Головна / Про великі підприємства / Надра Прибужжя мають запасів майже на мільярд тонн вугілля, – Микола Клюка

Надра Прибужжя мають запасів майже на мільярд тонн вугілля, – Микола Клюка

Підсумки роботи шахт ДП «Львіввугілля» у першому кварталі 2013 року підтвердили: гірники Прибужжя поступово, але впевнено долають труднощі. Про це та інше в інтерв'ю з генеральним директором держпідприємства Миколою КЛЮКОЮ.

– Миколо Івановичу, насамперед, скажіть, з якими результатами завершили перший квартал шахтарі Львівщини?

– Це був квартал напруженої роботи. Незважаючи на проблеми із оснащенням нових лав, складні гірничогеологічні умови, фінансові труднощі, нам вдалося стабілізувати ситуацію на виробництві, вийти на запланований вуглевидобуток і проходження гірничих виробок, вирішити низку соціальних питань, створити в трудових колективах робочу атмосферу, дух трудового завзяття.
Що стосується цифр, то за перші три місяці поточного року понад завдання видано нагора 10811 тонн рядового вугілля, проведено більше плану 866 метрів розкриваючих і підготовчих виробок. Враховуючи, що весь перший квартал в галузі пройшов під знаком профіциту палива на ринку, ми перенесли акцент з очисних на підготовчі роботи. Тому й результати в прохідників високі.

– За рахунок чого вдалося підняти виробництво, вийти на стабільну та ефективну роботу?

– Буду відвертим: нині така ситуація, що доводиться розраховувати лише на власні сили і внутрішні резерви. Відтак змогли запустити в роботу нові лави на шахтах «Великомостівська», «Відродження», «Червоноградська». У квітні запрацював іще один очисний забій на «Межирічанській».

Одночасно зробили акцент на поліпшення організації праці, зміцнення трудової і виробничої дисципліни. Крім того, на вугільних підприємствах послідовно і наполегливо втілюються в життя організаційнотехнічні заходи, напрацьовані нашими спеціалістами.
Варто відзначити злагоджену та сумлінну працю служб держпідприємства, директорського корпусу шахт і допоміжних підрозділів, начальників дільниць, бригадирів, робітників. До результативної роботи долучилися і профспілкові лідери.

– Які трудові колективи найбільше відзначаються у цьому поступі?

– Стабільну і результативну роботу у першому кварталі демонстрували гірники шахт «Великомостівська», «Межирічанська», «Лісова», «Степова», «Червоноградська», які очолюють Сергій Суворов, Ярослав Наливайко, Ігор Дзік, Ярослав Шаварський, Олександр Жирій.

Окремо хочу відзначити роботу шахти «Межирічанська», де директором кандидат технічних наук Ярослав Наливайко. За підсумками першого кварталу гірниками цього підприємства вироблено на 4 мільйони 302 тисячі гривень більше товарної продукції, ніж за аналогічний торішній період. На шахті розроблена чітка програма відпрацювання лав, що дозволяє подальший стабільний вуглевидобуток. Нині тут в роботі 186 низькозольний очисний забій по Сокальському пласту, а в перспективі запуск 389 лави по Західнобузькому пласту. Успішно працюють і прохідники підприємства, які у цьому році планують прокласти понад чотири кілометри гірничих виробок. Позитивні зміни в організації праці та виробництва відбуваються на нашій найбільшій шахті – «Степова». Тут планують ввести в дію 121 і 134 лави. До речі, 134 очисний забій низькозольний, який буде оснащений за рахунок державної фінансової підтримки. Рівнятися та запозичувати досвід у цих копалень адміністрація ДП «Львіввугілля» зорієнтовує всі шахтарські колективи.

– Однак не всі шахти виконали виробничу програму першого кварталу…

– Це швидше об’єктивний, ніж суб’єктивний фактор. Наприклад, шахта «Відродження» чотири місяці була без лави. Причина до банального проста: відсутність коштів на обладнання, що суттєво вплинуло на виробничу картину підприємства. Нині, після запуску 438 забою, колектив прагне надолужити упущене.

Що стосується «Зарічної», то тут у березні на клітьовому підйомі трапилася аварія, що призвела до зупинки цього підприємства майже на декаду. До слова, колектив шахти оперативно і професійно ліквідував аварію і запустив нову кліть, яку доставили із донецької шахти імені Абакумова. У квітні «Зарічна» уже працює у звичному для себе режимі.

– Не менш актуальним для ДП «Львіввугілля» є питання якості вугілля…

– Треба сказати, що у нас в цьому напрямі здійснюється велика робота. За три місяці поточного року зольність видобутого вугілля зменшилася на 9,6 відсотка проти торішнього аналогічного періоду. Для підвищення товарності шахтарської продукції нашими фахівцями напрацьована низка організаційнотехнічних заходів. Вони спрямовані на удосконалення технології вуглевидобутку, застосування прогресивної техніки та її ефективну експлуатацію, контроль за якістю видобутого твердого палива. Розроблені інноваційні проекти для придбання техніки, яка буде відповідати нашим вугільним пластам. Крім того, орієнтуємось на введення в роботу низькозольних очисних забоїв тощо.

– Наскільки Ви задоволені державною фінансовою підтримкою: обіцяні кошти держпідприємство отримує вчасно?

– Поставлене Вами запитання – для нас одне із найболючіших. Повністю відсутнє державне фінансування на технічне переоснащення. Згідно з Програмою для цієї мети потрібно не мало не багато 327 мільйонів гривень, зокрема для оснащення нових лав на шахтах «Великомостівська», «Межирічанська», «Відродження», «Лісова», «Степова», «Червоноградська».

Наприклад, для введення в експлуатацію 561 лави на шахті «Червоноградська» взяли кредит у сумі 2 млн. 200 тис. гривень. Одночасно, з метою отримання кредитних коштів під державні гарантії для технічного переоснащення шахт, нашими фахівцями розроблені та погоджені з інститутами ДП «Дондіпровуглемаш» та ДП «ДонВугі» інвестиційні проекти. Що стосується державної фінансової підтримки на часткове покриття витрат із собівартості, то тут ситуація є доброю. Варто зазначити, що в першому кварталі поточного року кошти з держбюджету на зазначені цілі надходили вчасно та в обсягах, необхідних для забезпечення виплати заробітної плати шахтарям.

– Які проблеми сьогодні найбільше турбують Вас як генерального директора держпідприємства?

– Назву основні: збут вугілля, брак коштів для технічного переоснащення діючих вугільних підприємств, збереження цілісності державного підприємства, недопущення закриття шахт. На шахтних аварійних складах уже накопичилося понад 250 тис. тонн вугілля, а в бункерах збагачувальної фабрики – 16 тис. тонн готового вугільного концентрату. Зазначу, що складування і утримування вугілля несе додаткові витрати, погіршується і його якість. У спеку це може призвести до катастрофічних наслідків, спричинити займання. Цього допустити аж ніяк не можна.

Для вивчення ситуації на шахтах Львівсько-Волинського басейну була створена робоча група спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України, в яку входили народні депутати Євген Мармазов, Едуард Леонов і Віктор Турманов. Комісією напрацьовано матеріали про негативний вплив приватизації збагачувальної фабрики та ДТЕК «Західенерго» на роботу паливноенергетичного комплексу. На спільному засіданні робочої групи за участю представників облдержадміністрації, облради, Фонду державного майна України, директорів шахт, керівників міст Червонограда та Нововолинська, ДТЕК «Західенерго», профспілкових лідерів розглядалися питання щодо реалізації вугільної продукції, а також реформування ПЕКу Львівщини. До речі, керівництво ДТЕК «Західенерго» з розумінням ставиться до проблеми збуту вугілля ЛьвівськоВолинського басейну. Однак її розв’язок, на їхню думку, треба шукати на рівні Кабінету Міністрів України та Міненерговугілля. Крім того, до вирішення наших проблем долучився і голова ЛОДА Віктор Шемчук. Зокрема, він уже мав зустріч з цього приводу з віцепрем’єрміністром Украни Юрієм Бойком, який, у свою чергу, пообіцяв посприяти у фінансуванні введення в дію підготовлених лав, збуті видобутого палива.

Проблеми шахтарів Львівщини постійно на порядку денному у Міністра Міненерговуглепрому Едуарда Ставицького та його першого заступника Ігоря Поповича, який майже щомісяця буває у нашому регіоні. У цьому напрямі ми також співпрацюємо з народним депутатом України Віктором Турмановим, органами місцевого самоврядування. Адже вплив ДП «Львіввугілля» на регіональну економіку і соціальні аспекти життя Сокальського району надзвичайно великий і глибокий, тому потребує уваги і виваженої політики.

– Миколо Івановичу, відомо, що для Вас є три пріоритетні питання: виробництво, охорона праці та заробітна плата працівників…

– Про виробництво я уже сказав. Промислова безпека для мене, як генерального директора, була і залишається головною. Адже скільки б ми не видобували вугілля, повинні пам’ятати: найцінніше для нас – життя кожного шахтаря. Тому на своїй посаді роблю все, щоби унеможливити будьякі проблеми на робочому місці для тих, хто працює у лавах і забоях, щоби на всіх ділянках виробництва для працівників державного підприємства були створені безпечні умови праці. Для цього ми не шкодуємо ні часу, ні зусиль, ні коштів, стимулюємо трудові колективи суворо дотримуватись техніки безпеки.

Щодо заробітної плати, то я переконаний, що вона повинна бути адекватною і відповідати нелегкій шахтарській праці. Нині у робітників з видобутку вугілля вона становить 5494 гривні, ГОЗів – 7856 грн, у прохідників – 7981 грн. Навіть з цих цифр видно, що шахтарі Прибужжя уже взмозі забезпечити матеріально свої сім’ї. А тому припинилося таке сумне явище, як заробітчанство, а робота на шахтах ДП «Львіввугілля» стала престижною. Зарплатна політика й надалі залишатиметься для нас пріоритетною.

– Що зроблено у плані модернізації виробництва?

– Тут похвалитися практично нічим. І все з тієї ж причини – брак коштів. Останні важливі події у цьому плані – це пуск в експлуатацію вентиляторної установки головного провітрювання на шахті «Червоноградська», а також породного комплексу на шахті «Степова». Курс на застосування прогресивних і здешевлених технологій на цьому підприємстві взяли і в поточному році. Зокрема, уже на шахті почали застосовувати замість аркового анкерне кріплення. Це дозволить зменшити грошові витрати, збільшити обсяги проходки, забезпечити надійність та довговічність гірничих виробок.

Сподіваюся, що й на інших підприємствах басейну вишукуватимуть резерви для оновлення технічного парку.

– Погодьтеся, питання залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у вирішення проблем вугільної промисловості Львівщини сьогодні є чи не найбільш актуальним.

– Так. Нашими спеціалістами розроблена широкопланова «Програма підтримки розвитку вугільного сектору Західної України». Мета даного проекту – за допомогою державного фінансування та іноземних інвестицій – модернізувати діючі шахти, наблизити будівництво нових копалень, а також позитивно вплинути на вирішення економічних, соціальних, екологічних та інших проблем у регіоні.

Зокрема, про свій намір інвестувати у вугільну промисловість Львівщини заявила Китайська Народна Республіка. Реалізація цього пілотного проекту ймовірно стосуватиметься шахти «Степова». На цій копальні уже побували фахівці із Піднебесної, які представляли компанію «Тянзі».Тут вони детально ознайомилися з підприємством, оглянули підземне господарство. За результатами цієї поїздки напрацьована програма вкладання китайських інвестицій в модернізацію «Степової». Зокрема, в придбання сучасного гірничошахтного обладнання.

Одночасно ми активно працюємо над пошуком інших реальних інвесторів. Я переконаний, вугільна промисловість була, є і буде домінуючою в паливноенергетичному комплексі Галичини, і самодостатня для того, щоби не тільки кардинально змінити технологічні процеси вуглевидобутку, а й забезпечити ефективну економічну політику регіону.

– Очевидно, Миколо Івановичу, перший квартал був для ДП «Львіввугілля» не лише кварталом чисто виробничим.

– Видобуток вугілля – основна справа нашої виробничої діяльності. Але, як кажуть, не одним вугіллям ми живемо. Я особисто, директори шахт, голова Львівської територіальної організації Укрвуглепрофспілки Олег Турчин, голова Регіонального об’єднання НПГУ м. Червонограда Михайло Шабля стоїмо на тій позиції, щоб кожен шахтар, кожна шахтарська родина постійно відчували фактор соціальної турботи державного підприємства. До речі, саме завдяки нашим спільним діям (особливо активно проявили себе голови профкомів Ігор Гумен і Богдан Мороз) вдалося відстояти від закриття шахти «Великомостівська» і «Зарічна», стабілізувати ситуацію на всіх ділянках вугільного фронту, успішно пережити зиму і розвивати соціальну сферу.

Наш край – вугільний, тому надзвичайно важливо усвідомити, що попереду в нас не занепад, а розвиток. Адже надра Прибужжя мають запасів майже мільярд тонн вугілля. Відтак, є можливість будувати нові шахти.

…Нині шахтарі Львівщини видобувають «сонячний камінь» із семи діючих копалень. Згідно з Програмою розвитку гірничих робіт, гірники ДП «Львіввугілля» в 2013 році видадуть нагора 1 млн. 800 тис. тонн рядового вугілля, проведуть 15 тисяч 235 погонних метрів розкриваючих та підготовчих виробок. Заплановано ввести в експлуатацію 15 комплексномеханізованих лав. Підсумки роботи за перший квартал дають право стверджувати, що це завдання для шахтарів Прибужжя цілком реальне.

Записав Володимир ЗІНЧЕНКО.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

5 × 1 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!