На сокальський ринок прийшла у четвер кажуть, наприкінці тижня торгівля тут йде жвавіше. Але мої сподівання, на жаль, не справдились: два столи були порожні. Як завжди, найбільше селян привезли продавати молочну продукцію. Все молоко у пластикових пляшках, сметана у слоїках чи каструлях, сир в поліетиленових мішечках. Продавали також яблука, груші, сушку, картоплю, моркву, часник, червоний буряк та іншу городину. Лише одна жінка привезла на продаж гуску. Зате непоганим був вибір живої риби: у баліях плавали великі коропи, карасі, товстолобики…, поруч продавали мед тільки купуй.
Щоправда, ціни "кусаються": молочна продукція, за якою в основному приходять на ринок пенсіонери, також подорожчала: кілограм сиру коштує 2428 грн., літр сметани 3040 (!), півторалітрова пляшка молока 10 грн. Порівняйте ціни на Куринівському ринку в Києві: збирана сметана 3032 грн., сепараторна 35, яйця 2 грн. за штуку.
Такі ціни не для наших гаманців, сказала одна з пенсіонерок. Найбільше, що можу собі дозволити купити трилітровий слоїк молока, щоб зібрати трошки сметани і відігріти жменьку сиру. Яблука, і ті для нас недосяжні: дрібненькі по 5 грн., кращі 810; морква 4 грн., червоний буряк 3, а ще як шматочок м’яса кинути, то борщ недешевий нині виходить.
А що, маємо даремно тут мерзнути? Подивіться, все дорожчає і місце на ринку також, сказала одна з жінок, що торгувала молоком. Мені тільки дорога в Сокаль коштує 8 грн.
Справді, позимніло і вистояти на ринку тепер нелегко. Але не всі стоять довго. Дехто, наприклад п. Марія з Ількович, має постійних покупців. Вони знають, що молоко в неї смачне і швидко розкуповують його.
Поки ми розмовляли з жінкою, до нас підійшла контролер ринку Марія Гупало. Запитую, скільки коштує ринковий збір.
Раніше за місце брала по дві гривні, а з жовтня три. Невже це так багато, адже менше, ніж п’ятьшість пляшок молока ніхто не везе, а ціни, самі знаєте які, поділилася роздумами вона. Якщо, скажімо, корову треба годуватидоглядати, то яблуню хіба обкопати, а яблука скоро будуть коштувати як екзотичні фрукти. Влітку на ринку було людно і грошей більше збирала, а тепер в день десь по 90100 гривень. Це небагато, адже і на зарплату працівникам потрібно, і на податки. Але далеко не всі продають свій товар на ринку. От і сьогодні декілька стоять поруч на вулиці, серед них і постійний продавець меду.
Підходимо до нього. Прошу представитись, запитую, чому він не йде торгувати на ринок. Не йду на ринок, бо там місцевий дідусь-пасічник розхвалює свій мед, а про той, що я продаю, каже, що він поганий, і я там нічого не продам, каже чоловік. А платити за місце я згідний, документи вам покажу…
Але дізнавшись, що я з газети, відразу відступає документів не показує і з місця не сходить, хоч контролер вже вкотре просить його перейти на ринок.
Прикро було чути з уст цієї людини образи на адресу всім добре відомого пасічника. Когось добре бачить, а себе ні. До речі, медом з Кіровоградщини торгують не тільки тут: часто можна побачити "бус" то біля кафе "Весна", то біля "Барвінку" чи в іншому місці на Героїв УПА. На цій же вулиці щодня неконтрольовано торгують і молочними продуктами, овочами. Мабуть, правоохоронцям до ринку ближче, ніж до цього мікрорайону багатоповерхівок.
Місцевий же пасічник, добре відомий сокальчанам Геннадій Родічев справедливо каже, що соняшниковий мед найнижчого ґатунку, тому його і продають дешевше. Він також нагадав і про іншу проблему: відкрили дорогу біля ринку, яка раніше була закрита, створили небезпеку для пішоходів, особливо пенсіонерів, їх тут багато особливо влітку, із візками, на яких везуть свої покупки. Та й автомобілям важко розминутись. Я запитала, що думає з цього приводу Сокальський міський голова Богдан Зарічний. І почула:
– Я був проти відкриття цієї дороги, але так вирішили депутати.
Цікаво було б почути і думку керівництва ДАІ.
На ринку, як і кожного дня, відбирала продукцію на аналізи завідувач ветеринарної лабораторії Галина Дубиняк. Порозмовляла і з нею.
– Молочну продукцію в Сокаль в основному привозять з Ількович, Скоморох, Перетік, Стенятина… Чимало є постійних, таких, як п. Марія, продавців.
Поцікавилась в п. Галини якістю продукції, зокрема, чи в молоці виявляли кишкові палички, а також про пластикові пляшки, в яких продають молоко.
– Весь світ переходить на скляну тару, а в нас поки що людей не переконаєте, відповіла вона. Зрозуміло, що в пластикових пляшках набагато легше возити молоко, але виникає питання, де їх беруть і чи миють. За дев’ять місяців цього року відбирали 45 проб молока, які дослідили в районній лабораторії ветмедицини на наявність кишкових паличок. Їх там не виявили. Робимо аналізи молочної продукції на кислотність, забруднення, мастит у корів. Останнім часом грубих порушень не було.
Звичайно, селяни неохоче платять за аналізи, хоча вони не є дорогі: за молоко 2 грн. 93 коп., сметану 4 грн. 13 коп., рослинну продукцію 2 грн. 53 коп.
Поруч з п. Марією торгував олією, медом, томатною пастою підприємець з Червонограда п. Андрій. Літр олії в нього коштував 17 грн., слоїк томатної пасти – 25. Коли запитала, чому така дорога паста, він відповів, що це екологічно чистий продукт з Херсонського заводу. Цю продукцію не поспішають купувати, бо наші господині самі вміють готувати закрутки на зиму.
…В суботу я знову побувала на ринку, торгівля йшла дещо жвавіше. Однак, за столами знову були вільні місця, а вздовж вулиці стояли люди продавали і молоко, і яблука, і овочі, і мед, і квіти… Зате правоохоронця не побачила жодного. Як і на вулиці Героїв УПА, де жінки жваво пропонували молоко, сметану, сир просто із землі.
Валентина БЛУДОВА.