Напевно, саме таким гаслом керувався новообраний Смиківський сільський голова Віктор Магера, коли 18 листопада проводив перше сесійне засідання новообраної сільської ради. Незрозумілим залишається одне: свідомо чи несвідомо було порушено закон. Хоча важко повірити, що найвища посадова особа на території чотирьох сіл Смиківської сільської ради, котра до того ж пропрацювала чотири з половиною роки і досягла пенсійного віку на цій посаді, не знає елементарних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. А саме цей Закон регламентує діяльність службових осіб у місцевому самоврядуванні, до яких належить і сільський голова, і секретар сільради.
Саме вибори секретаря голова вирішив провести на власний розсуд, хоча згадана процедура чітко обумовлена ст. 50 вищезгаданого Закону.
Ця стаття дає можливість вносити подання на кандидатуру секретаря переважній більшості депутатського корпусу у разі непідтримання депутатами кандидатури, внесеної головою. Проте, незважаючи на той факт, що за внесену ним кандидатуру проголосувало тільки 5 депутатів (шостий сам голова), а 11 “проти”, наступні кандидатури, їх було ще дві, вніс лише голова. На зауваження депутата Т. Сороки про порушення ним законодавства і позбавлення депутатів їх законних прав, прозвучала фраза “Таня, ти вже тут не керуй, ти не в космосі”. Що мав на увазі голова, так і залишилося загадкою. Можливо, він переплутав депутата із знайомою інопланетянкою?..
Цікавим є і той факт, що порушувати закон допомагав йому присутній на сесії заступник голови райдержадміністрації Ігор Миколайович Махашілов, який підтвердив неможливість подання кандидатури секретаря від депутатського корпусу. Ці заяви призвели до того, що ошукані і необізнані в тонкощах законодавства депутати надалі голосували за всі кандидатури, які подавав голова. Вже альтернативи не було, а секретаря треба було обрати…
Хотілося б почути від читачів, чи ще десь є такі чиновники, чи лише наш в єдиному екземплярі?
Марія СОЙКО,
депутат Смиківської сільської ради.
Від редакції: Ми попросили прокоментувати цього листа радника з юридичних питань Сокальської районної ради Людмилу ВЕНГЕР, котра процитувала статтю 50 Закону України “Про місцеве самоврядування”:
“Відповідно до внесених змін від 25. 12. 2008 р. пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситись на розгляд ради не менше, як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:
1. На день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови;
2. Рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою;
3. Протягом 30 днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;
4. На наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень, відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;
5. Посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідно сільського, селищного, міського голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень.”
Також свою позицію стосовно цієї ситуації висловив Смиківський сільський голова Віктор МАГЕРА:
– Перший раз я запропонував кандидатуру Галини Самборської на посаду секретаря ради. За цю кандидатуру проголосували 8 депутатів “за”, 8 “проти”, один бюлетень був зіпсований. Чесно кажучи, я не знав, що депутати опісля могли висувати свою кандидатуру на посаду секретаря. Це моя помилка, але якби мені хтось з депутатів ще напередодні сесії підказав, то я б виконав статтю 50 Закону України “Про місцеве самоврядування” і підтримав би кандидатуру на посаду секретаря, яку б запропонували депутати.
Нині ж обрали секретарем ради Петра Парховича, молоду людину з вищою освітою, котрий добре знає комп’ютер і вже з перших днів активно взявся за роботу.
Змінюються склади Кабінету міністрів, обласних, районних рад та адміністрацій, і в сільській раді можуть бути зміни. Що стосується попереднього секретаря ради Марії Ярославівни Сойко, то їй залишилося 11 місяців до пенсії. Мені шкода, що вона образилася, і я не хотів порушувати Закон, бо не знав про ці зміни, але сподіваюся, що ми не помилилися, обираючи Петра Парховича секретарем Смиківської сільської ради.