Шелестить газета “Голос (і)з-над Бугу”,
І в її зіницях – зрілості зоря,
Скільки пережито, скільки довелося
До свободи мужньо крізь роки іти!..
Сонце, місяць, зорі сяяли на шпальтах
Нашої газети: з міста і в село,
Кулі пролітали, вояків ховали
У рядках друкованих, у землі краян.
Повставали з кривди нові правдописці,
Вже шматки неправди тліли на вітрах,
На вітрах свободи піднімався Тризуб,
І кліше ріднило наших громадян.
З цинку лінотипів проростала воля
На столах друкарських, талерів, бужан.
Майорять сторінки дописами долі,
Синьо-жовті заголовки стежками лягли
Від Сокаля далі, далі і до Львова,
Й далі в Україні – на шляхи весни.
Розцвітай, Вкраїно, на сторінках преси!
“Голос (і)з-над Бугу”, піснею дзвени!
Олександр КУЛЬБАЧНИЙ.