Вже стало традицією на десяту п"ятницю після Великодніх свят збиратися українцям пограниччя в селах Ліски та Білостік Люблінського воєводства (Республіка Польща) на могилі українських повстанців. Тут покоїться прах сорок одного вояка УПА, які у лютому 1946 року аби не було жертв з боку цивільного населення, вийшли з села Ліски під ліс, де прийняли бій з енкаведистами.
Цьогоріч цей день випав на 27 серпня. На могилі українських повстанців зібралися побратими та колишні вихідці цих теренів, яких горезвісна операція "Вісла" розкидала по різні боки кордону. Побували на урочистостях і сокальчани. Це Вадим Кондратюк з Сокаля, Петро Камінський і Любомир Мельник з села Варяжа та автор цих рядків (на фото). Вони поклали вінок від жителів Сокальщини до могили повстанці.
Отець-мітрат Стефан Батрух з Любліна та отець Тарас зі Львова відправили панахиду на місці останнього спочинку героїв вояків з сотні "Крапки", роїв "Крилатого" і "Кіндрата" та боївки "Зірки", а потім посвятили пам"ятник та криничку з цілющою водою. Стрічку на пам"ятнику перерізали політв"язень Ганна Мартинюк та стрілець сотні "Ягоди" Іванишин. А далі промовці, зокрема голова Спілки українських політв"язнів в Польщі Мица, отецьмітрат Стефан Батрух з Любліна розповіли про останній бій вояків, як тривала робота над збором коштів та встановленням пам"ятника. До речі, кошти на його встановлення офірували, в основному, колишні українські політв"язні в Польщі. А далі усі разом співали повстанські пісні. І як колись, понад шістдесят років тому, тут звучала українська мова. Присутні знайомилися і спілкувалися між собою, згадували минуле, дякували місцевим жителям за те, що дбають про могилу, зокрема, Богдану Козаку з села Переводів, який щоразу обкошує навколо. Опісля набрали студеної води з джерела.
…Минають роки, але до могили повстанців приходять наші земляки, щоб покласти квіти та вклонитися світлій пам"яті героїв…. Немала заслуга у цьому жителів села Варяж, які уже майже двадцять років впорядковують цю могилу.
Федір МЕЛЬНИЧУК,
житель с. Варяж.