Головна / Стислий огляд подій / ДП «Львіввугілля» провели «круглий стіл», присвячений проблемам шахтарського регіону

ДП «Львіввугілля» провели «круглий стіл», присвячений проблемам шахтарського регіону

9 січня в ДП «Львіввугілля» провели «круглий стіл», присвячений проблемам шахтарського регіону. В ньому взяли участь народний депутат України Олег Мусій, перший заступник голови ОДА Юрій Турянський, в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Ярослав Шаварський, голови Сокальських РДА та районної ради Олег Кожушко та Ігор Дацюк, Червоноградський міський голова Ігор Чудійович, директори шахт, голова Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України Олег Турчин та голова РНПГ України м. Червоноград Михайло Шабля, голови профспілкових комітетів шахт, представники ПАТ «Львівська вугільна компанія» та інші.

Перший заступник голови ОДА Юрій Турянський підкреслив, що 80 відсотків шахт на Донбасі затоплені, тож надія на шахти, які залишилися в Україні, зокрема, на шахти ЛьвівськоВолинського басейну, які нині видають нагора більше 20 відсотків вугілля. Зростає роль і значення ДП «Львіввугілля». Є коаліційна угода, в якій прописано щорічне зменшення протягом п’яти років до 20 відсотків державної підтримки. Шахтарі не просять грошей, вони їх заробили. ДП «Вугілля України» заборгувало їм 80 млн. грн. За 2014 рік є заборгованість по державній підтримці у сумі 49 млн. грн. Шахтарям заборгували заробітну плату за половину листопада і грудень минулого року. Якби ці гроші повернули, то можна було б розплатитися з боргами. Якщо ціна кіловатгодини електроенергії з 2011 року зросла на 80 відсотків, то на вугілля – лише на 57 відсотків. Зараз сходяться на тому, що тонна вугілля має коштувати 1250 грн. При такій ціні, як він підкреслив, ДП «Львіввугілля» у 2015-ому зможе вижити. 

Як відомо, шахтарів у новому, 2015 році, залишили без державної підтримки: як хочеш так і виживай. Тож потрібно шукати шляхи виходу з цього становища. Так розпочав свій виступ в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Ярослав Шаварський. А потім перейшов до презентації підприємства. Зокрема, він зазначив, що на підприємстві працює більше 10,5 тис. працівників, за якими стоять їхні сім’ї. Доповідач детально розповів про структуру підприємства, ознайомив присутніх з економічними показниками його роботи. Готуються матеріали по приватизації шахт, але, зважаючи на їх інвестиційну непривабливість, сумнівно, що їх захочуть приватизувати. Пан Ярослав назвав основні проблеми підприємства: технологічна залежність від ПАТ «Львівська вугільна компанія», залежність від монопольного становища «Західенерго», утримання об’єктів соціальної сфери – ЛОК «Ровесник», дитячі садки, гуртожитки, стадіони, та шахт «Візейська» і «Зарічна», які мають передати на реструктуризацію тощо. 

Від ДП «Львіввугілля» значною мірою залежить життя регіону: підприємство сплачує половину річного бюджету району, 42,2 відсотки – в бюджет Червонограда, до вугільної галузі «прив’язані» більше 30 тис. осіб. Тож якщо, не дай Боже, державне підприємство ліквідують, наш регіон стане депресивним. 

Як підкреслив народний депутат України Олег Мусій, проблема виживання шахт виникла через те, що уряд не дотримується коаліційної угоди, тож необхідно вплинути на виконавчу владу, щоб вона виконувала свої зобов’язання. Поставити регіон на коліна не вдасться, цього не дозволять зробити шахтарі.

– Вважаю неприпустимим таке ставлення до вугільної галузі Львівщини, – наголосив О. Мусій. – Маємо виробити спільну точку зору на вирішення цієї проблеми. І внести зміни до державного бюджету. Коли йшов на вибори, був глибоко переконаний, що для нашого регіону склалася унікальна ситуація для майбутнього розвитку, а не занепаду. Коли знайдемо шляхи виходу із ситуації, їх потрібно донести до Президента, уряду. Люди, які тут працюють, повинні чітко знати, яка їх чекає перспектива, а вона є. Інше важливе питання – відновлення енергетичного циклу: від видобутку вугілля до його збагачення і до його спалювання і отримання електроенергії. Вважаю, що держава повинна втрутитися, в т. ч. і в роботу комерційних структур, якою є, зокрема, і збагачувальна фабрика, щоб повністю кінцевий продукт і вихід видобутку вугілля могли приносити користь усім, а не тільки одному ДЕТЕКУ чи одній збагачувальній фабриці. Якщо ті люди, які їх приватизовували, не зважають на те, що вугілля є тут, а намагаються завозити його з Павлограду, що це за господарність? Це – безгосподарність, і держава повинна втрутитися в цей механізм для того, щоб ми могли мати тут енергетично замкнутий цикл. Неприпустимо, що ціни на електроенергію збільшилися на 80 відсотків, а ціни на вугілля – лише на 7. Мало того, найближчим часом ціни на електроенергію будуть рости далі. Тому вони мають бути узгоджені на державному рівні. Нарешті прийшла влада, яка повинна дбати про тих, хто зберігає Україну як державу і українську націю. Вважаю, що саме тут є центр відродження всієї України. Треба дбати не про свої кишені чи заміну схем «попередників», а дбати про людей, про регіон. І надавати максимальний розвиток тим регіонам, які зберігають Україну як державу. Я буду однозначно на боці людей і трудових колективів і того округу, де мене вибрали народним депутатом.

Представники трудових колективів підкреслювали, що шахтарі працюють і повинні отримувати заробітну плату. А для цього потрібно добитися державної підтримки. 

Різким був виступ Олега Турчина, який нагадав присутнім, що незабаром вже треба платити шахтарям за січень, а вони ще не отримали зарплату за півтора місяця минулого року, тож не будуть працювати задарма. Вони знову збираються їхати в Київ і вимагати свого. 

Рішуче була налаштована і делегація шахтарів з Нововолинська, яка взяла участь в дебатах «круглого столу». Говорили про подібні проблеми: недобудовану десяту шахту, загрозу закриття 1 і 9 «Нововолинських», борги тощо.

Голова профкому ПАТ «Львівська вугільна компанія» Ольга Шкоропад нагадала, що разом з волинськими шахтарями вже була вироблена програма дій, зокрема, добудувати десяту «Нововолинську», перевірити приватизацію «Західенерго» і ліквідувати перекоси: чому при встановленій ціні 1100 грн. за тонну вугілля маємо возити вугілля на інші електростанції за тисячі кілометрів. Збагачувальна фабрика також бідує: заборгованість по заробітній платі вже більше п’яти місяців і це при тому, що із 800 осіб колективу 500 складають жінки. Люди питають, де їхні зароблені гроші, а кінців не можна знайти. Просто вирішили знищити ЛьвівськоВолинський басейн. Тому не можна сидіти, склавши руки. Власниками збагачувальної фабрики є три фірми і 37 відсотків контрольного пакету має держава. Профспілка звернулася до всіх, але конкретної відповіді так і не одержала, здебільшого присилають відписки. Шахти закривають і цьому не видно кінця, тож потрібно діяти рішучіше. Інакше працюватимуть тільки шахти Ахметова. Держава платить вдвічі більше за африканське вугілля і при цьому закриває свої шахти. Директор підприємства Андрій Перерва висловив думку: проблема не у формі власності, а в розбалансованості економіки фабрики, яку потрібно ліквідувати.

Підсумовуючи, Олег Мусій зазначив, що перед урядом і Президентом потрібно чітко поставити вимоги: виконувати коаліційну угоду, розроблену на п’ять років, що дасть можливість підприємствам вийти із кризи. Волиняни і львів’яни повинні діяти спільно, дружно, конструктивно вирішити це питання. І тоді при перегляді держбюджету, якщо надійдуть кошти із міжнародного валютного фонду, виділять гроші і шахтарям.

Учасники «круглого столу» прийняли звернення до Президента, Кабміну, Верховної Ради України, в якому виклали основні вимоги: забезпечити виконання коаліційної угоди, державної фінансової підтримки вугільної галузі в обсягах, що не перевищує рівень 2014 року, передбачаючи щорічне зменшення (не менше, ніж на 20 відсотків) видатків на видобування вугілля та одночасне збільшення (не менше, ніж на 20 відсотків) обсягу видатків на охорону праці, захист навколишнього середовища, реструктуризацію вугільної галузі та соціальну підтримку працівників, що вивільняються; забезпечити реалізацію вугілля за ціною не нижче 1250 грн.; забезпечити фінансову передачу об’єктів соціальної сфери, що перебувають на балансі вуглевидобувних підприємств, в комунальну власність; сприяти в одержанні зароблених коштів за відвантажену вугільну продукцію від ДП «Вугілля України».

Валентина БЛУДОВА.

Фото автора.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

3 × 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!