Питання закриття збиткових та неперспективних шахт «Візейська», «Зарічна» і «Великомостівська» – сьогодні найболючіше для ДП «Львіввугілля». Тому у його вирішенні буде враховуватись позиція трудових колективів, профспілок, а також об'єктивний моніторинг економічної та соціальної перспективи регіону.
Прийняття рішення про ліквідацію вугледобувного чи вуглепереробного підприємства є процедурою, що чітко визначена на законодавчому рівні. Основними документами, що регламентують прийняття зазначених рішень є постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 р. №939 «Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.1999 р. №41 «Про затвердження Порядку погодження питань ліквідації та консервації гірничодобувних об'єктів або їх ділянок».
Визначальними факторами, що спричиняють необхідність розгляду питання ліквідації вугледобувного чи вуглепереробного підприємства є неспроможність провадити передбачену статутом діяльність (збитковість), а також обґрунтована технікоекономічним розрахунком недоцільність подальшої їх експлуатації. Рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Міненерговугілля, що готується на підставі: технікоекономічного обґрунтування недоцільності його подальшої експлуатації, позитивного висновку галузевої експертизи, погоджень органів виконавчої влади, в тому числі відповідних облдержадміністрацій, наказу Міненерговугілля про затвердження технікоекономічного обґрунтування.
Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 р. №939 у випадку прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про ліквідацію вугледобувного чи вуглепереробного підприємства Міненерговугілля не пізніше, ніж за рік до початку її проведення видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля та дату початку робіт з його ліквідації, терміни їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з проведення, відповідно до затвердженого проекту ліквідації, заходів, спрямованих на подолання соціальноекономічних, гідроекологічних та інших негативних наслідків цієї ліквідації, та зі здійснення постійного контролю стану гірничого підприємства, що ліквідується або ліквідовано.
Усі рішення стосовно недоцільності подальшої експлуатації та ліквідації шахт ДП «Львіввугілля» приймалися з чітким дотриманням вимог зазначених вище нормативних документів, при цьому визначальними факторами при започаткуванні розгляду питання про недоцільність подальшої експлуатації шахт підприємства були і є рівень їх збитковості та перспективність діяльності.
Нагадаємо, що у різні роки з виробничої дистанції уже зійшли шахти №1 «Червоноградська», №5 «Великомостівська» і «Бендюзька».
Тепер, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.07.2005 р. №544 «Про затвердження Програми «Українське вугілля» та від 11.01.2012 р. №71 «Про затвердження переліку об'єктів паливноенергетичного комплексу права державної власності, які можуть надаватися в концесію», така доля чекає на шахти «Візейська», та «Зарічна». Однак, якщо по шахті «Візейська» Кабміном прийнято рішення про її закриття (постанова від 07.07.2005 р. №544), то по шахті «Зарічна» прийнято рішення про її неперспективність (постанова від 11.01.2012 р. №71).
Що стосується шахти «Візейська», яка вже повністю відпрацювала запаси вугілля, то на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2005 р. №544 і згідно з відповідними наказами Мінвуглепрому та ДП «Львіввугілля» на першому етапі (липень 2005 р. – липень 2009 р.) було проведено заходи з підготовки підприємства до ліквідації із припиненням видобутку вугілля тільки в липні 2009 р. При цьому було дотримано вимог трудового законодавства, галузевої та колективної угод. На другому етапі (після припинення видобутку вугілля) здійснювалися заходи по виділу Відокремленого підрозділу «Шахта «Візейська» із структури ДП «Львіввугілля» та наданню статусу Державного підприємства «Шахта «Візейська» для наступної його передачі ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», для ліквідації.
Стримує завершення другого етапу вимога податкових органів, що здійснюють податковий контроль діяльності підприємства, забезпечення повного погашення податкового боргу до проведення реорганізації. Хоча Податковий кодекс передбачає можливість погодження плану реорганізації на умовах: розподілу суми податкового боргу між платниками, що виникають в результаті реорганізації, з урахуванням очікуваної прибутковості (ліквідності) кожного такого платника податків без застосування принципу пропорційного розподілу; встановлення солідарної відповідальності за сплату податкового боргу платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених в процесі реорганізації; поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється.
На сьогодні ДП «Львіввугілля» очікує на результати свого звернення про погодження плану реорганізації підприємства на рівні ДПС України, оскільки позитивного рішення на рівні податкових органів, що здійснюють податковий контроль діяльності підприємства, незважаючи на неодноразові звернення, починаючи з січня 2012 р., не одержано.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. №71 та розпорядження першого заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості І. М. Поповича від 18 грудня 2012 р. по шахті «Зарічна», яка володіє ще промисловими запасами в обсязі 1 млн. 589 тисяч тонн, інститутом «УкрНДІпроект» розроблено «Технікоекономічне обґрунтування недоцільності подальшої експлуатації шахти «Зарічна». По зазначеному ТЕО одержано також позитивний висновок галузевої державної експертизи. Однак кінцеве рішення по перспективі діяльності шахти «Зарічна», згідно з чинною нормативноправовою базою, буде прийматися Науковотехнічною радою Міненерговугілля із залученням зацікавлених органів державної влади та профспілок. Ситуація із відвантаження вугільної продукції стабілізувалося. Нині на електростанцію щодня надходить по 3540 вагонів вугільного концентрату. Відтак із 230 тисяч тонн твердого палива, яке накопичилось на складах шахт, станом на 25 лютого залишається 208 тисяч тонн «чорного золота».
Микола МИСАК,помічник генерального директора ДП «Львіввугілля» з питань взаємодії з органами влади, ЗМІ та зв'язків з громадськістю.
На знімку: М. Мисак під час зустрічі з редакторами місцевих ЗМІ.
Фото Алли Гусаковської.