Поезія

Трішки поезії

На майдані!

Вже давно підкорила Європу
Своїм співом ця «дика» Руслана,
А сьогодні за стільки-то років
На майдані враз символом стала.
З перших днів день у день на морозі,
Її голос – то рупор країни:
«Ми не спинемось на півдорозі,
З нами правда і вся Україна!»
Лине гімн над замерзлим Майданом,
Гріє кожному серце і душу.
«Більше ми на коліна не станем,
З нами правда, ми виграти мусим!»
І молитва летить ввись до Бога,
Зрілість й юність – тут нації цвіт.
Ми йдем в Європу, в нас спільна дорога.
І замилував нами знов світ.
Нашу гордість вбивали віками,
Та мов фенікс знов зводились ми.
Не дамо більш глумитись над нами!
Україно! Гордися дітьми!

Галина ХОРТАШКО,
с. Войславичі.

 


Єднайся, народе,
наш час вже прийшов!

Яскравий наш стяг, мов сонце горить,
Він – світло і слава, він – майбуття,
Він в наших руках у цю радісну мить.
Любімо Вкраїну аж до забуття.

Згадаймо безсмертні слова Кобзаря,
Що линуть над нашим Майданом:
«Борітесь – поборете» – і до кінця,
І Бог буде вічно із вами.

Тарасе, твій вічно незламний народ
Й безсмертна твоя Україна
Немало здолали важких перешкод
І слава їх не загине.

«Кобзар» твій, мов Біблія, – дороговказ,
В нім мудрість, і сила, і слава,
Сприймаєм його, немов вічний наказ,
Борімось – то наша держава.

Ми разом, ми тут, наш Майдан, мов вулкан
Ми чуємо голос до болю знайомий:
«Клянусь дати силу і волю всім вам,
Завжди берегти милий край калиновий».

Слова ці летять поміж хмар, в далечінь,
Підхоплені вітром, до сонця, до Бога,
Їх чутимуть сотні нових поколінь,
Це наш талісман – до щастя дорога.

Сьогодні народ наш величний повстав,
Повстала і горда країна,
Вже більше не зможе злодюга-тиран
Украсти у нас Батьківщину.

А що ж нас чекає? Пророцтво яке?
Які ще сюрпризи готує нам доля?
Хай знає наш ворог – завдання важке
Толочити землю, де слава і воля.

Бо гордії предки вказали нам шлях,
Це вибір історії, написаний вміло
На сотнях хрестів, що чорніють в полях,
На давніх курганах і братських могилах.

Нам дана у спадок і честь козаків,
І мудрість князів, що за Русь воювали,
Та віра у краще, як в наших дідів,
Котрі на війні рідний край рятували.

Єднайся, народе, наш час вже прийшов,

Проснись, Україно, і встань із колін.
Наш мужній народ давно шлях віднайшов
В Європу, і вже не відступиться він.

Тут в кожну краплинку і в кожну росу
Народ свою душу вложив і пошану.
Єднаймося ж, браття, й збережімо красу,

Що хоче знищити сила погана.

Єднаймося ж, браття, візьмімось за руки,
А Бог нам надасть у борні допомогу,
Бо в цьому і сила, і знак запоруки,
Вкладім в жовто-синій наш стяг перемогу.

Юлія ЮЩАК,
учениця 5(9)– Б класу Сокальської гімназії ім. Олега Романіва.

Голос Сокальщини на GoogleNews