Стратегію розвитку Львівської агломерації розробили за участі представників 18 громад нашої області.
24 листопада у Львівській ОВА відбулось третє завершальне засідання Керівного комітету з формування Стратегії розвитку Львівської агломерації. Учасниками стали керівництво області та міста Львів, представники громад.
За рішенням присутніх на Львівщині схвалили проєкт Стратегії розвитку Львівської агломерації на період до 2027 року, надалі планують розпочати процес формування Асоціації ОМС «Львівська агломерація».
Львівська агломерація – це цілісне суспільно-територіальне утворення, яке слугує осередком економічного розвитку. Площа агломерації складає 35 кілометрів з центром у м. Львів. Вона включає в себе 18 територіальних громад, а це 351 населений пункт.
Восени 2022 року Львівська ОВА ініціювала розроблення Стратегії розвитку Львівської агломерації до 2027 року і Плану її реалізації. З пропозицією долучитись до розробки документів адміністрація звернулась до громад.
«На Львівщині розпочали процес розробки Стратегії розвитку агломерації, аби насамперед залучити додаткові фінансові ресурси в громади. Звісно ми хочемо, щоб громади почали співпрацювати між собою. Стратегія містить в собі 24 ключові проєкти, які передбачають систему зручного громадського транспорту, створення комплексної процедури поводження з відходами, вирішення спільних екологічних та соціальних проблем. В результаті затвердженої Стратегії, ми зможемо претендувати на додаткові кошти з державних та міжнародних програм. Очікую, що громади Львівської агломерації продемонструють свою спроможність, свою турботу про жителів цих громад. Насамкінець, дякуємо експертам Ради Європи, які допомогли сформувати цю Стратегію», – зазначив під час засідання начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
У результаті, до складу Львівської агломерації увійшли 18 громад області, які поєднані між собою соціальними, економічними, культурно-історичними та інфраструктурними зв’язками. Йдеться про Бібрську, Великолюбінську, Городоцьку, Давидівську, Жовківську, Жовтанецьку, Зимноводівську, Івано-Франківську, Куликівську, Львівську, Мурованську, Новояричівську, Оброшинську, Підберезцівську, Пустомитівську, Сокільницьку, Солонківську та Щирецьку громади.
«Уже зараз ми бачимо, що Львівську агломерацію всі підтримують – тобто прилеглі громади готові співпрацювати з Львовом, бо їм цікавий його досвід. Зараз, коли ми говоримо про поствоєнне відновлення України, питання агломерації набуває нового значення і актуальності. І саме співпраця в межах агломерації може і повинна вирішувати питання стратегічного та просторового розвитку територій сусідніх громад. Крім того, є необхідність спільного реагування на безпекову проблематику, підтримку ВПО та релокації бізнесу. Тішуся, що наша позиція у цьому питанні є однозначною. Агломерацію потрібно розвивати. Наступний крок – розроблення і впровадження спільних проєктів та залучення коштів міжнародно-технічної допомоги», – наголосив директор департаменту економічної політики Львівської ОВА Степан Куйбіда.
Експертну та організаційну підтримку при розробці Стратегії надали в межах проєкту Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у партнерстві з Фондом місцевої демократії імені Єжи Регульського (Республіка Польща).
Львівська агломерація має великий потенціал, в тому числі економічний, не лише на регіональному рівні, але й національному та міжнародному за кількома критеріями:
- Демографічний потенціал. Чисельність населення Львівської агломерації вища не тільки за сусідні обласні центри, а й за деякі сусідні області загалом;
- Науково-навчальні можливості. Агломерація є лідером на заході України за кількістю закладів вищої освіти і відповідно студентів, в тому числі іноземних;
- Розвиненої мережі закладів охорони здоров’я, які надають високоспеціалізовану медичну допомогу;
- Туристично-рекреаційний та історико-культурних потенціал.
Формування агломерацій – явище, що часто відбувається у країнах Європи, зокрема успішний приклад показує Польща. В Україні налагодження співпраці в агломераціях (загалом їх 7) тільки розпочинається, здебільшого завдяки реформі децентралізації.