В різні кінці країни розходяться зі Львова автомобільні магістралі. Одна з них веде на північний захід у економічний центр Львівщини Червоноград. Недоїзджаючи до міста, біля шахтарського селища Гірник, високими копрами серед лісів видніється одна з найстаріших шахт місцевості. У чарівному місці: серед давніх дубів, струнких сосен та білокорих берізок розташована шахта №4 "Великомостівська" – "Відродження".
Будівництво шахти розпочато в 1955ому, а закінчено в 1961 р. Літопис трудової слави шахти №4 "Великомостівська" розпочався 1 лютого 1961ого, коли згідно з Постановою №100 Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району шахту було здано в експлуатацію з проектною потужністю 750 тисяч тонн вугілля на рік.
В зв’язку зі значним виділенням метану на шахті з самого початку склалися важкі умови. Тому в 1961 році була проведена велика робота по покращенню вентиляції і в 1965 році колектив освоїв проектну потужність шахти. За 50 років колектив шахти "Відродження" видав нагора майже 41 млн. тонн вугілля і пройшов 307 кілометрів гірничих виробок. Найвищого видобутку вугілля було досягнуто у 1976 році 1263490 т (директор шахти Валерій Миколайович Дюмін) та у 1984 році 1283057 т (Віталій Павлович Червяков). Найкраще досягнення по проведенню гірничих виробок у 1965 році. Пройдено 12631 погонний метр гірничих виробок, з них понад план –– 308 погонних метрів. В той час прохідницькі дільниці очолювали Петро Павлович Кондратенко та Микола Іванович Мицик, а бригадирами були Євген Михайлович Мельничук, Степан Матвійович Загорський та Іван Петрович Голодюк.
Важкі і славні п’ять десятиліть історії нашої шахти. Були успіхи і невдачі, вітання і слава, гіркі дні нестабільної роботи і великі перемоги. Та через ці роки, починаючи з будівництва шахти і до сьогоднішнього дня, найбільшим досягненням були і є люди, що заслуговують особливу шану, повагу і велику вдячність за свою працю.
Добре відомі в басейні прізвища наших славних працівників дільниці прохідницьких робіт: С. М. Загорського, Ю. М. Усенка, М. В. Марка, Е. М. Ушакова, В. О. Скирти, І. К. Мургузова, І. К. Буняка, І. І. Олексюка, С. В. Були, Я. Д. Макарика, І. А. Біласа, М. І. Покидька, О. І. Хавриляка, О. В. Саклакова, А. В. Луцика, С. І. Бортнічука, М. І. Назарка, В. Г. Обшарського.
Для вирішення складних завдань потрібні люди відверті, вольові, з сильним характером. Саме до них відносяться наші вуглевидобувники: В. М. Кобильський, М. С. Школяренко, І. М. Третяк , В. С. Пісоцький, М. О. Сергійчук, О. О. Овчінніков, М. С. Шпукал, Ф. М. Белінський, В. П. Наумець, Ф. Г. Нестерук, П. С. Тарас, М. Л. Мавдрик, Я. М. Гіщак, І. І. Мацків, О. К. Кузнецов, М. Г. Гамаль, Г. І. Сподарик, Є. О. Якимів, О. Д. Ковтюк, В. Д. Щербак, І. М. Висоцький, Б. М. Старий, Я. М. Котис.
А як сьогодні не згадати нашого ветерана, начальника дільниці вентиляції і техніки безпеки Д. М. Мигаля, головних механіків І. Г. Сільчева, В. П. Федорова, В. Й. Роговського, заступників директора А. С. Худчека, П. М. Зебєлєва, Вол. Й. Роговського, Т. В. Розалюка, головних інженерів: В. І. Дмітрієва, С. Т. Нестерука, М. Г. Гнатишака, В. А. Шайтана.
Біографія шахти це і їх життєвий шлях.
Своєю працею Л. І. Надозірна, Б. М. Маковецький, М. М. Білань, І. Ф. Сичак, В. С. Бакдитан, Є. Д. Подревський, Ю. О. Шутов, П. К. Швець, В. В. Носко, В. О. Єфремов, В. Є. Шунькіна, С. С. Василенко, О. Ф. Покотило, Р. В. Іваневич, П. І. Устинова створювали авторитет шахті.
У липні 1956го розпочав свою трудову діяльність на будівництві шахти №4 "Великомостівська" прохідник Іван Томович Мись. У лютому 1961 р. він перейшов працювати на шахту теж прохідником, де і до сьогодні працює столяром.
За 50 років шахти на її теренах пропрацювали майже 14 тисяч працівників. І кожного хочеться згадати, кожному хочеться висловити слова вдячності, слова поваги.
Низький уклін і родинам тих, хто загинув в шахті.
За добросовісне ставлення до роботи, значний особистий внесок у розвиток вугільної промисловості Львівщини багатьох працівників нашої шахти нагороджено Державними та відомчими нагородами. Звання "Заслужений шахтар України" присвоєно десятьом працівникам, а саме: Миколі Школяренку, Ярославу Наливайкові, Степану Булі, Павлу Овчіннікову, Івану Мацьківу, Ярославу Гіщаку, Сергію Руденкові, Ярославу Беньку, Ігорю Сироїду, Роману Боднару. Орденами і медалями нагороджено 90 чоловік, знаком "Шахтарська слава" 567, а знаком "Шахтарська доблесть" 24.
А у 2007ому ми раділи з того, що начальнику дільниці №4 Сергію Євсейовичу Руденкові присвоєно звання Герой України.
На шахті і директор, і профспілки розуміють, що колектив живе не тільки роботою. Тому намагаються організовувати відпочинок і працівникам шахти, і їх родинам. Підприємство має власну базу відпочинку "Світязь" на Шацьких озерах, де щороку відпочиває майже 1000 осіб.
В розпорядженні шахтарів – добротний гуртожиток, робітнича їдальня, сучасний дитячий садок .
Шахта "Відродження" переходить свій полудень. І від таких людей як машиністи гірничих виїмкових машин Юрій Холонівський та Андрій Милявський, гірники очисного забою Роман Боднар та Ігор Сироїд, прохідники Андрій Ахтянкін та Анатолій П’янило, електрослюсарі Михайло Бац та Ігор Калагурський, заступник директора Ігор Чорний, начальник дільниці стаціонарного обладнання Андрій Пелех та багатьох інших, що трудяться нині на копальні, залежить її майбутнє. Так в добрий путь, рідна шахто!
Марія КОНОПЛИЦЬКА.
(ДП "Львіввугілля").
Фото О. Харламова.