, свідомо роблять такі провокації, розуміючи вагу Всеукраїнського об`єднання "Свобода" у тій боротьбі за вибір України. Не буду акцентувати увагу на всеукраїнських заслугах теперішньої влади, бо всі свідомі громадяни розуміють "користь" від підписання "харківських угод", скорочення армії, збільшення фінансування ДУСі Президента, утримання Верховної Ради, збільшення фінансування СБУ, МВС, прокуратури і суду, збільшення ціни на газ, "пенсійної реформи", "податкового кодексу", зростанням безробіття, цін на все, зменшенням фінансування медицини, освіти, культури, замороженням зарплат та пенсій і ще багато іншого, що вплинуло на "покращення життя вже сьогодні".
Кожен на своєму місці повинен працювати в межах своєї компетенції і в міру своїх можливостей для розбудови нашої Незалежної України, а не для самого себе.
Наприкінці листопада відбудеться звіт депутатів місцевих рад Сокальського району від Всеукраїнського об`єднання "Свобода" у Сокальському Народному домі, де і буде оцінено нашу роботу. Запрошую всіх небайдужих.
Богдан ШКЛЯНКА,
депутат Сокальської районної ради від ВО "Свобода", голова постійної комісії ЗМІ і зв’язків з громадськістю.