Попри те, що легка промисловість вже давно поставила випуск взуття “на конвеєр”, пошив чобіт залишається справжнім мистецтвом. Особливо для тих, хто знається на цьому. Нижче ми в деталях розповімо про те, як чоботи проходять шлях від ескізу до готового виробу.
Що потрібно для пошиття
Для початку знадобляться колодки. Туфельні колодки в даному випадку не підійдуть, адже у них немає верхньої частини, по якій шиється халява. Можна придбати як вже готові моделі, так і зробити індивідуальні. Останній варіант кращій, оскільки дозволяє пошити максимально зручні та правильні чоботи з точки зору анатомічних особливостей ноги.
Виготовляється колодка досить просто. Нога опускається в ємність із пластичною масою, і після застигання в отриманий зліпок заливається литтєвий матеріал. Готовий застиглий макет обертається широкою малярською стрічкою. Це потрібно для запобігання розколу і можливості нанесення розміток.
Крім колодок, набір необхідних матеріалів, інструментів і пристосувань наступний:
- шкіра, гума, тканина;
- підошва;
- голки, нитки, ножиці, шило, ніж;
- папір, клей, олівець, лінійка, кравецький метр.
Більшість матеріалів і інструментів повинні бути спеціальними. Адже, наприклад, взуттєва шкіра істотно відрізняється від тієї, з якої виготовляються сумки й одяг. Вона більш щільна і тверда. А ще вона просочується спеціальними засобами, які захищають від негативного впливу вологи, сонця і тертя. Придбати жіночі чоботи з якісної шкіри можна за посиланням https://www.mariomuzi.com.ua/ua/zhenskaya-obuv/zhenskie-zimnie-sapogi.html.
Виготовлення викрійки
Найпростіше робиться устілка – її просто малюють за контуром ступні. При цьому не варто забувати, якої форми буде носок і те, що чоботи повинні бути трохи довшими за стопу.
Викрійка верхньої частини починається із замірів стопи в декількох місцях. Для цієї операції добре підійде гнучкий кравецький метр. Після отримання результатів усіх вимірів, в тому числі висоти задника, малюється форма. Всі зовнішні і внутрішні параметри повинні збігатися з відповідними характеристиками устілки, інакше в процесі пошиття виникнуть проблеми.
Для побудови вирізу вимірюється глибина від носка до підйому. Схематичне зображення халяви робиться після виміру її ширини в декількох місцях. Для того щоб нічого не наплутати, паперову викрійку періодично прикладають до колодки або ноги.
Якщо потрібно виготовити більш вільну по посадці модель, форма робиться трохи ширшою. Під верхній шар шкіри, в даному випадку, підбирається спеціальна підкладка.
Процес пошиття
Після отримання викрійки з неї вирізують лекала, які переносяться на шкіру. Далі вирізають окремі частини майбутнього чобота. Потім процедура проходить в кілька етапів.
- Вирізані з товстої шкіри заготовки підошви прикладаються до колодки; до неї, за допомогою маленьких цвяхів, прикріплюється заготівля верхньої частині (через натягування на колодку).
- Після фіксації верху приклеюється місце стику з підошвою; потім видаляються цвяхи та обрізки зайвих матеріалів.
- Приклеюється друга частина підошви (це потрібно робити із зусиллям, тому часто користуються молотком).
- Решта деталей верхньої частини акуратно та рівно зшивається; для акуратного шва заздалегідь робляться проколи в місцях прохода голки.
- Залежно від задуманого дизайну в халяву вшивається застібка-блискавка або отвори для шнурків.
- Додаються декоративні елементи.
- На завершальній стадії чоботи готуються до експлуатації: обробляються спеціальним водовідштовхувальним просоченням або кремом.