20 лютого 2013 року у ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС під час чергового сеансу телефонного зв’язку „гаряча лінія” на запитання платників податків відповідав перший заступник начальника ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС Сольвар Олег Маріанович.
Пропонуємо Вашій увазі найактуальніші з них :
Доброго дня, телефонує Вам головний бухгалтер підприємства. Олеже Маріановичу, чи можуть податківці при проведенні перевірки вилучати оригінали документів платника та як бути у разі їх втрати?
Податковим кодексом передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово – господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (зниження) об”єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов”язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Забороняється вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів, за винятком випадків, передбачених кримінально – процесуальним законодавством.
Згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу в разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов”язаний у п”ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити орган ДПС за місцем обліку і відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження такого повідомлення. У разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату (пошкодження) документів терміни її проведення переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах вищезазначеного строку.
Крім того, слід нагадати, що Податковим кодексом чітко врегульовано порядок отримання первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від правоохоронних органів, вилучених ними до початку або під час проведення перевірки.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У цьому разі терміни проведення перевірки, у тому числі розпочатої переносяться до дати отримання зазначених копій документів або забезпечення доступу до них.
Скажіть будь-ласка як продавцю виписати податкову накладну, якщо покупець протягом дня в межах однієї цивільно-правової угоди одним банківським переказом оплатив різні товари за різними рахунками?
Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках удень виникнення податкових зобов”язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Таким чином, якщо продавцю в межах однієї цивільно-правової угоди одним банківським переказом покупець оплатив різні товари за різними рахунками, то такий продавець повинен виписати податкову накладну загальною сумою, що відповідає фактичній сумі оплати за поставлену ним продукцію, та обов”язково зазначити в такій податковій накладній номенклатуру товару.
Доброго дня Олеже Маріановичу! Телефонує Вам головний бухгалтер приватного підприємства, яке є платником податку на прибуток. Прошу сказати, які будуть податкові наслідки для юридичної особи у разі понесення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг від фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 1 та 2 груп?
У випадку здійснення названих Вами операцій податкових наслідків для юридичної особи – платника податку на прибуток законодавством не передбачено. В Узагальнюючій податковій консультації з питання формування витрат по операціях з фізичними особами – підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 р. № 121, зазначено: «починаючи з 1 січня 2012 року юридичні особи – платники податку на прибуток при визначенні об'єкта оподаткування можуть включати до складу витрат витрати з придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб – підприємців, які сплачують єдиний податок незалежно від групи, до якої віднесено фізичну особу – підприємця, за умови, що такі витрати пов'язані з господарською діяльністю платника».
Доброго дня! Телефонує Вам жителька м.Сокаля. Моя неповнолітня донька отримала у спадок квартиру від свого дідуся. Скажіть будь-ласка хто в даному випадку має задекларувати отриманий дохід та сплатити податок на доходи фізичних осіб?
Відповідно до Податкового кодексу України вартість будь-якого об”єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім”ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5 %.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Обов”язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платнику податку покладається на опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою.
Грошові зобов”язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками, опікунами до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, батьки або опікуни у разі отримання неповнолітньою дитиною спадщини, повинні подати податкову декларацію від імені неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб.